Підприємство «А» отримало передоплату за товар від підприємства «Б». Підприємство «Б» відступило право вимоги за цією заборгованістю підприємству «С». Заборгованість перекласифіковується як заборгованість у грошовому виразі, підприємство «А» повертатиме отримані кошти. Коли в цьому випадку необхідно коригувати зобов'язання з ПДВ у підприємства «А»?
Відповідно до п. 187.1 ПКУ, підприємство «А» — постачальник за отриманим авансом від покупця (за умови що це перша подія) виписує податкову накладну, бо такий аванс був перерахований за товари/роботи/послуги.
Коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту, згідно з п. 192.1 ПКУ, проводяться у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. У такому разі постачальник на суму коригування складає розрахунок коригування до відповідної ПН.
Виходячи з вищенаведеного, у постачальника товару не виникне жодних коригувань з ПДВ до моменту, коли він поверне раніше отриману передоплату, бо скасування постачання товару не є операцією перегляду ціни або суми компенсації вартості. Це зазначають і податківці у листі ГУ ДФСУ у м. Києві від 28.09.2015 р. №14797/10/26-15-15-01-18: «Отже, повернення авансу за неотриманий товар і перегляд ціни на товар розглядаються як різні операції як цивільно-правовим, так і податковим законодавством».
Відповідно, виходячи з п. 192.1 ПКУ, розрахунок коригування складатиметься на дату повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.
Однак у консультації ДФС у Кіровоградській області1 податківці зазначили: якщо постачальник (боржник) — платник ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати визначив податкові зобов'язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, та/або відбулася зміна умов договору, то постачальник (боржник) може скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ. Такий розрахунок коригування до податкової накладної відповідно до пункту 192.1 ПКУ підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов'язань, а для покупця (первинного кредитора) — підставою для зменшення податкового кредиту.
1 http://kr.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68568.html.
На нашу думку, такий підхід є логічнішим і не викличе запитання щодо дати зменшення податкового кредиту у первинного кредитора (оскільки фактичного постачання товарів не відбулось і не відбудеться).
Щодо підприємства «С», то, оскільки операція з відступлення первинним кредитором права вимоги новому кредитору, відповідно до підпункту 196.1.5 ПКУ, не є об'єктом оподаткування ПДВ, а повернення такої заборгованості відбуватиметься у грошовій формі, не виникне ані податкових зобов'язань, ані податкового кредиту.
У бухобліку на підставі такого РК зобов'язання з ПДВ у підприємства «А» коригуються методом «сторно»: Д-т 643 К-т 641.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»