До індивідуальної податкової консультації Головного управління ДФС у м. Києві від 24.10.2017 р. №2349/IПК/26-15-12-03-11
Податкові органи у коментованій IПК повідомляють, як діяти платнику податку на прибуток, який надав фізособі безповоротну фіндопомогу. Насамперед слід звернути увагу на пп. 140.5.10 ПКУ, який зобов'язує платників податку збільшити фінрезультат до оподаткування на суму безповоротної фіндопомоги. Норми пп. 140.5.10 ПКУ поширюються тільки на платників податку на прибуток, які визначають фінрезультат до оподаткування з коригуванням різниць, що виникають відповідно до положень Кодексу. Якщо платник визначає різниці, тоді треба звернути увагу на статус отримувача фіндопомоги.
При визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток платник не повинен збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги:
— платнику податку на прибуток, який оподатковується за базовою (основною) ставкою податку (додатково див. лист ДФСУ від 04.04.2017 р. №6984/6/99-99-15-02-02-15);
— фізособі;
— підприємцю на загальній системі оподаткування.
Як повідомляють податківці у коментованій IПК, винятком із пп. 140.5.10 ПКУ є фізособи, які є платниками ПДФО (а це також підприємці на загальній системі оподаткування). Формально податківці дещо розширено тлумачать поняття фізособи в цьому контексті, посилаючись лише на те, що ставки податку на прибуток та ПДФО нині однакові — 18%, і в цьому разі бюджет не втрачатиме податків. Але ж про це прямо не зазначено у пп. 140.5.10 ПКУ!
Тож, на думку податківців, якщо підприємство1 перераховує безповоротну фінансову допомогу підприємцю зі сплатою єдиного податку, воно зобов'язане збільшити фінрезультат до оподаткування на суму допомоги. Відображається це у рядку 3.1.10 додатка РI декларації з прибутку підприємств.
1 Повторюємось: платник податку на прибуток, який враховує різниці до оподаткування.
На практиці цілком можливою є ситуація, коли позичаються кошти фізособі за договором позики (на поворотній основі). За пп. 165.1.31 ПКУ основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізособою, не є оподатковуваним доходом. Проте якщо підписується додаткова угода, за якою поворотна фіндопомога трансформується у безповоротну, то виникають усі підстави визнавати це додатковим благом відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ. Як наслідок, у звітному періоді підписання додаткової угоди фіндопомога стає об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором.
Зверніть увагу, що ПДФО та військовий збір утримуються зі суми доходу за рахунок фізособи. Як наслідок, у податковому розрахунку за формою №1ДФ податковий агент у графах 3а та 3 відображає суму безповоротної тепер уже фіндопомоги з ознакою доходу у графі 5 «126». А от графи 4а та 4 будуть із прочерками. Обов'язок щодо сплати податків залишається за фізособою.
Згідно з пп. 168.1.3 ПКУ, якщо окремі види оподатковуваних доходів не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, фізособа як платник податку повинна самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію.
Хоча зауважимо, що у коментованій IПК податківці чомусь не дають відповіді на запитання щодо порядку сплати податків.
Приклад Підприємство надало фізособі за договором позики суму у розмірі 10000 грн. У вересні підписано додаткову угоду, яка дає право фізособі не повертати цю суму підприємству. Як наслідок, у періоді підписання додаткової угоди у фізособи виникає оподатковуваний дохід.
У формі №1ДФ за III кв. підприємство у графах 3а та 3 відображає 10000 грн. Фізособа до 1 травня наступного за звітним року подає декларацію про майновий стан, в якій слід відобразити нараховану суму доходу — 10000 грн, суму ПДФО — 1800 грн та військовий збір — 150 грн. Сплатити зобов'язання треба до 1 серпня відповідно до п. 179.7 ПКУ.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет Кредит»