Засновник (фізособа) планує вийти зі складу ТОВ, а свій внесок до статутного фонду хоче забрати основними засобами. Як бути з ПДВ, податком на прибуток та ПДФО? Якими бухгалтерськими проведеннями це оформити?
У разі зменшення розміру статутного капіталу учасники ТОВ мають право на зворотне отримання лише фактично внесених ними до такого статутного капіталу внесків (ч. 3 ст. 147 ЦКУ).
Пункт 2 ст. 148 ЦКУ містить норму про те, що у разі виходу учасника ТОВ йому виплачується частина вартості майна, яка пропорційна до частки учасника у статутному фонді. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі, наприклад запасами або основними засобами.
Прийняття рішення про зменшення статутного капіталу та повернення внесків учасників ТОВ (і про форму такого повернення також) належить до функцій загальних зборів учасників. Водночас, якщо статутом підприємства визначено, наприклад, що повернення внесків має відбуватися лише коштами, то в разі якщо засновники бажають отримати належні їм внески в негрошовій формі, треба внести зміни до статуту й щодо цього питання.
Далі слід звернути увагу на те, що в бухгалтерському обліку зменшення статутного капіталу відображається одночасно із визнанням кредиторської заборгованості перед учасниками щодо виплати їм належних часток. Бухгалтерські записи будуть такими:
— відображено зменшення статутного капіталу — Д-т 40 «Статутний капітал» К-т 672 «Розрахунки за іншими виплатами»;
— відображено повернення внесків учасникам ТОВ основними засобами — Д-т 672 «Розрахунки за іншими виплатами» К-т 10 «Основні засоби» — на залишкову вартість ОЗ;
— списання зносу ОЗ — Д-т 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» К-т 10 «Основні засоби».
Але як визначається вартість майна, що його має право отримати учасник? Відповідно до правової позиції, відображеної в постанові Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 р. у справі №5011-73/9425-2012, будь-який учасник ТОВ має право вимагати проведення з ним розрахунків, зважаючи на дійсну (ринкову) вартість майна товариства.
Обов'язкова оцінка майна у разі виходу учасника з підприємства передбачена у випадку, коли до зазначеного підприємства було внесено майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна) (ст. 7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Податок на прибуток
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Податкові зобов'язання з податку на прибуток визначаються з огляду на бухгалтерський фінарезультат, відкоригований на різниці, сформовані відповідно до положень ПКУ. Розділом III та іншими положеннями ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на різниці в разі зменшення статутного капіталу у зв'язку з виходом засновника з підприємства.
ПДВ
Згідно з пп. «а» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. Своєю чергою, постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ). Основні засоби (в т. ч. нерухомість) з метою оподаткування є товаром (пп. 14.1.244 ПКУ). Отже, операція з повернення засновнику внесків у вигляді основних засобів, у разі його виходу зі складу засновників такої юридичної особи, є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподатковуванню на загальних підставах за основною ставкою 20%.
Згідно з п. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій із постачання необоротних активів не може бути нижчою від балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — зважаючи на звичайну ціну).
За операцією передання ОЗ засновнику слід скласти податкову накладну на дату такого передання. Якщо засновник — неплатник ПДВ, податкова накладна складається за правилами, викладеними у п. 12 Порядку №13071, — у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, в графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а в рядку «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний IПН «100000000000». Податкова накладна реєструється в ЄРПН у строк, передбачений п. 201.10 ПКУ.
1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
ПДФО та військовий збір
Якщо засновник — фізособа, ця операція є для нього продажем корпоративних прав та оподатковується згідно з п. 170.2 ПКУ. Виділення майна на окремий баланс та створення нової юрособи — доволі складний процес, і рішення про цю операцію має прийматися зважаючи на господарські цілі підприємства.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»