Затверджено порядок надання інформації з реєстру страхувальників
! Платникам ЄСВ
Мінфін та ПФУ затвердили Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Цим порядком визначаються:
— процедура формування та надання витягу з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування на запит платників ЄСВ та/або застрахованих осіб;
— форма запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників;
— форми витягів з реєстру страхувальників;
— форма довідки про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників.
Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників подається за формою №1-ЗРС (додаток 1) в один із таких способів:
особисто платником єдиного внеску та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою до територіального органу ДФСУ за основним місцем обліку платника єдиного внеску або до іншого контролюючого органу;
надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску або до іншого контролюючого органу;
в електронній формі засобами електронного зв'язку.
На запит платника ЄСВ та/або застрахованої особи контролюючий орган надає безоплатно протягом 2-х робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг із реєстру страхувальників або довідку про відсутність відомостей у реєстрі страхувальників.
Витяг із реєстру страхувальників формується за відповідними критеріями пошуку та містить відомості з реєстру страхувальників, які є актуальними на дату формування витягу.
Постанова Правління ПФУ від 21.07.2017 р. №16-1
та наказ Мінфіну від 21.07.2017 р. №651
наберуть чинності з дня опублікування
(станом на 26.09.2017 р. не опубліковані)
Зміни до Правил пожежної безпеки в Україні
! СГ
МВС затвердило зміни до Правил пожежної безпеки в Україні.
Зокрема, встановлено, що для кожного приміщення об'єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.
Iнструкції про заходи пожежної безпеки не розробляються для душових, басейнів, мийних, умивалень та санвузлів, а також для коридорів та вестибюлів.
Під час експлуатації об'єктів забороняється:
— знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта;
— зменшувати мінімальні протипожежні відстані;
— знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.
Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності.
Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Наказ МВС від 31.07.2017 р. №657
набере чинності з дня опублікування
(станом на 26.09.2017 р. не опублікований)
Реекспорт товарів: особливості оподаткування ПДВ та складання податкової накладної
! Реекспортерам
ДФСУ нагадує, що операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту (за винятком операцій з вивезення відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ.
Якщо платник податку за такими товарами скористався своїм правом на податковий кредит і надалі здійснює їх вивезення у митному режимі реекспорту, то у податковому періоді, на який припадає вивезення, платник повинен нарахувати ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.
При цьому податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються у розмірі сум ПДВ, що були включені платником до складу податкового кредиту та сплачені до бюджету за операцією з тимчасового ввезення товару.
Отже, платник податку за операцією з вивезення товарів у митному режимі реекспорту на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ складає та реєструє в ЄРПН дві податкові накладні:
1) одну — на дату фактичного вивезення товарів за межі України, зафіксовану в митній декларації:
у верхній лівій частині в рядку «Залишається у продавця (тип причини)» експортер ставить позначку «X» та зазначає тип причини «07» («Експортні постачання»);
у графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстрований отримувач товару;
у рядку «Iндивідуальний податковий номер покупця» проставляється умовний IПН «300000000000»;
2) другу — не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час тимчасового ввезення товарів:
у графі «Зведена податкова накладна» робиться позначка «X»;
у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. I. Б.);
у рядку «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний IПН «600000000000»;
у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини «09» — «Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість».
Обидві податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 14.09.2017 р. №1960/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Оскарження штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ
! Платникам ЄСВ
ДФСУ розглянула питання щодо оскарження до суду рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та повідомила.
Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення судом рішення у справі.
Якщо платник ЄСВ не сплатив зазначені в рішенні суми протягом 10 календарних днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.
У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Таким чином, оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення судом рішення у справі у разі письмового повідомлення про таке оскарження територіального органу доходів і зборів.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 15.09.2017 р. №1969/6/99-99-13-02-01-15/IПК
Обмеження для платників єдиного податку 2-ї групи
! Платникам ЄП 2-ї групи
ДФСУ нагадала, що до платників єдиного податку 2-ї групи згідно з пп. 2 п. 291.4 ПКУ належать фізособи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:
— не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
— обсяг доходу не перевищує 1500000 грн.
Згідно зі ст. 292 ПКУ для фізособи-підприємця — платника ЄП доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізособою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізособі та використовується в її господарській діяльності.
Пунктами 292.13 та 292.14 ПКУ встановлено, що дохід з метою оподаткування єдиним податком визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику ЄП у грошовій формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів.
Таким чином, обмеження щодо здійснення діяльності платників єдиного податку 2-ї групи стосується тільки послуг, які надаються неплатникам ЄП.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 14.09.2017 р. №1964/Б/99-99-13-01-02-14/IПК
Відступлення права вимоги: оподаткування
! Платникам ЄП
Податківці нагадали, що доходом платника єдиного податку для фізособи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Відповідно до п. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізособи-підприємця.
