За договором із нерезидентом на поставку верстата покупець вносить передоплату — 20% вартості, а продавець зобов'язується поставити верстат за 200 календарних днів з дня передоплати. Строк минув, проте верстат не поставили. Покупець має право на неустойку за кожний день затримки поставки. Чи може покупець ініціювати підписання додаткової угоди на зменшення вартості верстата на суму неустойки, оформивши претензію, або на основі претензії зробити взаємозалік заборгованості (в умовах договору прописана можливість взаємозаліку у разі виявлення недоліків обладнання, яке може бути відремонтоване коштом покупця)?
Для початку звертаємо увагу на те, що, укладаючи договори у сфері ЗЕД, сторони мають визначитись (як правило, це робиться безпосередньо за текстом договору), право якої країни сторони мають застосовувати до цих правовідносин. Водночас Законом про міжнародне приватне право1 передбачено принцип автономії волі: вибір права має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їхній сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину загалом або його окремої частини. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим.
Проте в цій ситуації, незалежно від того, чи обрали сторони право України, чи ні, на нашу думку, зменшити ціну в договорі на неустойку неможливо.
Якщо взяти до уваги приписи чинного ЦКУ, то пропорційне зменшення ціни можливе у випадку, коли покупець отримує товар неналежної якості (ч. 1 ст. 678 ЦКУ). Аналогічні правила стосуються й виявлення недоліків під час гарантійного строку (ст. 708 ЦКУ).
Щодо зміни ціни договору, то після укладення договору вона допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом (ч. 2 ст. 632 ЦКУ).
Отже, на нашу думку, зменшити ціну на суму неустойки за прострочення поставки за відсутності відповідної умови в ЗЕД-контракті не можна.
Водночас Закон про розрахунки в інвалюті2 не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у т. ч. його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.
1 Закон України від 23.06.2005 р. №2709-IV «Про міжнародне приватне право».
2 Закон України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Зазначений Закон регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом та нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням.
Для зарахування потрібні певні умови, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.
Статті 601, 602 ЦКУ не містять застереження про неможливість зарахування вимоги, яка виникла із зобов'язання про забезпечення виконання інших зобов'язань (штрафу). Таке зобов'язання може бути припинене шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на загальних підставах.
Свого часу ВСУ зауважив1, що штрафні санкції мають бути одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, у нашому випадку — поставки обладнання, що не позбавляє сторони права припинити ЗЕД-зобов'язання за договором шляхом зарахування.
1 Постанова ВСУ від 06.05.2008 р. №08/47 у справі №21-1518во07, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3402031.
Причому таке можливо й за договором поставки обладнання, навіть попри те що в умовах договору прописано можливість взаємозаліку в разі виявлення недоліків обладнання, яке може бути відремонтовано коштом покупця.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»