Фізособа оплачувала договір страхування життя — здійснено один річний платіж, який включав 6 місяців 2015 року і 6 місяців 2016 року. Як повернути зайво сплачений ПДФО і включити до податкової знижки суму витрат, понесених у минулому році на оплату договору страхування життя за місяці звітного року?
Загальні норми
Визначення терміна «податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання» наводиться у пп. 14.1.170 ПКУ. Це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати. I перші критерії — це:
— фізособа є найманим працівником і резидентом;
— придбання товарів (робіт, послуг) здійснювалося виключно у резидентів (як підприємців, так і юросіб);
— розраховувати на повернення ПДФО, що його утримував роботодавець, можна у межах звітного року (за умовами запитання — у межах 2015 року).
Зверніть увагу!
Право на знижку на наступні податкові роки за звітним роком не переноситься.
Тому, якщо фізособа до кінця 2016 року не скористалася правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2015 року, таке право втрачається. Коли річна податкова декларація* подається для застосування права на податкову знижку, то згідно з пп. 166.1.2 ПКУ вона може бути подана до 31 грудня 2016 року включно.
* Наказ Мінфіну від 02.10.2015 р. №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Iнструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».
Перелік витрат і порядок отримання податкової знижки встановлено у ст. 166 ПКУ.
Крім цього, додатково слід врахувати умови п. 164.2 та п. 164.6 ПКУ, а також обмеження, які стосуються кожного виду витрат, дозволених до включення до податкової знижки.
За загальним основним правилом, якщо фізособа хоче скористатися правом на податкову знижку, понесені витрати мають бути фактично здійснені — сплачені коштами.
Надається податкова знижка у межах суми річної заробітної плати, з якої утримувався ПДФО. За п. 164.6 ПКУ базою для нарахування ПДФО є нарахована заробітна плата, зменшена на суму ЄСВ (зверніть увагу, що у 2015 році ЄСВ утримувався), страхових внесків до Накопичувального фонду (у випадках, передбачених законом, — обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які сплачуються за рахунок заробітної плати працівника), а також на суму ПСП за її наявності.
Це загальні критерії, і за їх виконання слід переходити до аналізу умов ст. 166 ПКУ, зокрема пп. 166.3.5. Саме цей підпункт встановлює умови та низку обмежень щодо суми витрат платника податку на сплату страхових платежів, сплачених фізособою страховику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя. Сума страхових платежів за 2015 рік з розрахунку за місяць за себе не повинна перевищувати суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 ПКУ (у 2015 році це 1710,00 грн).
Але будьте уважні! Усі витрати мають бути підтверджені документально.
Підтвердні документи
За пп. 166.2.1 ПКУ, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами.
Також у наявності мають бути копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково має бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Тобто, крім розрахункових документів, потрібен і сам договір довгострокового страхування життя. При цьому він має відповідати вимогам, наведеним у пп. 14.1.52 ПКУ. Цей договір має бути укладений строком на п'ять і більше років. Він має передбачати страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором.
Як сказано у пп. 166.2.2 ПКУ, оригінали підтвердних документів не надсилаються до ДПI, але платник податку зберігає їх протягом строку давності, встановленого ПКУ (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, згідно зі ст. 102 ПКУ).
Але для прискорення розрахунку контролюючим органом сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум рекомендуємо надавати до податкової інспекції копії документів. Також разом із декларацією рекомендуємо подати копію довідки про отримані у звітному році доходи у вигляді заробітної плати (на місцях цей документ вимагають, хоча прямої вимоги в ПКУ немає). Довідку надає роботодавець у довільній формі.
Зміст довідки про доходи
У довідці про доходи, крім загальної інформації про фізичну особу (П. I. Б., реєстраційний номер облікової картки, період роботи), обов'язково зазначається:
— сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
— розмір та сума ПСП (за наявності);
— сума нарахованого та утриманого ЄСВ;
— сума утриманого ПДФО (а також військового збору, хоча ця сума на розрахунок не впливає).
У розрахункових документах, які підтверджують витрати, обов'язково зазначають: страхувальника та відповідну застраховану фізособу, яка має намір скористатися знижкою, суму витрат, дату сплати страхових платежів. Адже право на податкову знижку виникає за наслідками звітного податкового року за оплаченими витратами.
Розрахунок суми
Слід врахувати, що у 2015 році застосовувалися дві ставки ПДФО: 15% та 20%, які залежали від суми отриманої заробітної плати працівника. Алгоритм розрахунку цієї суми такий:
1) фізособа отримує від роботодавця у вигляді довідки про доходи інформацію щодо річних сум у розрізі загального оподатковуваного доходу (сум ПСП за наявності), сум ЄСВ та ПДФО. Пам'ятайте: до уваги береться лише заробітна плата, зменшена на суми, зазначені у п. 164.6 ПКУ, — на суму утриманого ЄСВ. I це суми заробітної плати не лише за основним місцем роботи, а й за сумісництвом (адже за сумісництвом фізособа аналогічно отримує доходи у вигляді заробітної плати);
2) на підставі документів, наведених у п. 166.2 ПКУ, визначається сума витрат, що включаються до податкової знижки;
3) розраховується сума ПДФО. Для цього різницю між базою оподаткування (сума з п. 1) та понесеними витратами (сума з п. 2) слід помножити на ставку (ставки) ПДФО. Ставка ПДФО у цьому разі залежить від розміру отриманої суми різниці. Тобто отримана сума в межах 120 розмірів мінімальної заробітної плати (до 01.01.2016 р. для застосування ставки ПДФО у межах календарного місяця до уваги брався десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, попередня редакція абз. 2 п. 167.1 ПКУ) — річна сума за 2015 рік: ((1218,00 х 10) х 12 к. м. = 146160,00 грн) — оподатковується за ставкою 15%, а різниця — за ставкою 20%;
4) розрахована сума ПДФО порівнюється зі сумою податку, утриманого протягом року із заробітної плати (див. довідку від роботодавця). Якщо протягом року ПДФО було утримано більше, ніж за результатом розрахунку, фізособа має право на повернення.
Обмеження суми податкової знижки
Зверніть увагу: відповідно до пп. 166.4.2 Кодексу, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ на суму утриманого ЄСВ.
Приклад Протягом 2015 року за договором довгострокового страхування життя фізособа сплатила 12000,00 грн страхових платежів (зроблено один річний платіж, який включав 6 місяців 2015 року і 6 місяців наступного року, по 1000,00 грн за кожен місяць). Відповідно, витрати 2015 року за платежами — це 6000,00 грн.
Згідно з даними довідки про заробітну плату 2015 року:
— нарахована заробітна плата = 48000,00 грн;
— утриманий ЄСВ = 1728,00 грн;
— утриманий ПДФО = 6940,80 грн.
Для визначення розрахованої суми ПДФО, який підлягає поверненню, слід брати дані тільки за 6 місяців виходячи з того, що витрати на страхові платежі 2015 року було сплачено за 6 місяців, а не за звітний цілий рік. Проте дані у декларації відображають за весь 2015 рік (див. далі).
Робимо розрахунок виходячи зі сум витрат за 6 місяців 2015 року:
1) заробітна плата (48000,00), зменшена на суми утриманого ЄСВ (1728,00) = 46272,00 грн;
2) сума витрат, що включаються до податкової знижки, = 6000,00 грн (за 6 місяців 2015 р.);
3) розраховується сума ПДФО = (46272,00 - 6000,00) х 15% = 6040,80 грн;
4) розрахована сума ПДФО порівнюється зі сумою податку, утриманого протягом року із заробітної плати, на яку припадає сплата страхових платежів: 6940,80 - 6040,80 = 900,00 грн. Отже, протягом 6 місяців 2015 року ПДФО було утримано більше, ніж за результатом розрахунку, тож фізособа має право на повернення.
Умови відображення витрат на страхові платежі
Як було зазначено вище, до податкової знижки можна включити суму, яка згідно з пп. «а» пп. 166.3.5 ПКУ не перевищує суму у 2015 році 1710,00 грн з розрахунку за кожний повний або неповний місяць страхування протягом звітного податкового року. Сума знижки, на яку фізособа має право, аналізується у межах звітного податкового року. Отже, до податкового року включаються тільки місяці календарного 2015 року. А це означає: якщо здійснено оплату за місяці звітного року і наступного за звітним одним платіжним документом (квитанцією), при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) з розрахунку за кожний повний або неповний місяць протягом 2015 року.
Фізособа може скористатися податковою знижкою за 2015 рік тільки в сумі плати за 2015 рік.
Зверніть увагу!
До речі, сумою авансу на 2016 рік платник податку не зможе скористатися як податковою знижкою навіть за наслідками 2016 року. Пояснюється це умовою пп. 166.3.5 ПКУ, адже до уваги слід брати суму розрахунку за кожний із повних чи неповних місяців звітного податкового року.
А звітним податковим роком, коли фізособа може скористатися правом на податкову знижку за пп. 166.1.1 ПКУ, є календарний рік. Відповідно авансові суми за 2016 рік, які сплачувалися у 2015 році, до знижки включатися не можуть.
Фізособа, яка приймає рішення про отримання суми у вигляді податкової знижки, подає до 31 грудня 2016 року декларацію про майновий стан і доходи із заповненням розділу III. Зокрема, у рядку 13 зазначається категорія витрат (за умовами прикладу у рядку 13 проставляють позначку напроти категорії витрат «5», у рядку 14 — 6000,00 грн, у рядку 15 — 46272,00 грн, рядок 16 — 6000,00 грн та рядок 17 — 900,00 грн).
У розділі IV ставиться сума до повернення (за умовами прикладу рядок 19 та 23.2 — це сума 900,00 грн), у розділі VI декларації — реквізити банківського рахунку для перерахування коштів. Зрозуміло, що в такій декларації буде заповнено і рядок 10.1 розділу II із заповненими графами 3, 4, 5 (інформація щодо доходу у формі заробітної плати).
У разі погодження питання щодо права фізособи на податкову знижку строк повернення ПДФО платнику податку відповідно до п. 179.8 ПКУ — 60 календарних днів після надходження податкової декларації до ДПI.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»