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізособі-підприємцю як у грошовій, так і в натуральній формі від провадження госпдіяльності, а саме:
— виручка у вигляді безготівкових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;
— виручка в натуральній (негрошовій формі);
— суми штрафів і пені, отримані від інших суб'єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів, та інші доходи, пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності.
Укладення договору переуступки прав вимоги боргу фізособами — платниками єдиного податку, зокрема, 3-ї групи є механізмом розрахунку за правочином купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже, не дає права суб'єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 20.09.2017 р. №2002/Ш/99-99-15-02-02-14/IПК
Як оформити відпустку для догляду за дитиною на родича
! Роботодавцям, батькам
Для оформлення відпустки для догляду за дитиною мати дитини або особа, яка фактично доглядає за дитиною, має надати роботодавцю заяву, копію свідоцтва про народження дитини.
Особа, яка фактично доглядає за дитиною, додатково ще повинна надати:
— довідку з місця роботи матері дитини про те, що вона стала до роботи до закінчення цієї відпустки;
— довідку органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання матері про припинення їй виплати допомоги по догляду за дитиною, якщо така допомога була призначена.
Особам, які на 30 червня 2014 р. мали право на отримання допомоги при народженні дитини у розмірі, встановленому на першу дитину, після досягнення дитиною двох років на наступні 12 місяців призначається щомісячна допомога у розмірі 130 грн у порядку, встановленому КМУ.
Після 1 липня 2014 р. призначається лише допомога при народженні дитини у розмірі 41280 грн — виплата цієї допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 грн, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.
Надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку оформлюється наказом власника.
Водночас чинне законодавство не містить терміна «інші родичі, які фактично доглядають за дитиною».
Отже, якщо працівниця виявила бажання оформити відпустку для догляду, наприклад, за дитиною своєї племінниці, то доцільно, крім вищезазначених документів, підтвердити той факт, що вона здійснює фактичний догляд за дитиною.
У разі надання працівником відповідних документів для оформлення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підстав для відмови у наданні такої відпустки не вбачається.
Лист Мінсоцполітики від 25.08.2016 р. №437/13/116-16
Сплатили податок на прибуток за кордоном: наслідки щодо задекларованої суми податку
! Платникам податку на прибуток
Податківці роз'яснили, що сума податку на отриманий з іноземних джерел прибуток, яка сплачена протягом року за кордоном таким платником, не може перевищувати суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні за такий звітний рік.
При цьому сума перевищення податку, сплаченого за кордоном, над сумою податкового зобов'язання за такий звітний період не враховується на зменшення податкових зобов'язань з цього податку у наступних звітних періодах.
Таке зарахування здійснюється за умови, що платник податку при визначенні об'єкта оподаткування дотримав вимог ст. 13 ПКУ щодо порядку врахування доходів і витрат при визначенні об'єкта оподаткування.
Отже, платник податку у звітному податковому періоді не має права на зменшення нарахованої суму податку на прибуток, якщо довідка, що надається ним до контролюючого органу, підтверджує сплату податку за межами України у попередньому звітному періоді.
Платник, який надав до контролюючого органу довідку, що підтверджує сплату податку у попередньому звітному періоді, має право зменшити нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток, задеклароване у податковій декларації за такий попередній податковий період, шляхом подання уточнюючої декларації.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 15.09.2017 р. №1975/6/99-99-15-02-02-15/IПК
ДФС про терміни розрахунків за операціями у сфері ЗЕД, які не завершені на 26.05.2017 р.
! Суб'єктам ЗЕД
Нагадаємо, що постановою НБУ №41 скасовано тимчасове 120-денне обмеження щодо строків розрахунків за експортно-імпортними операціями. У зв'язку з цим з 26 травня 2017 року (день набрання чинності постановою №41) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.
Чи поширюються строки в 180 днів на розрахунки за експортними та імпортними операціями, які на 26.05.2017 р. не завершені?
Раніше на це запитання відповів сам Нацбанк у листі №40-0005/40465. У ньому йшлося про те, що з 26.05.2017 р. на випадки незавершення розрахунків за експортними, імпортними операціями, за якими на зазначену дату не встановлено перевищення 120-денного строку розрахунків, поширюватимуться норми Закону №1724 щодо 180-денного строку розрахунків.
Тепер свою позицію з цього питання висловили й податківці. Вони зазначили: якщо станом на 26.05.2017 р. не закінчився 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, то такі розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 12.09.2017 р. №1929/6/99-95-42-03-15/IПК
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»