Лист ГУ ДФС у Закарпатській області від 18.08.2016 р. №309
Про надання індивідуальної письмової консультації [щодо сплати земельного податку платником єдиного податку ІІ групи при здаванні в оренду приміщення, яке розташоване на земельній ділянці, яка перебуває у власності такого платника] (витяг)
Суттєво. Якщо надання в оренду нерухомого майна є видом діяльності платника єдиного податку, він звільняється від сплати земельного податку за земельну ділянку під таким майном.
! ФОП — платникам єдиного податку
Головне управління ДФС у Закарпатській області на виконання вимог ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), розглянуло в межах своєї компетенції запит про надання індивідуальної письмової консультації щодо сплати земельного податку платником єдиного податку ІІ групи при здаванні в оренду приміщення, яке розташоване на земельній ділянці, яка перебуває у власності такого платника, та повідомляє таке.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-III, зі змінами та доповненнями (далі — ЗКУ), а справляння плати за землю — Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ).
Плата за землю — обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі — податок) та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до статей 269, 270 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктом оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Згідно з вимогами пп. «в» п. 1 ст. 96 ЗКУ землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності (пп. 4 пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Разом з тим пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Згідно зі ст. 796 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV, зі змінами та доповненнями (далі — ЦКУ), одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві.
Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування всією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Крім того, відповідно до ст. 797 ЦКУ плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Таким чином, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку, і земельна ділянка використовується нею для провадження господарської діяльності (магазин, СТО тощо), то така фізична особа — підприємець — платник єдиного податку звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку (з урахуванням пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Якщо земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), їх частини або нежитлові приміщення у багатоквартирних житлових будинках, що перебувають у власності фізичної особи (фізичної особи — підприємця) та використовуються для провадження господарської діяльності, надавалась їй в установленому чинним законодавством порядку, то за таку земельну ділянку фізична особа — підприємець — платник єдиного податку теж звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку у разі надання в оренду будівлі, споруди (їх частини), нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку.
Таким чином, якщо надання в оренду нерухомого майна є основним або одним із видів діяльності фізичної особи — платника єдиного податку, яка набула право власності або користування земельною ділянкою та є власником будівель, споруд (їх частин), розташованих на такій земельній ділянці, то такий платник звільняється від сплати земельного податку за земельну ділянку під таким майном за умови, що надання в оренду нерухомого майна здійснюється на підставі укладеного відповідно до законодавства цивільно-правового договору.
<...>
Перший заступник начальника Головного управління О. ГОПА