Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 04.08.2017 р. №1503/К/99-99-13-02-01-14/IПК
Щодо можливості одночасного здійснення підприємницької та незалежної професійної діяльності та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Суттєво. Особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід від неї, незалежно від того, чи є вони одночасно підприємцями, є платниками ЄСВ та зобов'язані подавати звітність.
! Самозайнятим особам
Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо можливості одночасного здійснення підприємницької та незалежної професійної діяльності та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) і в межах компетенції повідомляє.
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №2464).
Пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону №2464 передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), та 5 частини першої статті 4 цього Закону, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, — на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе.
Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 Закону №2464, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону №2464, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.
Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відсотків визначеної частиною першою статті 7 бази нарахувань.
Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону №2464 установлено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, визначених пунктом 5 частини першої статті 4 Закону №2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць.
У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону №2464).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону №2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, незалежно від того, чи є вони одночасно підприємцями, є платниками єдиного внеску та відповідно зобов'язані сплачувати єдиний внесок та подавати звітність.
Крім того, повідомляємо, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.