Внесення майна до статутного фонду ТОВ

Отримання майна, внесеного до статутного фонду ТОВ, — чи не найперша господарська операція, що її здійснює новостворене підприємство. Також це зручний спосіб збільшити кількість майна підприємства без оплати та зайвого оподаткування. У цій статті розкажемо про формування статутного капіталу майном з погляду емітента корпоративних прав.

Загальні моменти та документальне оформлення

Відповідно до ч. 2 ст. 115 ЦКУ, вкладом до статутного капіталу ТОВ можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Також види вкладів до статутного капіталу перераховано у ч. 1 ст. 86 ГКУ. Зокрема, вкладом учасників та засновників ТОВ може бути таке майно, як будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності тощо. Порядок внесення вкладів до статутного капіталу встановлено ч. 2 ст. 86 ГКУ. Види майна, які не можуть бути внесками до статутного капіталу, зазначені у ч. 3 ст. 86 ГКУ. Зокрема, забороняється використовувати для формування статутного капіталу товариства майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

Вклад майном, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному капіталі ТОВ. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах ТОВ, якщо інше не передбачено законом, — ч. 2 ст. 86 ГКУ.

Вартість вкладу визначається такими документами (одним або кількома одночасно):

1) рішення про створення ТОВ, в якому може визначатися перелік майна, що вноситься, та його вартість, погоджена учасниками;

2) погодження вартості майна може оформлюватися окремим актом оцінки майна, який складається самими учасниками товариства;

3) акт прийому-передачі майна в статутний капітал. Зазвичай цей документ підтверджує право власності товариства на отримане майно, але для певних видів майна право власності набувається тільки після його держреєстрації. Акт має бути складений згідно з вимогами до первинних документів, встановленими ст. 9 Закону про бухоблік. Зокрема, для основних засобів це може бути Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) ОЗ (за формою №ОЗ-1, затвердженою наказом Мінстату України від 29.12.95 р. №352);

4) експертний звіт про оцінку майна (якщо учасники вирішили залучити незалежного оцінювача).

Випадки, коли експертна оцінка майна обов'язкова:

— створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;

— визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства. З тієї причини, що розмір державної чи комунальної частки не визначено, для обов'язкової оцінки достатньо самого факту наявності такої частки, хоч би в розмірі 0,01% тощо;

— на вимогу однієї зі сторін угоди та за згодою сторін;

— в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 12.07.2001 р. №2658-III
«Про оцінку майна, майнових прав
та професійну оціночну діяльність в Україні»

Отже, при внесенні майна до статутного капіталу ТОВ, яке не підпадає під зазначені критерії, залучати експерта-оцінювача не є обов'язковим.

Якщо майно вноситься до статутного капіталу не вперше, тобто підприємство не новостворене, то в цьому випадку потрібно збільшити розмір статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту такого емітента. Ясна річ, що вносити майно до статутного капіталу можна тільки після реєстрації змін до статуту. У разі якщо збільшення статутного капіталу не зареєстровано в ЄДР, вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей має обліковуватись у бухобліку як внески до незареєстрованого статутнуго капіталу, які надходять для формування статутного капіталу після його оголошення і до реєстрації відповідних змін до установчих докуметів (субрахунок 404).

Але все це вже справи юристів, а ми переходимо до питань обліку та оподаткування.

Бухгалтерський облік

Для узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу використовується субрахунок 401 «Статутний капітал». Сальдо цього субрахунку має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому у зареєстрованому статуті.

Заборгованість учасників щодо внесків до статутного капіталу відображається за дебетом рахунку 46 «Неоплачений капітал», за кредитом — погашення учасниками такої заборгованості.

Первісною вартістю майна, як основних засобів, так і запасів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їхня справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 разом із п. 10 П(С)БО 7, та п. 9 разом із п. 11 П(С)БО 9.

В абз. 2 п. 13 Методрекомендацій №561 зазначено, що погоджена засновниками (учасниками) вартість основних засобів відображається за дебетом рахунку обліку заборгованості засновників (учасників) підприємства за внесками до статутного капіталу в кореспонденції з рахунком обліку статутного капіталу (тобто Д-т 46 К-т 40- формування статутного капіталу). Далі одержання об'єктів основних засобів відображається за дебетом рахунку обліку основних засобів і погашенням (зменшенням) заборгованості засновників — Д-т 10, 11 К-т 46.

