Маючи потребу в залученні додаткового фінансування для здійснення власної діяльності, сільгосптоваровиробник користується різними методами: кредит банківський, товарний, позика, лізинг, передоплата, вексель. Зрештою, кілька років, як з'явився ще один метод — система аграрних розписок (АР), який регламентується насамперед Законом про АР.
Дві сторони системи АР
За АР можуть отримуватися як кошти, так і ресурси, необхідні для здійснення діяльності (товари, роботи, послуги). У системі АР є дві сторони:
1) сільгосптоваровиробник (боржник), який отримає кошти, товари чи послуги;
2) кредитор, який надасть ці кошти (товари, послуги). Кредитором можуть бути банківські установи, постачальники сільгосптехніки, ПММ, насіння, добрив, засобів захисту рослин тощо.
Таким чином, за загальним правилом спершу кредитор надає сільгосптоваровиробнику за відповідним договором кошти (товари, послуги). А потім сільгосптоваровиробник під кредиторську заборгованість, яка у нього виникла, видає кредиторові АР. Хоча, у принципі, може бути і навпаки — спершу АР, а потім вже кошти (товари, послуги). Про це ми поміркуємо далі.
АР використовуються в операціях з сільгосппродукцією (див. ст. 2 Закону про АР). А до останньої належить продукція, перелік якої визначений у групах 01 — 14 розділів I та II УКТ ЗЕД (ст. 1 Закону про АР). Таким чином, зрозуміло, що боржником за АР може бути будь-яка особа, яка вирощує відповідну продукцію, як юридична особа, так і фізична особа — підприємець. Причому Закон про АР не встановлює якихось обмежень щодо критеріїв, яким повинен відповідати сільгосптоваровиробник. Це може бути навіть якесь промислове підприємство, яке задля експерименту вирішило виростити пшеницю на 40 га, на які воно має право власності або право користування.
Але Закон дозволяє видавати АР не всім сільгосптоваровиробникам. Відповідно до ст. 2 Закону про АР, видавати АР можуть тільки особи, які мають право власності на земельну ділянку сільгосппризначення або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільгосппродукції.
АР товарні і фінансові
АР — товаророзпорядчий документ (письмовий, який підлягає нотаріальному посвідченню), що фіксує безумовне зобов'язання боржника (сільгосптоваровиробника) перед кредитором, яке забезпечується заставою (майбутнім врожаєм сільгосппродукції), здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити кошти на визначених у ньому умовах (див. ст. 1 Закону про АР).
АР можуть бути товарними і фінансовими.
За товарною АР сільгосптоваровиробник зобов'язується взамін отриманого фінансування поставити кредиторові у майбутньому в узгоджений період узгоджену сільгосппродукцію, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою (див. ст. 3 Закону про АР):
Обов'язкові реквізити товарної АР
Товарна АР має містити обов'язкові реквізити, без яких вважати її АР немає підстав (див. ст. 4 Закону про АР):
— назву «Товарна АР»;
— строк поставки сільгосппродукції;
— реквізити кредитора та умови про подальшу передачу прав за АР;
— предмет АР (зобов'язання здійснити поставку сільгосппродукції, визначення її кількості та якості, формули перерахунку кількості продукції у разі поставки продукції іншої якості);
— умови та місце поставки сільгосппродукції;
— опис предмета застави (майбутнього урожаю сільгосппродукції — кількість, дані про земельну ділянку, на якій він вирощується);
— дату та місце видачі АР;
— дані боржника.
1) кредитор надає сільгосптоваровиробнику кошти (поставляє товар, виконує роботи, надає послуги);
2) сільгосптоваровиробник оформляє АР у нотаріуса і видає кредитору;
3) після вирощування сільгосппродукції сільгосптоваровиробник у рахунок кредиторської заборгованості поставляє кредитору узгоджену сільгосппродукцію;
4) кредитор повертає АР сільгосптоваровиробнику.
