Чи треба нараховувати ЄСВ на зарплату працівника у місяці його прийняття на роботу на рівні мінімального страхового внеску?
Як не дивно, ані КЗпП, ані Законом про оплату праці така ситуація чітко не визначена. Так, в КЗпП є норма щодо оплати праці працівника в режимі неповного робочого часу (коли працівник відпрацьовує менший робочий час, ніж інші працівники на цьому самому підприємстві протягом одного календарного місяця або кварталу, року). Є також норма щодо оплати праці, коли передбачено підсумований облік робочого часу працівника, але випадок, коли працівник відпрацював неповний місяць через те, що його прийняли на роботу не з першого числа місяця або звільнили не останнім числом місяця, до цієї норми не потрапляє.
На практиці в такому випадку оплату праці працівника (якщо йому встановлено погодинну оплату праці) здійснюють виходячи з його окладу (тарифної ставки), пропорційно до фактично відпрацьованого ним робочого часу. Отже, якщо ставка працівника становить 1745 грн, а відпрацював він 12 робочих днів (з 16.05.2016 р. до 31.05.2016 р.), то нарахована йому зарплата має становити:
1745 : 19 р. дн. х 12 р. дн. = 1102,11 грн.
Такий розмір нарахованої зарплати є меншим за мінімальний (з 01.05.2016 р. — 1450 грн). А за ст. 3 Закону про оплату праці, мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Отже, оскільки місячна норма праці працівником не була виконана (в травні 2016 р. норма тривалості робочого часу становила 19 р. д., а працівник відпрацював лише 12 р. д.), то донараховувати його зарплату до мінімального розміру потреби немає.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, ставка ЄСВ для роботодавців встановлюється у розмірі 22% до визначеної ч. 1 та 2 ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування ЄСВ. У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізособам із джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ у розмірі 22% застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
Це правило, на думку податківців, не працює, якщо працівник був прийнятий на роботу не з початку такого місяця. Податківці у роз'ясненні від 31.03.2015 р. №6667/6/99-99-17-03-01-15 доводять, що умовою застосування норми щодо нарахування ЄСВ на рівні мінімального страхового внеску є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць. Хоча норми Закону про ЄСВ змінилися з 01.01.2016 р., але роз'яснення щодо застосування норми стосовно нарахування ЄСВ на рівні мінімального страхового внеску залишилося незмінним.
У випадку коли працівника буде прийнято на роботу з першого числа, то ЄСВ доведеться нараховувати на рівні мінімального страхового внеску, якщо його нарахована зарплата з якоїсь причини буде менша від мінімальної зарплати. У такому разі у звіті з ЄСВ донарахування ЄСВ буде відображено в таблиці 6 окремим рядком із типом нарахування за кодом 13.
Якщо підприємство прийме на роботу інваліда, то слід пам'ятати про таке. Ставки та правила для нарахування ЄСВ роботодавцями-юрсобами на зарплату працівників-інвалідів залишилися без змін (8,41%; 5,3%; 5,5%). ЄСВ нараховувати треба, як і раніше, на фактичну суму нарахованої зарплати. Порядок нарахування ЄСВ для такої категорії працівників передбачено ч. 13, 14 ст. 8 Закону про ЄСВ. На такі випадки не поширюються правила нарахування ЄСВ за ставкою 22%.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»