Якщо були здійснені витрати, пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою (див. п. 8 П(С)БО 7), то вони потраплять на субрахунки 152 та 153 і надалі разом з вартістю внесених до статутного капіталу основних засобів сформують первісну вартість цих основних засобів.

Вартість основних засобів, внесених до статутного капіталу, амортизується за загальними правилами, передбаченими П(С)БО 7.

Внесення до статутного капіталу запасів відображається дуже просто: Д-т 20, 22, 23 (якщо внеском є незавершене виробництво), 25 К-т 46.

Податковий облік

Податок на прибуток

Нагадаємо, що фінрезультат з метою оподаткування ми визначаємо за даними бухгалтерського обліку з урахуванням коригувань, передбачених ПКУ.

Для випадку внесення запасів до статутного капіталу коригувань фінрезультату не передбачено.

А у випадку внесення основних засобів слід дотримуватися загальних правил податкового обліку основних засобів, встановлених ст. 138 ПКУ. Зокрема, такі основні засоби можуть амортизуватись для цілей оподаткування — див. відповідь у ЗIР, підкатегорія 102.05, на запитання: «Чи нараховується амортизація відповідно до ст. 138 ПКУ на ОЗ та НА, які внесені до статутного фонду підприємства, та на яку вартість?».

Податок на додану вартість

Внесення ТМЦ до статутного капіталу з погляду засновника вважається постачанням товарів з метою оподаткування ПДВ. Згідно з пп. 14.1.191 ПКУ, постачання товарів — це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Своєю чергою, об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ.

Засновник — платник ПДВ повинен скласти податкову накладну на операції щодо внесення ТМЦ до статутного капіталу емітента, зареєструвати її в ЄРПН у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ, та надати емітенту на його вимогу.

Отже, отримувач майна (основні засоби, інші ТМЦ), що внесене до його статутного капіталу — платник ПДВ, включає суми вхідного ПДВ до податкового кредиту з ПДВ у тих випадках, коли таке майно буде використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника ПДВ (п. 198.3 ПКУ). Звичайно, податковий кредит з ПДВ буде лише за наявності реєстрації податкової накладної в ЄРПН (п. 198.6 ПКУ). Датою виникнення права на податковий кредит з ПДВ в цьому разі буде дата отримання майна, що буде підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ПКУ).

Щодо цього див. відповідь у ЗIР, підкатегорія 101.04, на запитання: «Чи оподатковується ПДВ операція із внесення платником податку ОЗ до статутного фонду іншої ЮО?».

Як буде видно з проведень щодо обліку ПДВ у прикладі, факт оподаткування ПДВ операції з внесення ТМЦ до статутного капіталу призводить до того, що частина капіталу сформована за рахунок податкового кредиту з ПДВ, який згодом компенсується емітенту. По суті, виходить, що це бюджет вносить свій вклад грошима в сумі ПДВ. Така ситуація не відповідає суті такої господарської операції, як створення статутного капіталу засновниками. Тому 17.11.2016 р. у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №5420, яким запропоновано внести зміни до ст. 197 ПКУ та надати можливість платникам ПДВ здійснювати інвестиції в капітал інших підприємств без сплати ПДВ.

Приклад Два засновники, які є суб'єктами господарювання — платниками ПДВ, створили ТОВ зі статутним капіталом 65100,00 грн, яке одночасно з держреєстрацією зареєстроване платником ПДВ. Один засновник вніс до статутного фонду ТОВ верстат для використання у виробництві продукції (виробничий основний засіб), узгоджена вартість якого 45600,00 грн, у т. ч. ПДВ — 7600,00 грн. Витрати самого ТОВ на налагодження верстата становлять 2950,00 грн (без ПДВ). Iнший засновник вніс сировину вартістю 19500,00 грн, у т. ч. ПДВ — 3250,00 грн.

Бухгалтерські записи ТОВ щодо обліку таких внесків до статутного капіталу показані у таблиці за Методрекомендаціями №561.

Таблиця

Облік надходження основних засобів та запасів як внеску до статутного фонду

Нормативна база

• ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
• ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV.
• Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
• П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. №92.
• П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246.
• Методрекомендації №561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну України від 30.09.2003 р. №561.

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»