Звіт про зарплату за професіями окремих працівників — у новій редакції
! Юрособам
Держстат оновив форму державного статистичного спостереження №7-ПВ (один раз на чотири роки) «Звіт про заробітну плату за професіями окремих працівників».
Форма поширюється на юридичних осіб та їхні відокремлені підрозділи за переліком, установленим органами державної статистики.
Нова форма вводиться в дію починаючи з 1 січня 2017 року. У зв'язку з цим утратить чинність наказ Держкомстату від 11.08.2011 року №207.
Наказ Держстату від 25.08.2016 р. №152
Посилено захист користувачів послуг з приймання платежів готівкою
! Комерційним агентам банків
Нацбанк удосконалив порядок здійснення комерційними агентами банків операцій з приймання готівки для подальшого її переказу.
Так, установлено, що комерційні агенти банків зобов'язані зазначати в касовому документі (квитанція/чек тощо), що видається платнику за результатами здійснення операції з приймання готівки для подальшого її переказу, інформацію щодо найменування комерційного агента та банку, від імені якого цей комерційний агент надає послуги.
Постанова Національного банку України від 23.08.2016 р. №376 чинна з 30.08.2016 р.
Нюанси оформлення зворотної сторони листка непрацездатності
! Роботодавцям
ФСС з ТВП зазначив, що при оформленні первинних бухгалтерських документів необхідно використовувати бланки типових форм, затверджених Держкомстатом, або бланки спеціалізованих форм, затверджених відповідними міністерствами й відомствами, виготовлені самостійно, із зазначенням обов'язкових реквізитів типових або спеціалізованих форм.
Оскільки чинні законодавчі та нормативні акти із загальнообов'язкового державного соціального страхування не містять додаткових норм щодо автоматизованого розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах підприємством, установою, організацією, а бланк діючого листка непрацездатності не відповідає нормам чинного законодавства, Фонд вважає, що не буде порушенням, якщо:
розділ листка непрацездатності «Довідка про заробітну плату» не заповнювати, а до листка непрацездатності додавати розрахунок середньої заробітної плати за 12 місяців, засвідчений підписом керівника і головного бухгалтера та печаткою підприємства.
Лист ФСС з ТВП від 20.07.2016 р. №2.4-46-1257
Штрафні санкції, сплачені нерезиденту-юрособі, не оподатковуються
! Суб'єктам ЗЕД
Фахівці ДФС у м. Києві розглянули окремі питання щодо перерахування за межі України коштів у вигляді штрафних санкцій (пені) за невиконання умов ЗЕД-контракту та повідомили.
1. Оскільки штрафні санкції та пеня в пп. 141.4.1 ПКУ не зазначаються, податок з доходів (на репатріацію) з нерезидентів-юросіб з таких доходів стягувати не треба.
Це стосується навіть ситуації, коли такі штрафні санкції за ЗЕД-договором мають назву «проценти». Після ретельного аналізу норм ПКУ податківці дійшли висновку, що «проценти», зазначені у пп. 141.4.1 та пп. 14.1.206 ПКУ, та «проценти», які сплачуються у вигляді штрафних санкцій, це різні види доходів. Отже, останні оподатковуватися податком з доходів не повинні.
2. Щодо неоподаткування штрафних санкцій (пені), що виплачуються нерезиденту, та отримання дозволу на таку виплату. Податківці роз'яснюють, що купівля іноземної валюти на оплату штрафних санкцій, що передбачені у ЗЕД-договорах за невиконання резидентами умов цих договорів, є купівлею іноземної валюти на оплату майнових прав, і тому така операція індивідуальної ліцензії не потребує. При цьому вони вважають, що підставою для перерахування коштів за межі України в цьому разі є відповідний ЗЕД-договір.
Лист ДФС у м. Києві від 17.08.2016 р. №18414/10/26-15-14-06-04-29
Штрафи за порушення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних
! Платникам ПДВ
ДФСУ нагадує, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ, та розрахунків коригування до них тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі, передбаченому пунктами 120-1.1, 120-1.2 ПКУ.
При цьому якщо розрахунок коригування до податкової накладної на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника зареєстровано покупцем в ЄРПН з порушенням установленого ПКУ терміну, то штрафні санкції відповідно до статті 120-1 ПКУ визначаються виходячи з абсолютної величини суми податку, зазначеної в такому розрахунку коригування.
Враховуючи вищезазначене, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених ст. 120-1 ПКУ, до особи, на яку покладено обов'язок щодо такої реєстрації, незалежно від причин, які призвели до порушення.
Лист ДФСУ від 23.08.2016 р. №18356/6/99-95-42-01-15
Оновлено методрекомендації з бухобліку основних засобів та НМА для бюджетників
! Суб'єктам державного сектору
Мінфін уніс зміни до:
— Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору;
— Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів суб'єктів державного сектору.
Зокрема, збільшено вартісний критерій віднесення об'єктів основних засобів до складу НМА до 6000 грн (раніше — 2500 грн).
Крім того, уточнено, що в актах про списання наводяться дані, що характеризують об'єкти основних засобів: найменування об'єкта, інвентарний (номенклатурний) номер, початок експлуатації об'єкта, первісна (переоцінена) вартість, сума нарахованого зносу, коротка характеристика об'єкта, причини вибуття тощо.
Об'єкт нематеріальних активів, отриманий у користування, обліковується суб'єктом державного сектору (ліцензіатом) на позабалансовому рахунку в оцінці, визначеній виходячи з розміру винагороди, встановленого в договорі. При цьому платежі за надане право використання об'єктів інтелектуальної власності у вигляді періодичних платежів, обчислених у порядку та строки, встановлені договором, включаються ліцензіатом до витрат звітного періоду.
Наказ Мінфіну від 28.07.2016 р. №709
Розраховуємо питому вагу вартості сільгосптоварів у додатку 9 до декларації з ПДВ
! Спецрежимникам
ДФСУ нагадує: платники ПДВ, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації з ПДВ з позначкою «0110», подають декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123», яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму.
Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг здійснюється у додатку 9 до декларації з позначкою «0121»/«0122»/«0123». Для розрахунку такої питомої ваги враховуються загальні обсяги постачання (без ПДВ) та обсяги постачання (без ПДВ) сільськогосподарських товарів/послуг.
Згідно з п. 198.5 ПКУ платник податку зобов'язаний:
— нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ;
— скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися у неоподатковуваних операціях.
Таким чином, нарахування сільськогосподарським підприємством податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ПКУ не пов'язане з постачанням товарів/послуг, а тому обсяги таких податкових зобов'язань при розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості поставлених платником товарів/послуг не враховуються.
Лист ДФСУ від 22.07.2016 р. №15907/6/99-99-15-03-02-15
Компенсація земельного податку від орендаря: з ПДВ чи без нього
! Орендодавцям земельних ділянок
ДФСУ нагадує, що об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Водночас до податкового кредиту належать суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг.
Отримання компенсації за понесені витрати зі сплати земельного податку не може розцінюватись як операція з постачання послуг з метою оподаткування ПДВ.
Таким чином, кошти, які надійшли у вигляді компенсації з оплати земельного податку, не включаються до бази оподаткування та не оподатковуються ПДВ.
Лист ДФС у Рівненській області від 12.08.2016 р. №1975/10/17-00-12-01-07
У разі продажу за 1 грн товарів з рекламною метою слід скласти 2 накладні
! Платникам ПДВ
ДФСУ повідомила: якщо вартість товарів, придбаних/виготовлених для проведення рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження) включається до вартості товарів/послуг, які використовуються в оподатковуваних операціях, пов'язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари придбаваються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, а тому під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів рекламного призначення податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ не нараховуються.
А у разі постачання за 1 грн товарів, придбаних/виготовлених для проведення рекламних заходів, платник ПДВ повинен нарахувати податкові зобов'язання виходячи з ціни їх придбання та скласти дві податкові накладні:
одну — на суму податкових зобов'язань, обчислених виходячи з фактичної ціни постачання (1 грн);
другу — на суму податкових зобов'язань, обчислених виходячи з перевищення ціни придбання таких товарів над їх фактичною ціною.
Лист ДФСУ від 22.07.2016 р. №15920/6/99-99-15-03-02-15
Немає авансів — немає коригувань фінрезультату за дивідендами
! Платникам податку на прибуток
На думку ДФСУ, платник податку на прибуток не зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму отриманих доходів у вигляді дивідендів від інших платників податку на прибуток, якщо при виплаті таких дивідендів не сплачувався авансовий внесок з цього податку відповідно до пп. 57.1-1.2 ПКУ.
А саме: платник податку не зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму отриманих доходів у вигляді дивідендів від:
— платників податку, що не сплачують авансові внески при виплаті дивідендів у межах суми об'єкта оподаткування за відповідний звітний період;
— платників податку на прибуток, що не сплачують авансові внески при виплаті дивідендів у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
— материнської компанії — платника податку на прибуток, у разі якщо при виплаті таких дивідендів не сплачувався авансовий внесок з цього податку відповідно до пп. 57.1-1.3 ПКУ;
— ІСІ.
Лист ДФСУ від 20.04.2016 р. №1036/2/99-99-19-02-02-10
Компенсація транспортного податку за договором лізингу оподатковується ПДВ
! Учасникам договорів лізингу ТЗ
Державна фіскальна служба розглянула питання щодо порядку оподаткування ПДВ компенсації транспортного податку, що сплачується лізингоотримувачем лізинговій компанії, та повідомила.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за винятком суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю — бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже, кошти, які лізингова компанія отримує від лізингоотримувача у вигляді компенсації витрат на сплату транспортного податку, включаються до бази оподаткування ПДВ такої лізингової компанії та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.
Лист ДФСУ від 04.08.2016 р. №16931/6/99-99-15-03-02-15
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»