За фінансовою АР сільгосптоваровиробник зобов'язується сплатити кредиторові грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільгосппродукцію у визначеній кількості та якості (див. ст. 5 Закону про АР):
Обов'язкові реквізити фінансової АР
Фінансова АР має містити обов'язкові реквізити, без яких вважати її АР немає підстав (див. ст. 6 Закону про АР):
— назву «Фінансова АР»;
— строк сплати коштів;
— реквізити кредитора та умови про подальшу передачу прав за АР;
— предмет АР (зобов'язання сплатити кошти, визначення формули розрахунку розміру суми зобов'язання, кількості та родових ознак сільгосппродукції, що є невід'ємною частиною такої формули);
— умови та місце сплати грошових коштів;
— опис предмета застави (майбутнього урожаю сільгосппродукції — кількість, дані про земельну ділянку, на якій він вирощується);
— дату та місце видачі АР;
— дані боржника.
1) кредитор надає сільгосптоваровиробнику кошти (поставляє товар, виконує роботи, надає послуги);
2) сільгосптоваровиробник оформляє АР у нотаріуса і видає кредитору;
3) сільгосптоваровиробник у рахунок заборгованості у погоджений термін виплачує кредиторові кошти;
4) кредитор повертає АР сільгосптоваровиробнику.
Застава за АР
АР обов'язково забезпечується заставою (ст. 1 Закону про АР).
Заставою виступає виключно майбутній врожай сільгосппродукції, вирощування якої фінансується за посередництва системи АР (див. ст. 7 Закону про АР). А вже на день збирання сільгосппродукції заставою виступає така продукція. Суть застави — отримання кредитором права у разі невиконання боржником (сільгосптоваровиробником) зобов'язання за АР задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого врожаю (сільгосппродукції).
Заставлений майбутній врожай вирощується на земельних ділянках. Тому, щоб зафіксувати місцезнаходження ділянок і врожаю на ньому, у АР детально прописують дані про земельні ділянки. У листі-роз'ясненні Мін'юсту від 10.04.2015 р. №13-32/143 щодо цього конкретно зазначено, що права на земельну ділянку посвідчуються документами, оформленими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Фактично це витяг з Державного реєстру, в якому зазначаються: для орендованих ділянок дати і номери договорів оренди ділянок, дати і номери їх державної реєстрації, кадастрові номери; для власних ділянок також дати, номери реєстрації, кадастрові номери. Але, повторимося, не земельні ділянки є предметом застави, а продукція, яка на них вирощується.
У зв'язку з необхідністю зазначати дані щодо земельних ділянок, на яких вирощується врожай, на практиці можуть виникати проблеми. Наприклад, сільгосптоваровиробник може обробляти земельні ділянки, які:
— не мають кадастрових номерів;
— обробляються без належним чином оформлених документів (наприклад, немає договору або договір не зареєстрований в Держреєстрі);
— розташовані на єдиному масиві (полі) і обробляються, але за документами орендуються іншими особами. Своєю чергою, орендовані нашим сільгосптоваровиробником земельні ділянки розташовані на полях таких інших осіб і обробляються останніми. Фактично сторони обмінюються такими ділянками, але не оформляють обмін офіційно.
У всіх цих ситуаціях передати в заставу майбутній урожай, розміщений на неоформлених землях, не вийде. Доведеться або оформляти як належить, або передавати в заставу урожай на інших полях, на яких господарює сільгосптоваровиробник і земельні ділянки яких оформлені належним чином.
Iнша особливість полягає у тому, що земельний масив, майбутній урожай на якому передаватиметься в заставу, може мати багатьох орендодавців, припустімо, 50. Тож в АР доведеться записувати дані за всіма цими 50 ділянками, що може розтягтися на кілька сторінок.
Наступна проблема: в заставу планується передати урожай, розміщений на якійсь частині земельної ділянки, а не на всій ділянці. Це також навряд чи вийде зробити. Тому що межі ділянки, на якій розміщений заставлений майбутній урожай, мають бути чітко визначені.
З наведеного випливає ще один висновок. АР можуть видаватися тільки на фінансування робіт з вирощування урожаю в рослинництві. Для тваринництва, на жаль, фінансування за процедурою АР не підходить.
Нотаріальне посвідчення АР
Під час видачі АР підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 9 Закону про АР). Причому відомості про АР у момент її посвідчення вносяться нотаріусом до Реєстру АР. Окрім того, в цей самий момент нотаріус вносить відомості про предмет застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Держателем Реєстру АР є Мінагрополітики, а адміністратором — державне підприємство «Аграрні реєстри». Реєстр АР наведено за інтернет-адресою: http://agroregisters.com.ua.
