До листа Державної фіскальної служби України від 09.08.2016 р. №8394/Б/99-99-15-03-02-14
Чого чекати від податківців у ІІІ кварталі
ДФСУ щокварталу видає наказ, де дає «рознарядку» територіальним податківцям, якого курсу триматися під час перевірок у цьому кварталі і яких орієнтирів дотримуватися. На ІІІ квартал 2016 року ДФСУ видала наказ від 12.07.2016 р. №620 «Контрольно-перевірочна робота у ІІІ кварталі 2016 року» (див. «ДК» №36/2016). Розгляньмо, чого слід чекати від податківців.
Загальні орієнтири перевірочної роботи
Податківці, як і завжди, досить напружено стежитимуть за поданням УР з податку на прибуток за попередні звітні періоди та декларуванням нульового значення об'єкта оподаткування, адже в їхній роботі такі дії трактуються виключно як факти маніпулювання показниками податкової звітності. Підприємства будуть відпрацьовуватися особливо уважно та ретельно: будуть вивчатися динаміка оновлення ОЗ, структура оборотних активів підприємства, розмір і структура дебіторської заборгованості та факт їх безприбутковості. Як завжди, збиткові та безприбуткові підприємства відпрацьовуються податківцями в першу чергу. У разі коли платник податків матиме «неадекватні» показники податкової та фінансової звітності (до речі, незрозуміло, що стоїть за поняттям «адекватні показники» з погляду податківців), їх очікують бесіди в кабінетах територіальних ДПІ і, як наслідок, прийняття рішення про виїзну перевірку.
Як бачимо, жодних конкретних вказівок чи орієнтирів щодо обсягу, наприклад, доходу чи розміру платежів до бюджету — кожен конкретний податківець самостійно визначатиме межу адекватності показників звітності того чи іншого платника. Ні в кого не викликає сумніву, що такі розмиті фрази від керівництва є прямими вказівками до маніпулювання та психологічного тиску на посадових осіб підприємств під час таких бесід.
Ув'язка звітності з ПДВ, податку на прибуток та фінансової звітності
Операції, відображені у звітності з ПДВ, будуть порівнюватися з показниками декларацій з податку на прибуток та фінансової звітності — певна річ, платникам податків слід очікувати податкових запитів щодо наявності розбіжностей між цими формами звітності. До поля зору потраплять показники доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), інших видів доходу, собівартості та інших витрат (фінансових, витрат на збут та адміністративних), а також відповідність цих показників задекларованого об'єкта оподаткування фінрезультату діяльності підприємства. Тим підприємствам, що працюють на умовах передоплати чи розстрочення платежу, буде особливо несолодко, бо, як відомо, ці чинники формуватимуть різниці між об'єктом оподаткування ПДВ та бухобліком у фінзвітності, а отже, і об'єктом оподаткування податком на прибуток.
Окрему увагу приділятимуть аналізу додатка РІ та формуванню показника інших витрат у фінзвітності (ряд. 2270 форми 2). Не є таємницею, що зазвичай розмір показника інших витрат на підприємстві є досить великим. До складу цього показника мають увійти всі ті витрати, які прямо не можна віднести до собівартості товарів (робіт, послуг), адміністративних, збутових чи інших операційних витрат — всіх їх можна чітко ідентифікувати та прив'язати до конкретного центру формування витрат. Але на кожному підприємстві завжди є витрати загального характеру без прив'язки до конкретного доходу, в межах якого такі витрати понесені, — всі вони акумулюються у складі інших витрат і будуть уважно аналізуватися податківцями щодо їх вилучення зі складу витрат (через перевірку об'єкта оподаткування податком на прибуток).
Перевірки сум ПДФО та ВЗ
Увага податківців буде зосереджена на контролі повноти сплати ПЗ з ПДФО за підсумками річного декларування та ідентифікації тих фізосіб, що за підсумками 2015 р. мали би подати декларацію про майновий стан, але не зробили цього. Підставами для аналізу податківцями таких даних будуть дані форми №1ДФ.
Ризик неправильної ідентифікації витрат у складі інших витрат полягає у тому, що через рекласифікацію витрат (витрати, які мають збільшити собівартість, свідомо відносять до складу інших витрат) відбувається заниження собівартості самостійно виготовленої продукції (робіт, послуг) і, як наслідок, заниження бази оподаткування ПДВ (абз. 2 п. 188.1 ПКУ1). Крім того, неправильна класифікація — віднесення замість собівартості до складу інших витрат — дає можливість пришвидшити період включення таких витрат в обліку і не чекати реалізації продукції (відповідно до п. 7 П(С)БО 162. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, і не прив'язуються до факту отримання доходів, у межах отримання яких були понесені такі витрати.
Тим, у кого має місце факт перенесення збитків минулих років до поточної декларації (заповнено рядок 3.2.4 додатка РІ, пп. 140.4.2 ПКУ), також буде непереливки: податківці уважно аналізуватимуть, яким чином це значення було сформовано і чи всі витрати правомірно взяли участь у формуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Як і раніше, у разі повернення сум переплат до 50 тис. грн, місцевій ДПІ можна не погоджувати цього факту з вищим обласним ГУ чи ДФС, тому сподіваємося, що хоча б невеликі суми переплат будуть повертатися до платників податків без особливих проблем. Нагадаємо, що заяву на повернення переплати платник податків подає у довільній формі, але з визначенням обов'язкових реквізитів згідно зі ст. 43 ПКУ та в межах наказу Мінфіну від 15.12.2015 р. №1146.
Держпідприємствам також не слід розслаблятися3: показники їх фінансово-господарської діяльності будуть ретельно опрацьовуватися з метою контролю сум відрахування до держбюджету частини їх чистого прибутку. Орієнтиром має бути Порядок відрахування до держбюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затверджений постановою КМУ від 23.02.2011 р. №138 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 30.12.2015 р. №1156). Податківці будуть ретельно звіряти звітні показники фінзвітності і розрахунку частини чистого прибутку, щоб виявити причини заниження сум відрахування частини чистого прибутку.
1 Див., наприклад, лист ДФСУ у Київській області від 07.07.2016 р. №1555/10/10-36-12-02.
2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
3 Докладніше див. у статті «Наступ на держпідприємства» в «ДК» №33/2016.
Акцизний податок
Метою податкового контролю щодо акцизного податку буде відпрацювання суб'єктів, які не зареєструвалися платниками акцизного податку з реалізації пального, але здійснюють операції з пальним (з метою накладення штрафів у межах дії п. 117.3 ПКУ), і тих, хто не задекларував зобов'язання з акцизного податку при утворенні від'ємного ліміту. Крім того, в полі зору податківців будуть факти порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування (штрафи передбачені ст. 120-2 ПКУ).
У III кварталі 2016 р. ставиться за мету завершити перевірки даних акта інвентаризації обсягів залишку пального, а основна увага буде зосереджена на внесенні до актів інвентаризації пального, яке віднесене до підакцизних товарів з 1 січня 2016 р. та з якого не сплачено акцизний податок. Уважно будуть відпрацьовуватися ті суб'єкти господарювання, в яких обсяги реалізації скрапленого газу за даними СЕАРП неплатникам акцизного податку значно більші, ніж задекларовані обсяги за даними декларацій з роздрібного продажу скрапленого газу.
Рентні та неподаткові платежі
Увага податківців буде зосереджуватися на виявленні госпсуб'єктів, які не вносили (несвоєчасно вносили) суми ПЗ з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин або не виконували ПЗ з цієї плати протягом 6 місяців. Виявлення таких госпсуб'єктів потрібне, аби порушити питання зупинення терміну дії відповідного спецдозволу в межах пп. 258.2.2 ПКУ.
Тих, хто не сплачував рентну плату за користування радіочастотним ресурсом або за спецвикористання води або ж сплачував в неповному обсязі, чекає ініціатива з боку податківців: анулювання ліцензій на користування радіочастотним ресурсом та скасування дозволів на спеціальне водокористування.
Інші аспекти уваги податківців
Увага податківців спрямована й у бік відпрацювання повідомлення банків про порушення строків розрахунків за ЗЕД-операціями. Тих, хто порушує 90-денний строк (цей строк зазначено в коментованому наказі податківців, проте з 29.07.2016 р. строк розрахунків НБУ збільшено до 120 к. д. до 14 вересня включно) розрахунків, очікує податкова перевірка.
Щодо ТЦУ планується посилити контроль за відпрацюванням ризиків неподання (несвоєчасного подання) звітів про контрольовані операції або невключення до поданих звітів окремих контрольованих операцій та постійний аналіз інформації про проведені контрольовані операції з метою виявити ризики невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» і подальшого відбору платників податків для проведення перевірок.
Підприємства, що працюють із нерезидентами, мають бути уважними до отриманих від нерезидентів документів, зокрема довідок (або їх нотаріально засвідчених копій), які підтверджують, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір і в частині документації на підтвердження бенефіціарності отримувача доходу. Контролери уважно аналізуватимуть застосування положень міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.
Щодо готівкового обігу слід очікувати посилення контролю. Податківці планують проводити аналіз почекової інформації системи зберігання і збору даних РРО та контролю за реалізацією підакцизних товарів.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор