Перевізник здійснив міжнародне перевезення за маршрутом м. Дніпро — Iспанія. В 4 полі CMR (місце та дата завантаження вантажу) зазначено м. Новомосковськ, а в полі 21 (складена) — м. Дніпро. Чи є це помилкою в CMR? Чи не позбавляється перевізник права на використання 0% ПДВ за маршрутом м. Дніпро — Iспанія?
CMR — міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що використовується у міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях серед країн-учасниць Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. CMR є документом, який підтверджує факт укладення договору щодо автомобільного перевезення вантажу. Згідно зі ст. 9 Закону про ТЕД1, перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування, залежно від обраного виду транспорту, або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні, зокрема CMR.
1 Закон України від 01.07.2004 р. №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Щодо складання CMR, порядку заповнення її граф, то слід керуватися таким.
Графи, які заповнюються у CMR, зокрема:
— Графа 4. Місце та дата завантаження вантажу — зазначаються місто, країна та дата завантаження.
— Графа 21. Дата та місце складення СМR.
Свого часу ДПСУ у листі від 28.03.2012 р. №8971/7/15-3417-26 (див. «ДК» №23/2012) наголосила:
«...Що стосується застосування норм пп. 195.1.3 ПКУ, згідно з яким за нульовою ставкою оподатковуються операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів, то нульова ставка до відрізків транзитного маршруту, які припадають на територію поза межами митної території України, застосовуватися не може, оскільки такі відрізки не є самостійними маршрутами, а являють собою частини повного маршруту транзитного перевезення».
Відповідно до пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ, за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг, як, зокрема, міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо воно здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
У тексті ПКУ немає терміна «єдиний міжнародний перевізний документ» чи порядку застосування такого документа з метою оподаткування.
Якщо за умовами запитання є факт складення однієї CMR, то приписи пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ щодо операцій з постачання послуг з перевезення вантажів слід розуміти так:
— пільга щодо ПДВ застосовується на всьому маршруті перевезення загалом, без поділу на відрізки в межах митної території України та за її межами;
— необхідною умовою є наявність супровідних документів на таке перевезення.
I факт складення CMR не у місті завантаження (графа 4) не може впливати на застосування цієї пільги.
Окрім наведеного, слід ураховувати ще й таке. В ухвалі ВАСУ від 01.12.2014 р. №К/800/24686/141 суд зазначив, що «...право на застосування нульової ставки ПДВ відповідно до ст. 195 ПКУ має платник, який безпосередньо надає транспортні послуги з міжнародного перевезення пасажирів та вантажів, тобто нульова ставка ПДВ, установлена для перевізника, не поширюється на інші послуги, які надаються при перевезенні. У цьому випадку судам необхідно дослідити зміст зазначених договорів та визначити, які саме послуги надавалися позивачем відповідно до його умов і ким виступав у цих правовідносинах позивач у справі, чи був він перевізником безпосередньо...».
Таким чином, під час перевірки у фіскальних органів можуть виникнути сумніви щодо того, з яких підстав ці графи містять різні адреси. Тому основна увага буде прикута до всіх складених на перевезення документів, у т. ч. до договору перевезення та акта наданих послуг з перевезення.
Загалом, на нашу думку, назвати помилкою зазначення різних адрес у графах 4 та 21 CMR доволі складно. Адже на законодавчому рівні порядок заповнення CMR не визначений, тому немає й порядку виправлення помилок. Як свідчить практика, при заповненні графи 21 нечасто зазначають місце складення: важливу роль відіграє дата. Звісно, ми не заперечуємо проти того, що сторони поставки товару та перевізник визнають помилково складеною графу 21 щодо зазначення місця (адреси) складення. Проте чи варто взагалі порушувати це питання, у разі якщо решта документів свідчать про перевезення на всьому маршруті загалом без поділу на відрізки, — вирішувати лише платнику податків.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»