До постанови Верховного суду України від 09.02.2016 р. №21-4341а15
1095 днів на камеральну перевірку
У 2010 — 2011 роках, вивчаючи ПКУ, платники податків звернули увагу на одну особливість: ним досить чітко встановлено порядок та строки проведення перевірок, окрім камеральної. Утім, податківці намагалися заповнити прогалину внутрішніми наказами — та самі ж їх і порушували. Численні скарги до суду принесли не дуже гарні новини.
Згідно зі ст. 76 ПКУ, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Оформляють результати камеральної перевірки відповідно до вимог статті 86 ПКУ. Але не встановлено жодних строків на її проведення, крім строків щодо камеральної перевірки декларації з ПДВ, яка проводиться протягом 30 к. д., наступних за граничним терміном отримання декларації (п. 200.10 ПКУ).
Спроба податкових органів заповнити прогалину локальними актами не змінила ситуації. Так, свого часу п. 2.6 Примірного порядку проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток1 було передбачено, що камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період здійснюється підрозділами адміністрування податку на прибуток у порядку убутку сум балів, набраних платниками податку II та III категорій за факторами ризику, до настання граничних термінів подання звітності, наступної за поданою.
Із часом ситуація змінилася — як і позиція податківців. Чинними нині Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця2, лише рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 к. д. (якщо інше не передбачено ПКУ), наступних за граничним терміном отримання такої звітності (п. 2.1 розділу ІІ).
Не забуваймо і про мораторій на перевірки, адже у п. 3 «Прикінцевих положень» Закону №713 згадується про «перевірки» — без уточнень, чи стосується це лише документальних перевірок, чи всіх без винятку, у т. ч. й камеральних.
І ось ВСУ поставив крапку у цьому питанні4 — суд визнав за фіскальним органом право на проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток з урахуванням строків, установлених п. 102.1 ПКУ, тобто в межах 1095 днів. При цьому в разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Водночас вищезгадані Методрекомендації суд не визнав нормативно-правовим актом, що міг би врегулювати строки проведення камеральних перевірок, адже цей документ так і не було зареєстровано в Мін'юсті.
Ну а щодо мораторію5, то, зважаючи на позицію ВСУ, все складається дуже вдало — мораторій був установлений фактично лише в межах 2015 — 2016 років. Тож фіскальні органи, які забажають провести камеральні перевірки податкової звітності з податку на прибуток на 2014 — 2016 роки, цілком встигають це зробити протягом 2017 року і без порушень вимог ПКУ.
1 Затверджений наказом ДПАУ від 05.12.2008 р. №761, втратив чинність з 14.06.2013 р.
2 Затверджені наказом Міндоходів від 14.06.2013 р. №165.
3 Закон України від 28.12.2014 р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
4 Постанова ВСУ від 09.02.2016 р. №21-4341а15 (див. «ДК» №36/2016).
5 ДФСУ вважає, що мораторій поширюється на камеральні перевірки, див. детальніше https://news.dtkt.ua/ua/law/inspections/34848.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»