• Посилання скопійовано

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та коригування фінансового результату до оподаткування на суми безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній особі

Iндивідуальна податкова консультація Головного управління ДФС у м. Києві від 24.10.2017 р. №2349/IПК/26-15-12-03-11

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та коригування фінансового результату до оподаткування на суми безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній особі

Суттєво. Платники податку на прибуток, які надають безповоротну фіндопомогу на користь ФОП-«спрощенців», повинні коригувати фінрезультат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ.

! Платникам податку на прибуток

ГУ ДФС у м. Києві розглянуло звернення про надання податкової консультації щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та коригування фінансового результату до оподаткування на суми безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній особі, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі — Кодекс), у межах своїх повноважень повідомляє таке.

Згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фінансова допомога надається на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога — це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються статтями 1046 — 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV, зі змінами та доповненнями (далі — ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості.

Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем), у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому в законодавстві визначаються поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦКУ).

Так, відповідно до ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з цим строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ст. 631 ЦКУ).

Отже, умови щодо виконання зобов'язань, зокрема строків повернення фізичною особою поворотної фінансової допомоги юридичній особі, визначені Цивільним кодексом України.

Згідно з пп. 19-1.1.28 п. 19-1.1 ст. 19-1 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, питання щодо правомірності укладення Додаткової угоди регулюється цивільним законодавством та не є використанням норм податкового законодавства.

Разом з тим, згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, унесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Винятком відповідно до цього положення Кодексу можуть бути фізичні особи, які є платниками податку на доходи фізичних осіб.

Зазначене обґрунтовується запровадженням у Кодексі уніфікованої ставки у розмірі 18% для оподаткування як податком на прибуток підприємств, так і податком на доходи фізичних осіб.

При цьому платники податку на прибуток підприємств, які надають безповоротну фінансову допомогу відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь фізичних осіб — підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, повинні коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа — резидент, яка отримує, зокрема, доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 164 Кодексу.

Відповідно до пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 Кодексу загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Разом з тим ст. 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, згідно з пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Проте у разі підписання Додаткової угоди щодо визнання суми, наданої на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги, частиною безповоротної фінансової допомоги сума такої допомоги включається до оподаткованого доходу платника податку як додаткове благо, відповідно до пп. «ґ» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

При цьому пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною в ст. 167 Кодексу.

Разом з цим п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних сил України, встановлюється військовий збір (далі — збір).

Згідно з пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема фізичні особи — резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка збору становить 1,5 відс. від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Таким чином, з моменту підписання Додаткової угоди про визнання сторонами суми поворотної фінансової допомоги частиною суми безповоротної фінансової допомоги така фінансова допомога включається до оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Водночас повідомляємо, що кожен конкретний випадок виникнення податкових взаємовідносин слід розглядати з урахуванням документів, які стосуються цієї справи.

До змісту номеру