Реєстр ведеться згідно з Порядком №665. Вносити записи до Реєстру мають право нотаріуси, наділені держателем Реєстру відповідними повноваженнями: вносити дані до Реєстру про видачу АР, припинення АР, видавати витяги, довідки з Реєстру (див. п. 7 Порядку №665). Перелік уповноважених нотаріусів наведено за адресою: http://agroregisters.com.ua/index.php/registry.html.
Як зазначено в ст. 4 та ст. 6 Закону про АР, розписки складають у письмовій формі на бланку та нотаріально посвідчуються. На бланку — мається на увазі нотаріальний бланк. Особливості нотаріального посвідчення наведені в п. 5.30 глави 2 Порядку №269/5.
АР складається у двох примірниках — нотаріусу і кредитору, а боржникові за його бажанням може бути надана посвідчена копія (ст. 2 Закону про АР). АР вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі (ст. 9 Закону про АР).
Особливості нотаріального посвідчення АР розглянуті в листі-роз'ясненні Мін'юсту від 10.04.2015 р. №13-32/143. Там зазначено, що за посвідчення АР державні нотаріуси справляють державне мито за ставкою 0,01% предмета застави, але не менше 5 н. м. д. г. (85 грн) і не більше 50 н. м. д. г. (850 грн). А плата приватних нотаріусів визначається за домовленістю сторін, проте не може бути меншою за ставки державного мита.
На АР нотаріус вчиняє посвідчувальний напис за формою №84 (АР за участю фізособи) або №85 (АР за участю юрособи)1.
1 Ці форми затверджені наказом Мін'юсту від 22.12.2010 р. №3253/5.
Постає запитання: в який момент треба видавати АР — до моменту отримання від кредитора коштів, товарів, робіт, послуг чи після?
У Законі про АР про це прямо не сказано. Можемо міркувати таким чином. Відповідно до ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Причому зобов'язання виникають у тому числі на підставі договору (див. ч. 2 ст. 11 ЦКУ).
А в ст. 1 Закону про АР зазначено, що АР — це товаророзпорядчий документ, який фіксує безумовне зобов'язання боржника. Далі сказано, що кредитор за АР — фізична чи юридична особа, яка надає кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань.
Тобто з наведеного випливає, що, у принципі, АР може бути видана сільгосптоваровиробником як до моменту отримання коштів (товарів, робіт, послуг), так і після. Хоча ми би радили боржникові задля уникнення непорозумінь видавати АР тільки після отримання від кредитора коштів, товарів, робіт, послуг. Плюс до того, в основному договорі на надання коштів, поставку товарів тощо рекомендуємо прописувати норми щодо видачі АР — в якій сумі вона буде виписана, в який строк видана тощо.
Що стосується самих АР, то, оскільки вони фіксують безумовне зобов'язання боржника, записувати у тексті АР договір, під який вони видаються, немає підстав. Але ж тоді з тексту АР не буде зрозуміло, під який договір вони видані. Оскільки ми в нашій країні звикли перестраховуватися, можемо порекомендувати операцію приймання-передачі АР додатково оформляти Актом приймання-передачі АР, в якому зазначати основні реквізити АР, а також додатково наводити договір, під який видано АР. Крім цього, можна це зафіксувати у додатковій угоді до договору, в якій навести реквізити виданої АР та інші деталі розрахунків за нею.
Кредитор має право передати АР іншій особі
Про це сказано в ст. 11 Закону про АР. Зрозуміло, що тоді ці інші особи набувають прав і обов'язків кредитора за АР. Умови про передачу повинні фіксуватися в тексті АР (див. ст. 4, ст. 6 Закону про АР).
Передання прав за АР підлягає нотаріальному посвідченню в такому самому порядку, як і видача АР (здійснюється передавальний напис за формами №86 чи №871). На АР або на її невід'ємному додатку здійснюють передавальний напис «Відступлено», скріплюючи підписом попереднього кредитора (і за наявності печаткою). Запис про передачу прав за АР вноситься до Реєстру АР. Права кредитора за аграрною розпискою вважаються переданими з дня внесення до Реєстру відповідного запису (п. 17 Порядку №665).
1 Ці форми затверджені наказом Мін'юсту від 22.12.2010 р. №3253/5.
Окрім того, в п. 5.30 глави 2 Порядку №296/5 зазначено, що під час нотаріального посвідчення передання прав за АР укладається Акт приймання-передачі у двох примірниках, один з яких залишається у справах нотаріуса, а інший видається новому кредитору.
Обов'язкові реквізити Акта приймання-передачі
У п. 3 листа-роз'яснення Мін'юсту від 10.04.2015 р. №13-32/143 деталізуються вимоги до такого акта: зміст Акта повинен відповідати ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік і містити такі реквізити:
— назву — Акт приймання-передачі;
— дату і місце складання;
— найменування юридичної особи, від імені якої складено Акт;
— відомості про АР, права за якою відступаються;
— договірну вартість прав кредитора за АР, які відступаються (розмір компенсації, яку попередній кредитор отримує за відступлення таких прав);
— посаду та підпис відповідальної особи.
Однак Мін'юст не уточнив, хто кому повинен той Акт писати. I чому два примірники — один нотаріусу, а один новому кредитору? А колишньому кредитору не треба? Наша думка така: Акт складається між колишнім і новим кредитором. Перший передає, а другий приймає, представники обох сторін підписують Акт, ставлять печатки, якщо вони є. А нотаріус це все посвідчує. Окрім того, з нашого погляду, на Акті також повинен бути передавальний напис нотаріуса (форми №86 чи №87). Тому колишньому кредитору слід видати посвідчену копію Акта. Або ж Акт повинен бути виписаний в трьох примірниках (один для колишнього кредитора).
Кредитор моніторить заставлений майбутній врожай
Моніторинг у цьому контексті — це насамперед спостереження кредитора та інших залучених ним осіб за майбутнім врожаєм (ст. 1, ст. 8 Закону про АР). Моніторять дотримання боржником відповідних технологічних процесів. Після збору врожаю моніторять зібрану сільгосппродукцію, для чого боржник має надати кредитору право доступу до місць зберігання.
У разі виявлення порушень технології вирощування кредитор має право скласти акт про порушення технології виробництва та вимагати від боржника усунути порушення. Якщо зазначені в акті вимоги не будуть виконані, кредитор має право з метою порятунку майбутнього врожаю самостійно або із залученням третіх осіб доростити майбутній врожай з дотриманням відповідних технологічних процесів. Витрати кредитора мають бути відшкодовані боржником.
З нашого погляду, система моніторингу — це вузьке (проблемне) місце системи АР для боржника. Адже в будь-який момент кредитор може втрутитися в його господарську діяльність і розказати, що той щось робить не так. А потім загнати на поле власну техніку і зібрати належний боржникові урожай.
Погашення АР
Процедура погашення АР (виконання зобов'язання за ними) встановлена ст. 12 Закону про АР.
Товарні АР виконуються шляхом здійснення поставки боржником кредитору сільгосппродукції, зазначеної в АР. Оскільки це операція поставки, то вона має оформлятися традиційними первинними документами: накладними, ТТН тощо.
За згодою сторін виконання зобов'язань може бути здійснене шляхом передачі складських документів, що посвідчують право власності їх власника на сільгосппродукцію, що зберігається на товарному складі. Наприклад, складськими документами на зерно може бути складське свідоцтво (див. ст. 37 Закону про зерно). Якщо боржник передав власне зерно на зберігання на зерновий склад, натомість він отримує складське свідоцтво (подвійне або просте). Боржник має право продати це зерно іншій особі (в т. ч. своєму кредиторові за АР), передавши їй складське свідоцтво за передавальним написом (індосаментом) (див. ст. 40, 42 Закону про зерно). Дата такого напису буде вважатися датою переходу права власності на продукцію.
Фінансові АР виконуються шляхом перерахування боржником коштів на банківський рахунок кредитора, реквізити якого зазначаються в АР. Iстотний аспект: сума коштів, яку слід перерахувати, визначається за формулою, наведеною в АР, при цьому сплата якихось відсотків не передбачається. Це при тому, що кредитор надає боржникові одну суму коштів, а повертається йому інша, зазвичай більша сума коштів. Тому різниця між тим, що повернуто, і тим, що надано, — це, повторимося, не відсотки.
Протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов'язання за АР кредитор робить на АР напис «Виконано», скріплює власним підписом (печаткою за наявності) і повертає погашену АР боржнику. Повертає особисто (передаючи з рук у руки) або надсилає цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, зазначену в АР. Операцію повернення рекомендуємо також оформляти Актом приймання-передачі погашеної АР, хоча це і не прописано у нормативних документах з обігу АР. Iнакше у кредитора не залишиться якогось підтвердження, що АР він усе-таки передав боржнику.
Отримавши погашену АР, боржник має право звернутися до нотаріуса для внесення запису про виконання АР до відповідних реєстрів.
АР може бути виконана частково, у порядку, зазначеному в АР. Якщо ж в АР такий порядок не зазначено, то кредитор може відмовитися від часткового виконання. У разі часткового виконання на АР робиться запис про виконану частину і про ту, яка залишилася. Запис скріплюється підписами боржника та кредитора.
Бухгалтерський та податковий облік АР
Перш ніж говорити про облік АР, розгляньмо окремі операції, які здійснюються в межах процедури АР.
Госпоперації в межах процедури АР
1) кредитор надає боржнику (сільгосптоваровиробнику) кошти, товари, роботи, послуги;
2) боржник надає кредиторові АР;
3) боржник розраховується з кредитором, перераховуючи кошти чи поставляючи сільгосппродукцію;
4) кредитор погашає АР і повертає її боржнику.
Тут фактично бачимо тільки дві власне господарські операції — першу і третю. Кожна з них відображається у загальному порядку, прийнятому для відповідних операцій. Наприклад, якщо це операція з надання коштів і надалі в рахунок заборгованості буде поставлена сільгосппродукція, то першу операцію відображаємо як передоплату, а другу — як операцію поставки (у боржника) чи придбання (у кредитора) сільгосппродукції.
Друга і третя операції до господарських не належать, тому що вони не зумовлюють зміни у фінансовому становищі, активах та пасивах боржника й кредитора. Але вони фіксують певні права й обов'язки сторін, тому доречно відображати їх на позабалансових рахунках (на суму АР):
— 05 «Гарантії та забезпечення надані» — боржником;
— 06 «Гарантії та забезпечення отримані» — кредитором.
У податковому обліку податку на прибуток слід виходити з того, що об'єктом оподаткування є той фінансовий результат (податок чи збиток), який ми отримали в бухгалтерському обліку, скоригований на податкові різниці (див. пп. 134.1.1 ПКУ). Причому таке коригування застосовують не всі платники податків. Але в будь-якому разі для ситуації з АР податкові коригування не передбачені.
Тепер щодо оподаткування ПДВ операцій, пов'язаних з обігом АР. Досить докладні роз'яснення надано в листах ДФСУ від 06.10.2016 р. №32818/7/99-99-15-03-02-15 (див. «ДК» №43/2016, коментар «ДК») та від 22.07.2016 р. №15912/6/99-99-15-03-02-15. Ми погоджуємося з цими роз'ясненнями. Тезово вони полягають у тому, що АР віднесені до категорії валютних цінностей як боргові розписки (нарівні з, наприклад, коштами), а такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. 196.1.4 ПКУ. Тому ані видача, ані погашення, ані відступлення АР одним кредитором іншому не є об'єктом оподаткування ПДВ. Причому дата виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг визначається за правилом першої події — надходження коштів чи відвантаження товарів (оформлення документа на послуги). Фактично дзеркально виникає право на податковий кредит — за датою списання коштів чи датою отримання товарів/послуг.
У момент виписування товарної АР у ній зазначаються кількість і вартість сільгосппродукції, яку боржник зобов'язується поставити в рахунок отриманих від кредитора коштів (товарів, робіт, послуг). Таким чином, вже в момент поставки товарів, робіт, послуг кредитор виписує податкову накладну. А боржник у момент відвантаження сільгосппродукції в рахунок погашення АР також виписує податкову накладну з тими показниками найменування сільгосппродукції, кількості і вартості, що наведені в АР. Якщо кредитор надає кошти, то боржник виписує податкову накладну на передоплату. Другою подією буде відвантаження боржником сільгосппродукції.
Дещо інші нюанси у випадку з фінансовою АР. На відміну від товарної розписки, за фінансовою на момент її виписування точна сума, яка підлягатиме сплаті боржником, невідома. Тож якщо кредитор надає боржнику кошти, отримає він вже більшу суму коштів. Якщо надає товари/послуги одної вартості, отримає оплату за них вже більшої вартості. Таким чином, на дату отримання оплати кредитор — платник ПДВ повинен буде виписати розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної на дату поставки товарів/послуг.
