До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 20.10.2017 р. №2330/6/99-99-15-01-01-15/IПК
У коментованій IПК податківці повідомляють, що у разі укладання договору з фізособою-нерезидентом, за яким фізособа буде отримувати дохід з джерелом його походження в Україні, нерезидент є платником ПДФО та військового збору. Крім передбаченої винагороди (яка, ясна річ, оподатковується), у договорі може бути передбачено надання житла або харчування такому нерезиденту. I на практиці постає запитання: а чи є така «турбота» об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором?
Враховуючи відповідь контролюючого органу, юрособа або підприємець, який надає (оплачує за свій кошт) житло або харчування нерезиденту, є податковим агентом. Такий дохід є додатковим благом фізособи згідно з пп. 164.2.17 ПКУ.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, база для ПДФО визначається за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ. У цій нормі уточнюється: якщо дохід нараховується у негрошовій формі, база для ПДФО збільшується на коефіцієнт (у 2017 році це 1,2195).
Для військового збору застосування коефіцієнта не передбачено, і це зайвий раз підтверджується коментованою IПК.
У податковому розрахунку форми №1ДФ нарахований фізособі-нерезиденту дохід відображається у графі 5 з ознакою доходу «126». Зверніть увагу: у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» форми №1ДФ проставляється реєстраційний номер облікової картки платника податків1, про яку надається інформація в податковому розрахунку.
Власне, у коментованій IПК повідомляється, що згідно з пп. 70.12.1 ПКУ у разі виплати доходів фізособам, у т. ч. нерезиденту, з яких утримуються податки згідно із законодавством України, такі особи зобов'язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи. Документи, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.
Реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі здійснюється згідно з нормами Положення №7792. Фізособа-нерезидент, яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати контролюючому органу за місцем отримання доходів (у разі відсутності податкової адреси3) облікову картку фізичної особи — платника податків за формою №1ДР (додаток 2), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу (з перекладом українською мовою), який містить необхідні для реєстрації реквізити, а саме: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство.
1 Або серія та номер паспорта — для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, але це стосується лише фізосіб-резидентів.
2 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затверджене наказом Міндоходів від 10.12.2013 р. №779.
3 Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання (п. 45.1 ПКУ).
Від себе нагадаємо, що порядок нарахування та сплати ПДФО і військового збору передбачено ст. 168 ПКУ. Згідно з пп. 168.1.4 ПКУ, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, наступного за днем такого нарахування.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»