Бухгалтер помилково подав звіт з податку на землю не до тієї податкової (земля на філії, подано до податкової за місцем реєстрації головного офісу). Надіслали листа про подання помилкової звітності, але податкова нічого за ним не відкоригувала. Зняли помилкове нарахування коригуванням лише у травні 2016 р., коли було подано уточнюючий розрахунок. Нині нараховано штрафи за несплату земельного податку. Що робити підприємству в цій ситуації?
«Земельна» звітність подається за адресою місцезнаходження
Відповідно до п. 286.2 ПКУ, платники плати за землю (крім фізосіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за затвердженою формою з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
За наявності земельних ділянок не за основним місцем реєстрації підприємство має стати на облік за неосновним місцем обліку в порядку, визначеному п. 63.3 ПКУ. Тобто стати на облік за місцем розташування земельної ділянки (об'єкта оподаткування). Якщо земельна ділянка належить філії, то слід стати на облік за місцем реєстрації відокремленого підрозділу (філії).
Проте виходячи з умов запитання, підприємство помилково подало податкову декларацію за основним місцем розташування підприємства. Виправити цю помилку слід із дотриманням вимог ПКУ.
Але приписи ПКУ не вказують на ведення листування у разі подання помилкової податкової звітності.
Нагадаємо, що форма податкової декларації з плати за землю затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. №560. У ній зазначають відомості про платника податку, який подає таку декларацію, назву контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки, до якого подається декларація, розмір земельної ділянки, її нормативно-грошова оцінка, проте не проставляють місцезнаходження (адресу) земельної ділянки, щодо якої звітують.
Якби платник податків при поданні декларації за місцезнаходженням головного офісу зазначив у ній відомості про контролюючий орган за місцезнаходженням земельної ділянки, то податковий орган, що обслуговує головний офіс, не прийняв би її та надіслав би письмову відмову в порядку, передбаченому п. 49.11 ПКУ.
Проте оскільки всі заповнені реквізити стосувалися саме податкового органу за місцезнаходженням головного офісу, до якого й було подано декларацію, то він не мав підстав її не прийняти. А оскільки визначені за поданою податковою декларацією суми податкових зобов'язань не були сплачені, то податковий орган не має підстав не нараховувати штрафні санкції.
Санкції за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання
При затримці до 30 к. д. включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 к. д., наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
За п. 126.1 ПКУ
Як виправитися, якщо подали не до тієї ДПI?
Виправляти таку ситуацію листами не варто — для цього ПКУ встановлено порядок внесення змін до податкової звітності, поданої з помилками.
Відповідно до п. 50.1 ПКУ, в разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання.
Найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, віднесено до одного з обов'язкових реквізитів податкової декларації (п. 48.3 ПКУ). Тому, на нашу думку, виправити зазначену помилку слід поданням уточнюючого розрахунку, як сказано у ч. 3 п. 50.1 ПКУ.
Тож, з одного боку, податковий орган правомірно застосував штрафні санкції, а з іншого — податкова декларація з податку на землю взагалі не мала подаватися до контролюючого органу за місцезнаходженням головного офісу, де й було нараховано штраф. А оскільки виявити таку помилку податковий орган не може, а розрахунок подано вже після закінчення строків сплати узгоджених ПЗ з податку на землю, то нарахування штрафу не уникнути.
У таких випадках податкові органи часто посилаються на інформаційні бази даних, в яких вони обліковують подану податкову звітність та належну та своєчасну сплату таких сум, які відображаються в інтегрованій картці платника (далі — IКП).
Так, відповідно до пп. 2 п. 4 розділу 4 Порядку №4221, дані звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих із порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов'язання за такими звітними документами, відображаються в IКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов'язань за такими звітними документами.
Дані звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов'язання, а також дані уточнюючих звітних документів та дані звітних документів, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в IКП датою подання таких звітних документів до органу ДФС. При цьому за уточнюючими звітними документами в IКП відображається різниця між грошовим зобов'язанням, зазначеним у поданому раніше звітному документі, та грошовим зобов'язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов'язання), визначені2 самостійно платником, якщо інше не передбачено формою звітного документа.
За фактом порушення законодавчо встановленого терміну подання звітного документа автоматично здійснюється розрахунок штрафу за його неподання або несвоєчасне подання. Структурні підрозділи органів ДФС, що відповідають за оформлення рішень про застосування штрафів до платників податків за неподання або несвоєчасне подання звітності, отримують доступ до інформації про розраховані штрафи. Суми штрафів після прийняття керівником органу ДФС відповідного повідомлення-рішення відображаються в IКП у порядку, визначеному у розділі V цього Порядку.
I скасувати нараховані штрафні санкції за такою помилково поданою звітністю можна лише оскарженням ППР про нарахування штрафних санкцій у порядку адміноскарження шляхом подання скарг до податкового органу вищого рівня (п. 56.3 ПКУ). Адже право скасувати нараховані санкції належить саме керівнику податкового органу, який виніс таке рішення. У самій скарзі слід описати всі обставини помилкового подання звітності та причини несплати визначених нею ПЗ з плати за землю.
При самостійному виявленні платником такої помилки треба діяти за роз'ясненням податківців щодо виправлення КОАТУУ3:
— подати до податкового органу за місцезнаходженням головного офісу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю, в якій відобразити до зменшення податкове зобов'язання з плати за землю без застосування штрафів, передбачених п. 50.1 ПКУ;
1 Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. №422.
2 Так у документі. — Прим. ред.
3 http://tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-226193.html.
— за місцезнаходженням землі — річну податкову декларацію або щомісячні податкові декларації з плати за землю за типом «Звітна».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»