Далі в таблицях 1 (товарні АР) і 2 (фінансові АР) наведемо бухгалтерські записи господарських операцій у межах функціонування системи АР.
Таблиця 1
Бухгалтерський облік товарних АР
|
№
з/п |
Найменування господарської операції
|
Д-т
|
К-т
|
|
У боржника
|
|||
|
1.
|
Отримано від кредитора за АР: — кошти — товари, послуги — відображено податковий кредит з ПДВ |
311 20, 23, 91 — 94 тощо 641 |
681 631 631 |
|
3.
|
Збільшено позабалансовий рахунок на суму виданої АР |
05
|
|
|
3.
|
Реалізовано сільгосппродукцію кредитору |
361
|
701
|
|
4.
|
Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ |
701
|
641
|
|
5.
|
Зарахування зустрічних зобов'язань |
681, 631
|
361
|
|
6.
|
Зменшено позабалансовий рахунок на суму погашеної і поверненої кредитором АР |
05
|
|
|
У кредитора
|
|||
|
7.
|
У межах розрахунку АР боржнику: — перераховано кошти — продано продукцію, товари, надано послуги |
371 361 |
311 701, 702, 703 |
|
8.
|
Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ |
701, 702, 703
|
641
|
|
9.
|
Збільшено позабалансовий рахунок на суму отриманої АР |
06
|
|
|
10.
|
Отримано сільгосппродукцію від боржника |
28
|
631
|
|
11.
|
Відображено податковий кредит з ПДВ |
641
|
631
|
|
12.
|
Зараховано зустрічні зобов'язання |
631
|
361, 371
|
|
13.
|
Зменшено позабалансовий рахунок на суму погашеної і поверненої боржнику АР |
06
|
|
Таблиця 2
Бухгалтерський облік фінансових АР
|
№
з/п |
Найменування господарської операції
|
Д-т
|
К-т
|
|
У боржника
|
|||
|
1.
|
Отримано від кредитора за АР: — кошти — товари, послуги — відображено податковий кредит з ПДВ |
311 20, 23, 92 тощо 641 |
685 631 631 |
|
2.
|
Збільшено позабалансовий рахунок на попередньо визначену суму виданої АР |
05
|
|
|
3.
|
Перераховано кошти кредитору |
685, 631
|
311
|
|
4.
|
Відображено різницю між сумою отриманих коштів і перерахованих коштів |
952
|
685
|
|
5.
|
Відкориговано (збільшено) первісну вартість отриманих товарів, послуг |
20, 23, 92 тощо
|
631
|
|
6.
|
Відкориговано податковий кредит з ПДВ на підставі розрахунку коригування до податкової накладної |
641
|
631
|
|
7.
|
Зменшено позабалансовий рахунок на суму погашеної і поверненої кредитором АР |
05
|
|
|
У кредитора
|
|||
|
8.
|
У межах розрахунку АР боржнику: — перераховано кошти — продано продукцію, товари, надано послуги |
377 361 |
311 701, 702, 703 |
|
9.
|
Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ |
701, 702, 703
|
641
|
|
10.
|
Збільшено позабалансовий рахунок на суму отриманої АР |
06
|
|
|
11.
|
Отримано кошти від боржника |
311
|
377, 361
|
|
12.
|
Відображено різницю між сумою перерахованих і отриманих коштів |
377
|
733
|
|
13.
|
Відкориговано (збільшено) заборгованість і дохід від продажу товарів, послуг |
361
|
701, 702, 703
|
|
14.
|
Відкориговано податкові зобов'язання з ПДВ |
701, 702, 703
|
641
|
|
15.
|
Зменшено позабалансовий рахунок на суму погашеної і поверненої боржнику АР |
06
|
|
Нормативна база
- Закон про АР — Закон України від 06.11.2012 р. №5479-VI «Про аграрні розписки».
- Закон про зерно — Закон України від 04.07.2002 р. №37-IV «Про зерно та ринок зерна в Україні».
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Порядок №296/5 — Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Мін'юсту від 22.02.2012 р. №296/5.
- Порядок №665 — Порядок ведення Реєстру аграрних розписок, затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 р. №665.
Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант