Сільгосппідприємство планує почати вирощувати овочі в теплицях з подальшою реалізацією їх оптом в різноманітні торгові точки. Чи належить така діяльність до сільгосптоваровиробництва? Які особливості обліку, оподаткування тощо?
Код КВЕД
У додатку до Методоснов №396 сказано, що розділ КВЕД 01 «Сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг» включає вирощування сільськогосподарських культур як на відкритому ґрунті, так і в оранжереях і теплицях. Отже, для КВЕД не важливий спосіб вирощування овочів. Важливо у процесі вирощування зібрати урожай овочів.
Тому дивимося код КВЕД для вирощування овочів: 01.13 «Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів».
Код 01.13 КВЕД
Цей клас включає вирощування:
листкових та стеблових овочів;
баштанних культур;
коренеплідних, цибулинних і бульбоплідних овочів;
грибів і трюфелів;
насіння овочів, у т. ч. насіння цукрового буряку, крім насіння кормового буряку;
цукрового буряку;
інших овочів;
коренеплідних і бульбоплідних культур.
Тож байдуже — в теплиці чи на відкритому ґрунті. Вирощуєте овочі — код діяльності за КВЕД має бути 01.13.
Чи належить така діяльність до сільгосптоваровиробництва?
Єдиного поняття сільгосптоваровиробництва немає. Розглядати його треба стосовно кожної окремої групи питань.
Єдиний податок групи 4
Платниками єдиного податку четвертої групи можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (пп. 4 п. 291.4 ПКУ).
Поняття сільгосптоваровиробника і частки сільгосптоваровиробництва наведені в пп. 14.1.235 і пп. 14.1.262 ПКУ. Ці поняття, своєю чергою, базуються на понятті сільськогосподарської продукції. Остання визначається в пп. 14.1.234 ПКУ. Сільгосппродукція — власно вироблена продукція, що підпадає під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД.
Визначення коду УКТ ЗЕД
Наприклад, група 07 «Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби» належить до сільгосппродукції. Конкретний код тих овочів, які збирається вирощувати сільгосппідприємство, треба дивитися в цій групі. Наприклад, код огірків — 0707 00 05 00, моркви та ріпи — 0706 10 00 00 і так далі. Iнші продукти рослинного походження наведені в групах з 06 до 14. Чи сказано там щось про теплиці?
До УКТ ЗЕД є Пояснення №401. У них у поясненні до групи 06 зазначено, що до цієї групи включається також розсада овочів, що поставляються з парників, оранжерей чи розсадників для висадки чи з декоративною метою. Тобто розсада овочів, незалежно від того, вирощена вона на відкритому ґрунті чи в теплицях, кодується за кодами, які належать до групи 06. Стосовно вирощених овочів, то про теплиці окремо ані в Поясненнях №401, ані в самій класифікації УКТ ЗЕД нічого не сказано. Але ж з наведеного вище і так зрозуміло, що овочі, вирощені у відкритому ґрунті і в теплицях, кодуються однаково. Наприклад, якщо сільгосппідприємство вирощує огірки як у відкритому ґрунті, так і в теплицях, з погляду УКТ ЗЕД це буде одна діяльність з кодом 0707 00 05 00.
Підсумуймо: овочі, які сільгосппідприємство вирощує в теплицях і які кодуються в групі 07 чи в іншій у межах груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, включаються до сільгосппродукції.
Які овочі будуть сільгосппродукцією
Здебільшого це овочі, які матимуть код (на рівні перших чотирьох знаків):
0701 «Картопля, свіжа або охолоджена»;
0702 «Помідори, свіжі або охолоджені»;
0703 «Цибуля ріпчаста, цибуля-шалот, часник, цибуля-порей та інші цибулинні овочі, свіжі або охолоджені»;
0704 «Капуста головчаста, капуста цвітна, капуста броколі, кольрабі, капуста листова та аналогічні їстівні овочі роду Вrassica, свіжі або охолоджені»;
0705 «Салат-латук (Lactuca sativa) і цикорій (Cichorium spp.), свіжі або охолоджені»;
0706 «Морква, ріпа, столові буряки, солодкий корінь, редька, селера коренева та аналогічні їстівні коренеплоди, свіжі або охолоджені»;
0707 «Огірки, корнішони, свіжі або охолоджені» тощо.
А тому сільгосппідприємство, яке вирощує ці овочі, буде вважатися сільгосптоваровиробником. I якщо відповідна частка сільгосптоваровиробництва сягне необхідної величини (75%), таке підприємство може бути платником єдиного податку групи 4.
Бюджетна дотація (ПДВ) сільгосптоваровиробникам
Відповідно до п. 51 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та ст. 16-1 Закону №1877, сільгосптоваровиробники можуть отримати бюджетну дотацію у разі, якщо вони відповідають певним критеріям і пройшли процедуру реєстрації отримувачів дотації. Один із таких критеріїв — основною діяльністю має бути постачання власно вироблених сільгосптоварів у розмірі не менше 75% вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (місяців). А такими сільгосптоварами є товари, зазначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД (див. п. 2.15 ст. 2 Закону №1877), якщо вони власно вироблені тощо. Тому при розрахунку відповідної частки вартість поставки вирощених у теплицях овочів відноситься до операцій постачання власно вироблених сільгосптоварів.
Другий критерій — сільгосптоваровиробник має здійснювати види діяльності, наведені в п. 16-1.3 ст. 16-1 Закону №1877. Вирощування овочів там є — див. пп. 16-1.3.1 ст. 16-1 цього Закону, де наведено перелік овочів з коду 01.13 КВЕД. Але не всі овочі, наведені за цим кодом у КВЕД, містяться у пп. 16-1.3.1 Закону. В останньому немає діяльності з вирощування цукрової кукурудзи, інших листкових або стеблових овочів, насіння овочів, у т. ч. насіння цукрового буряку, крім насіння кормового буряку. Наприклад, якщо наш сільгосптоваровиробник вирощує тільки якісь інші види листкових або стеблових овочів (крім наведених у пп. 16-1.3.1 ст. 16-1 Закону), другий критерій виконано не буде і його не зареєструють отримувачем бюджетної дотації. Але якщо він вирощує овочі, наведені в пп. 16-1.3.1 ст. 16-1 Закону, шлях до реєстрації отримувачем бюджетної дотації для нього відкритий.
Якщо сільгосптоваровиробник відповідає критеріям і зареєструвався отримувачем дотації, він може отримувати бюджетну дотацію. Але тільки за операціями поставки сільгосппродукції, наведеної в пп. 16-1.3.1 ст. 16-1 Закону №1877. Вище ми з'ясовували, що це за продукція (див. другий критерій).
На жаль, з початку цього року і до сьогодні кошти на фінансування цієї бюджетної дотації ще не виділено. Тому вона за цей період не виплачувалася і не відомо, чи буде виплачуватися.
Пільга з податку на нерухомість для сільгосптоваровиробників
Відповідно до пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ, не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Порядок застосування цієї норми наведено в численних роз'ясненнях податкової. Наприклад, у ЗIР, підкатегорія 106.021, наведено визначення сільгосптоваровиробників для потреб податку на нерухомість. Воно таке саме, як і для потреб єдиного податку групи 4. Стосовно поняття будівель маємо ще одну консультацію у ЗIР, підкатегорія 106.021). Там сказано, що до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, належать об'єкти нерухомості, які відповідно до Класифікатора №507 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (підкласи 1271.1 — 1271.9). Підклас 1271.6 — це будівлі тепличного господарства — теплиці, парники, оранжереї тощо.
Таким чином, якщо сільгосппідприємство вирощує овочі в побудованих теплицях, такі теплиці не є об'єктом оподаткування податком на нерухомість. У цьому разі сільгосптоваровиробник не подає декларацію з нерухомості стосовно теплиць2, звісно, якщо в нього немає інших об'єктів оподаткування.
1 Відповідь на запитання: «Які СГ належать до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об'єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?».
1 Відповідь на запитання: «Які об'єкти нерухомості відносяться до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності?».
2 Див. підкатегорію 106.07 ЗIР, запитання: «Чи необхідно СГ подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об'єкт нерухомості не є об'єктом оподаткування таким податком?».
Питання оподаткування виникатиме тільки щодо теплиць, зареєстрованих як об'єкти нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Це випливає зі змісту пп. 266.3.2 ПКУ, відповідно до якого база оподаткування визначається на підставі даних такого реєстру. Якщо сільгосппідприємство вирощуватиме овочі в якихось тимчасових тепличних конструкціях, парниках, які не реєструватимуться в реєстрі, питання оподаткування податком на нерухомість не виникатиме.
Чи потрібно подавати якісь додаткові звіти щодо «овочевої» діяльності?
До податкової ніякі специфічні звіти стосовно «овочевої» діяльності не подаються.
Iнша справа — органи державної статистики. Діяльність з вирощування овочів, у тому числі в теплицях, належить до галузі сільського господарства — вирощування овочів в закритому ґрунті. Тому й овочева теплична діяльність має відображатися в цих звітах. Дивимося, що це за звіти.
Форма №50-сг «Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» (річна)1.
Показники виробництва, реалізації стосовно овочів закритого ґрунту показуються в рядку 1119 розділу 1 форми. Причому довідка 1 «Структура виробничої собівартості» до розділу 1 стосовно овочів не заповнюється. Розділи 2, 3 заповнюються у загальному порядку.
У розділі 4 «Баланс продукції сільського господарства» овочі показуються в рядку 3016.
Форма №50-сг подається за наслідками року, не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним.
Форма №4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 200__ року» (річна)2.
У рядку 1321 цієї форми зазначено, що там відображаються культури овочеві відкритого ґрунту. Те саме зазначено в п. 19 та п. 21 розділу II Роз'яснення №17.4-12/11. А в останньому пункті 21 уточнено, що сюди включаються також посіви овочів на тимчасово закритому ґрунті.
З наведеного випливає, що заповнювати цю форму посівними площами під овочами в теплицях не потрібно.
Форма №37-сг «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур» (місячна)3.
У цій формі обсяг збирання культур овочевих закритого ґрунту відображається в рядку 1322. Причому заповнюється тільки графа 2 «Обсяг виробництва, ц». Графа 1 «Площа зібрана, га» не заповнюється. В цій останній у формі стоїть хрестик — «Х».
А для культур овочевих відкритого ґрунту призначено рядок 1321.
Форма №37-сг подається щомісяця в період з липня до листопада строком не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним.
Форма №29-сг «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду» (річна)4.
У цій формі під вирощування продукції рослинництва (в тому числі овочів) у закритому ґрунті виділено цілий розділ 5. Там у розділі 5.1 відображається площа закритого ґрунту, яка використовувалася, у кв. м. Тобто це площа теплиць. А в розділі 5.2 за кожною зібраною культурою показується зібрана площа закритого ґрунту у кв. м і обсяг виробництва у закритому ґрунті, в центнерах.
Ця форма подається за наслідками року не пізніше 2 грудня поточного року.
Форма №21-заг «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства» (місячна), (річна)5.
Обсяг реалізації культур як відкритого, так і закритого ґрунту відображається в рядку 132 обох форм (місячної та річної). Причому в річній формі в окремому рядку 713 зазначаються культури овочеві закритого ґрунту з рядка 132.
Місячна форма подається не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним періодом (крім січня). Річна — не пізніше 20 січня року, наступного за звітним.
Форма №9-б-сг «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 20__ року» (річна)6.
Iнформація про внесення добрив під овочі як відкритого, так і закритого ґрунту відображається в рядку 13.
Подається форма один раз на рік до 2 грудня поточного року.
1 Затверджена наказом Держстату України від 06.06.2017 р. №127.
2 Затверджена наказом Держстату України від 24.06.2016 р. №103.
3 Затверджена наказом Держстату України від 24.06.2016 р. №103.
4 Затверджена наказом Держстату України від 17.07.2017 р. №170.
5 Затверджена наказом Держстату України від 12.07.2017 р. №165.
6 Затверджена наказом Держстату України від 14.06.2013 р. №181.
Чи можна реалізовувати вирощені овочі за готівку?
Так, звісно, жодної заборони немає. Але при цьому слід виконувати вимоги чинного законодавства щодо готівкових розрахунків.
За загальним правилом, у разі реалізації продукції (товарів) за готівку треба застосовувати РРО, відповідно до норм Закону про РРО.
Разом з тим відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону РРО не застосовуються при торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання.
Окрім того, згідно з п. 12 Закону про РРО, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо), то РРО не застосовується.
Грунтуючись на цих двох нормах, сільгосппідприємство може не застосовувати РРО, якщо, приміром, власно вирощені овочі воно відпускає покупцям зі свого складу, а оплату приймає у власній касі, оформляючи прибуткові касові ордери і видаючи покупцеві квитанцію.
Зверніть увагу!
Маємо також Перелік №1336, виданий на виконання ст. 10 Закону про РРО. Якщо сільгосппідприємство здійснюватиме зазначені там види діяльності, воно також може не застосовувати РРО. Щоправда, в цьому разі доведеться обов'язково застосовувати розрахункові книжки і книжки обліку розрахункових операцій. Наприклад, роздрібна торгівля через засоби пересувної мережі, на ринках, ярмарках. Щоправда, річний граничний розмір доходу для такої діяльності має становити не більше 500 тис. грн. Перевищивши цей розмір, переходимо на застосування РРО.
Особливості бухгалтерського обліку «овочево-тепличної» діяльності
Це діяльність у сільськогосподарській сфері. Тому бухгалтерський облік операцій з вирощування овочів регламентується передусім П(С)БО 30 «Біологічні активи». Основні моменти такого обліку такі.
Усі витрати на вирощування урожаю овочів у теплицях обліковують на рахунку 23.
Документування витрат
Для обліку робіт, які виконуються вручну, можна застосовувати Обліковий лист праці і виконаних робіт (типова форма №66, затверджена наказом Мінсільгоспу СРСР від 24.11.72 р. №269-2). Звісно, що ця «старорежимна» форма не є обов'язковою. Але вона досить зручна. У кожному разі, сільгосппідприємство може взяти її за зразок для розроблення власної форми. Якщо ж виконання робіт в теплицях автоматизовано, може використовуватися подібно до наведеного вище і затверджений тим самим наказом Обліковий лист тракториста-машиніста (типова форма №67).
Для документування операцій із виробничими запасами застосовують форми, затверджені Методрекомендаціями №929. Наприклад, відпуск з місць зберігання для використання добрив, насіння оформлюється Лімітно-забірними картками на отримання матеріальних цінностей (типова форма №ВЗСГ-1).
За фактом внесення добрив тощо складається Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (форма №ВЗСГ-3); насіння — Акт витрати насіння і садивного матеріалу (форма №ВЗСГ-4). На підставі цих актів вартість використаних добрив, насіння списується на собівартість продукції.
Якщо овочі ще не зібрані, а настала дата балансу, їх за загальним правилом слід обліковувати у складі поточних біологічних активів рослинництва (за умови що вони відображаються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу):
— Д-т 211 «Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю» К-т 23 — на суму справедливої вартості, зменшеної на очікувані витрати на місці продажу;
— Д-т 23 К-т 710 — списується різниця між собівартістю і справедливою вартістю, якщо собівартість менша від справедливої;
— Д-т 940 К-т 23 — списується така різниця, якщо собівартість більша від справедливої.
Оформляють цю операцію Актом на оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю (форма №ПБАСГ-1, додаток до Методрекомендацій №73).
Після дати балансу поточні активи можна повернути на рахунок 23: Д-т 23 К-т 211. Оформляють таку операцію Актом на списання поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю (на початок збирання врожаю) (форма №ПБАСГ-2, додаток до Методрекомендацій №73). Але здійснювати повернення не обов'язково. Понесені до дати балансу витрати з вирощування урожаю овочів можуть обліковуватися на субрахунку 211 до моменту збору врожаю. Разом з тим усі наступні витрати і далі накопичуються на рахунку 23. На дату чергового балансу робимо все аналогічно до наведеного вище: Д-т 211 К-т 23, Д-т 23 К-т 710 чи Д-т 940 К-т 23.
Нарешті, на дату збору урожаю, якщо обліковуються поточні біологічні активи на субрахунку 211, їх маємо списати на рахунок 23. Оформляємо, знову-таки, Актом форми №ПБАСГ-2.
Зверніть увагу!
Ми описали облік витрат на вирощування у разі застосування сільгосппідприємством оцінки за справедливою вартістю. Але якщо на дату балансу достовірно визначити таку вартість неможливо або якщо сільгосппідприємство є платником податку на прибуток, зазначені витрати на вирощування визнаються незавершеним виробництвом (див. п. 11 П(С)БО 30 «Біологічні активи»). Це означає, що запис Д-т 211 К-т 23 не роблять. На дату балансу накопичені на рахунку 23 витрати обліковуються там і надалі.
Який метод обрати — за собівартістю чи справедливою вартістю, — сільгосппідприємство визначає в своїй обліковій політиці.
Нарешті, настає момент збору врожаю. Зібраний врожай обліковують на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»: Д-т 27 К-т 23. У п. 12 П(С)БО 30 «Біологічні активи» сказано, що така продукція при первісному визнанні може оцінюватися (обраний метод визначається обліковою політикою сільгосппідприємства):
1) за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу або;
2) за виробничою собівартістю відповідно до п. 11 П(С)БО 16 «Витрати».
Якщо обрано першу оцінку, то різницю між собівартістю і справедливою вартістю відображають аналогічно до того, як ми вище дивилися відображення різниць за поточними біологічними активами: Д-т 23 К-т 710 чи Д-т 940 К-т 23.
Оформити оприбуткування на балансі сільгосппідприємства зібраного врожаю можна Накладною (внутрігосподарського призначення) (форма №ВЗСГ-8, додаток до Методрекомендацій №929). Місцем оприбуткування для овочів закритого ґрунту, де і визначається їх фактична кількість у натуральному виразі, є франко-пункт приймання (зберігання) (див. п. 6.4 Методрекомендацій №1315). Відповідно до п. 8.1 Методрекомендацій №132, собівартість таких овочів формують всі витрати, понесені сільгосппідприємством до цього місця. Наприклад, якщо здійснюється перевезення з теплиці до складу (місця зберігання), то витрати на перевезення включають до собівартості такої сільгосппродукції.
Відповідно до п. 8.9 Методрекомендацій №132, собівартість центнера продукції овочівництва відкритого і закритого ґрунту визначається діленням витрат (без вартості побічної продукції) на фізичну масу основної продукції. Побічною вважається бадилля і продукція, яка не реалізована, згодована худобі і оцінена за собівартістю кормових буряків з урахуванням поживності.
При веденні обліку витрат щодо групи овочевих культур розраховується середня собівартість продукції цих культур. Для визначення собівартості продукції окремої культури витрати на групу культур розподіляються між окремими видами продукції пропорційно до її вартості за реалізаційними цінами. До собівартості продукції теплиць включаються і витрати на утримання бджолиних сімей для запилення (без вартості одержаного меду та іншої продукції бджільництва за реалізаційними цінами). Між окремими культурами, що вирощуються в теплицях, витрати розподіляються пропорційно до вартості одержаної продукції за реалізаційними цінами.
Сільськогосподарська продукція після первісного визнання оцінюється згідно з нормами П(С)БО 9 «Запаси». Її продаж відображають стандартними «продажними» бухгалтерськими записами:
— Д-т 361 К-т 701 — нараховано суму доходу від реалізації;
— Д-т 701 К-т 641 — нараховано ПЗ з ПДВ;
— Д-т 901 К-т 27 — списана собівартість проданого.
Особливості оподаткування
Особливостей оподаткування для «теплично-овочевої» діяльності немає. Хіба що окремі нюанси, які загалом стосуються сільгоспдіяльності в галузі рослинництва. Тож буквально кілька штрихів.
Податок на прибуток
Якщо сільгосппідприємство застосовує оцінку за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, воно має знати, що сума коригувань, відображених на субрахунках 940 і 710, зменшує/збільшує фінансовий результат, який є основою для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ. Причому податкових різниць для цих коригувань немає.
Єдиний податок групи 4
Відповідно до п. 292-1.2 ПКУ базою оподаткування цим податком є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень). Тож якщо сільгосппідприємство використовує тимчасові конструкції парників, теплиць, які розміщує на власних чи отриманих в користування сільгоспугіддях, воно включає площу таких ділянок до бази оподаткування податком.
Якщо ж конструкції теплиць розміщуються на земельних ділянках, які розташовані не на сільгоспугіддях, включати такі земельні ділянки до бази оподаткування єдиним податком немає підстав.
Iнші податки
Стосовно інших податків якихось специфічних моментів немає. Оподаткування здійснюється у загальному порядку.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон №1877 — Закон України від 24.06.2004 р. №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України».
- КВЕД — Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» (ДК 009:2010), затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 р. №457.
- Класифікатор №507 — Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. №507.
- Методоснови №396 — Методологічні основи та пояснення (КВЕД-2010), затверджені наказом Держкомстату від 23.12.2012 р. №396.
- Методрекомендації №73 — Методичні рекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів, затверджені наказом Мінагрополітики від 21.02.2008 р. №73.
- Методрекомендації №132 — Методичні рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 р. №132.
- Методрекомендації №929 — Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджені наказом Мінагрополітики від 21.12.2007 р. №929.
- Методрекомендації №1315 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.2006 р. №1315.
- Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
- Пояснення №401 — Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом ДФСУ від 09.06.2015 р. №401.
- П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246.
- П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
- П(С)БО 30 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затверджене наказом Мінфіну від 18.11.2005 р. №790.
- Роз'яснення №17.4-12/11 — Роз'яснення щодо заповнення форми №4-сг (річна) «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур» державного статистичного спостереження щодо площ, валових зборів та урожайності сільськогосподарських культур, затверджене наказом Держстату від 15.07.2016 р. №17.4-12/11.
Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант