Підприємство займається продажем товарів на експорт. Один із нерезидентів-покупців навряд чи вкладеться у граничний строк ЗЕД-розрахунків. З якого дня розпочинається і припиняється відлік таких граничних строків? Хто розраховує і накладає пеню?
Операції експорту товарів підлягають валютному контролю. Відповідно до ст. 1 Закону №185, виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписування вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
Але НБУ може запроваджувати тимчасові обмеження на здійснення окремих банківських операцій (ч. 4 ст. 1, ч. 4 ст. 2 Закону №185). Утім, як виявилося, на практиці немає нічого постійнішого, ніж тимчасове.
Згідно з Постановою №342, чинною з 09.06.2016 р., розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та 2 Закону №185, здійснювалися у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Але Постановою №361 до неї були внесені зміни, які набрали чинності з 29.07.2016 р., щодо строку розрахунків: його збільшено з 90 до 120 календарних днів.
Наразі діє Постанова №386, згідно з якою в період з 15.09.2016 р. до 15.12.2016 р. включно розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та 2 Закону №185, також здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.
Найімовірніше, у суб'єктів господарювання виникне запитання щодо «перехідної» експортно-імпортної операції: чи збільшуються строки розрахунків за операціями, за якими станом на 29.07.2016 р. граничний 90-денний строк ще не минув?
Відповідь на запитання надали фахівці НБУ у листі від 10.08.2016 р. №22-0003/67025. Вони зауважили, що починаючи з дати набрання чинності Постановою №361 (тобто з 29.07.2016 р.) на випадки незавершення розрахунків за експортними, імпортними операціями поширюватимуться норми того нормативно-правового акта, який скасовує або пом'якшує відповідальність резидентів.
Свої роз'яснення вони підкріплюють нормою ст. 58 Конституції України, згідно з якою «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи».
Отже, за операціями, за якими станом на 29.07.2016 р. (тобто на дату набрання чинності Постановою НБУ №361) граничний 90-денний строк ще не минув, граничні строки розрахунків мають бути подовжені до 120 днів.
Початок відліку граничного строку розрахунків
Експорт. Відповідно до п. 2.2 розд. 2 Iнструкції №136, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації (далі — МД) або підписання акта, рахунка (інвойса) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).
Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього (п. 2.3 розд. 2 Iнструкції №136).
Iмпорт. Згідно з пп. 3.1 і 3.2 розд. 3 Iнструкції №136, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива — з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента.
Відповідно до п. 3.3 розд. 3 Iнструкції №136, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після:
— отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу IM-40 «Iмпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування») — якщо для митного оформлення продукції використовується МД;
— пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, — якщо для митного оформлення продукції не використовується МД;
— пред'явлення резидентом акта, рахунка (інвойса) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), — в інших випадках.
Пеня
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №185, порушення резидентами, крім суб'єктів, що здійснюють діяльність на території проведення АТО на період її проведення, строків, передбачених ст. 1 і 2 Закону №185 або встановлених НБУ згідно з цими статтями, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Безпосередньо стягувати з резидентів таку пеню мають право контролюючі органи за наслідками документальних перевірок (ч. 5 ст. 4 Закону №185).
Згідно з пп. 54.3.3, пп. 14.1.39 ПКУ, суму пені також розраховують контролюючі органи. Строк сплати нарахованих сум грошових зобов'язань, а саме: штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог валютного законодавства та строків розрахунків у сфері ЗЕД, становить 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ПКУ).
Коли починає рахуватися пеня із самої норми ч. 1 ст. 4 Закону №185 більш-менш ясно — з дня прострочення розрахунків. Утім, не зрозуміло, коли припиняється нарахування пені при здійсненні експортних операцій: після зарахування коштів на поточний рахунок чи на розподільчий?
Податківці у ЗIР, підкатегорія 114.02, роз'яснили, з якого дня починає й припиняє рахуватися пеня:
— для експорту. У разі порушення законодавчо встановленого строку розрахунків за експортним договором нарахування пені починається з першого дня після закінчення такого строку розрахунків та здійснюється за кожен день прострочення, включно з днем зарахування виручки на поточний рахунок резидента;
— для імпорту. У разі порушення законодавчо встановленого строку надходження товару за імпортним договором нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день здійснення імпорту товару з увезенням його на територію України, виконання робіт, надання послуг, що підтверджується оформленням МД чи інших документів, які використовуються при митному оформленні або засвідчують виконання нерезидентом робіт, надання послуг.
Як бачимо, податківці стверджують, що валютний контроль припиняється після зарахування коштів на поточний рахунок, а не на розподільчий. Утім, судова практика з цим не погоджується.
Судова практика
Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачена відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього самого Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, яке тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, а не рух коштів з розподільчого рахунку на валютний рахунок одного і того самого платника.
Ухвала ВАСУ від 13.07.2016 р. №К/800/6472/16,
http://reyestr.court.gov.ua/Review/59137348...платежі за поставлений нерезидентам товар позивач одержав вчасно, оскільки зазначені кошти надійшли на розподільчий рахунок.
Ухвала Київського апеляційного адмінсуду від 21.06.2016 р. у справі №810/1152/16,
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58846556...дні затримки зарахування валютної виручки необхідно розраховувати з дати зарахування її на відповідний розподільчий рахунок суб'єкта господарювання.
Ухвала Львівського апеляційного адмінсуду від 22.10.2015 р. у справі №876/1891/14,
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53243082
На практиці доволі часто постає запитання: як визначається день виникнення заборгованості за яким береться курс НБУ для визначення пені. Логічно, що день виникнення заборгованості — це перший день порушення граничних строків ЗЕД-розрахунків, тобто наразі 121-й день. Підтверджує це й судова практика1.
1 Ухвала ВАСУ від 08.04.2014 р. №К/9991/80398/11 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38593894), постанова Житомирського апеляційного адмінсуду від 05.12.2013 р. у справі №817/3342/13-а (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36318978), ухвала Львівського апеляційного адмінсуду від 28.05.2013 р. у справі №124915/11/9104 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31596470), постанова Київського апеляційного адмінсуду від 12.04.2012 р. у справі №25/798-А (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/23579827).
Як податківці дізнаються про порушення
Відповідно до п. 2 Постанови №1968, у разі ненадходження резидентам валютних цінностей в установлені Законом №185 терміни уповноважені банки інформують про це Національний банк та контролюючі органи.
Так, банки надсилають повідомлення до 10 числа місяця, наступного за звітним, контролюючим органам за місцем реєстрації резидентів поштою з отриманням поштового підтвердження про їх вручення адресату або кур'єром банку з обов'язковою позначкою контролюючих органів про отримання. Зазначені повідомлення мають також надаватися на магнітних носіях або засобами електронного зв'язку з дотриманням установлених цим пунктом строків за письмовою вимогою контролюючого органу, яка підписана його керівником (заступником керівника) та засвідчена відбитком печатки. У повідомленнях обов'язково проставаляються такі реквізити резидентів: повне найменування, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ та місцезнаходження — для юридичних осіб; прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання та ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності) — для фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності (п. 5.1 Iнструкції №136).
Відповідно до п. 5.9 Iнструкції №136, банк надає контролюючим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 у разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені у висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.
Насамкінець зауважимо, що згідно з ч. 2 ст. 4 Закону №185 розрахунок граничних строків розрахунків зупиняється, а пеня за порушення строків, установлених ст. 1, 2 Закону №185 (тобто як при імпорті, так і при експорті) в цей період не сплачується, якщо винуватцем недотримання таких строків є саме нерезидент.
Проте у такому разі, аби уникнути пені, резидент має звернутися з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України. Якщо суд прийме до розгляду заяву, то пені можна уникнути з дати прийняття позову до розгляду судом.
Нормативна база
- Закон №185 — Закон України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
- Iнструкція №136 — Iнструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою НБУ від 24.03.99 р. №136.
- Постанова №342 — Постанова НБУ від 07.06.2016 р. №342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».
- Постанова №361 — Постанова НБУ від 28.07.2016 р. №361 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».
- Постанова №386 — Постанова НБУ від 14.09.2016 р. №386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».
- Постанова №1968 — Постанова КМУ та НБУ від 12.12.98 р. №1968 «Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями».
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»