Облік крадіжок майна, в т. ч. у зоні АТО

Як відобразити в обліку крадіжку товару? Які наслідки тягне за собою крадіжка для податкового кредиту щодо таких товарів? Як проводити інвентаризацію майна при крадіжці? Що робити підприємству в разі викрадення товару в зоні АТО?

Бухгалтерський облік крадіжки

З 01.01.2015 р. згідно з п. 134.1 ПКУ об'єкт оподаткування податком на прибуток — це скоригований на податкові різниці, у випадках їх застосування, фінансовий результат, визначений за правилами П(С)БО або МСФЗ. Тож оскільки бухгалтерський облік є головним, то все залежатиме від правил його ведення.

Відповідно до п. 27 П(С)БО 9, вартість повністю втрачених (зіпсованих або забраклих) запасів списується на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображають на позабалансовому рахунку. Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Відповідно до п. 7 розділу І Положення №879, у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов'язково проводиться інвентаризація активів та зобов'язань, що перебувають на балансі суб'єкта господарювання.

Наслідки щодо ПДВ

Згідно з п. 198.5 ПКУ підприємство зобов'язане нарахувати податкові зобов'язання на суму раніше віднесеного ПДВ до складу податкового кредиту при придбанні відповідних товарів, необоротних активів у разі початку застосовування таких активів у негосподарській діяльності. Для цього підприємство має не пізніше останнього дня звітного (податкового) місяця скласти зведену податкову накладну з відповідним типом причини 13 та своєчасно зареєструвати її в ЄРПН. Тож за місяць викрадення активів має бути нараховано ПДВ у зазначеному порядку. База оподаткування визначається відповідно до норм п. 189.1 ПКУ, а саме за товарами — виходячи з вартості їх придбання.

Згідно з п. 1.3 Інструкції з бухобліку ПДВ, суми податкових зобов'язань з ПДВ відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», у кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат діяльності — у випадках втрат і витрат матеріальних цінностей та інших ресурсів понад установлені норми.

Тож у разі викрадення товару, зафіксованого у протоколі інвентаризаційної комісії, треба нарахувати ПДВ на підставі відповідної бухгалтерської довідки. А нарахування податкових зобов'язань з ПДВ збільшить витрати підприємства. В обліку нарахування ПДВ відображатиметься проведенням Д-т 949 К-т 641.

У бухгалтерському обліку такі товари списуватимуться на підставі протоколу інвентаризаційної комісії та відображатимуться за такими кореспонденціями рахунків:

1. Д-т 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» К-т 28 «Товари» — на суму вартості товарів, які було викрадено. Одночасно — запис на забалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» на суму первісної вартості вкрадених товарів до встановлення винної особи.

2. Д-т 949 К-т 641 — на суму нарахованого податкового зобов'язання з ПДВ (якщо підприємство при придбанні таких товарів скористалося правом на податковий кредит). Якщо буде викрадено власну продукцію підприємства, то податкові зобов'язання з ПДВ слід нарахувати на суму податкового кредиту, який було визначено при придбанні інших товарів, послуг, використаних для виробництва продукції. Якщо викрадено частину товару, то слід нарахувати ПДВ у процентному співвідношенні.

3. Д-т 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» К-т 716 «Відшкодування раніше списаних активів» після встановлення винної особи на суму, яка підлягає відшкодуванню такою особою. Розмір такої суми визначається відповідно до Порядку №116. Одночасно — списання з позабалансового субрахунку 072 на суму вартості товарів, щодо псування яких визначився винуватець.

Зверніть увагу!

Відповідно до Порядку №116, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

У разі визначення розміру збитків, що призвели до заподіяння майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої КМУ.

4. Д-т 30, 31, 66 К-т 375 — на суму сплаченого (утриманого) відшкодування шкоди.

Наслідки крадіжки майна підприємства у зоні АТО

Тимчасові заходи для підтримки суб'єктів господарювання в зоні проведення АТО визначено Законом №1669. Статтею 1 Закону №1669 установлено, що період проведення АТО — це час між датою набрання чинності Указом №405 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення АТО — територія України, на якій розташовані визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку населені пункти, де проводилася АТО, розпочата згідно з Указом №405.

Закон №1669 не скасовує визначених розділом ІІІ ПКУ обов'язків формувати об'єкт оподаткування податком на прибуток за загальними правилами. На цьому наголошують і податківці у листі від 06.01.2016 р. №157/6/99-99-19-02-02-15.

Як відомо, з 2015 року об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування фінрезультату, визначеного за правилами бухобліку. Такі коригування є обов'язковими в разі отримання річного обсягу доходу понад 20 млн грн. Тобто в будь-якому разі бухоблік слід вести за правилами П(С)БО або МСФЗ.

Тож у разі викрадення товару в зоні АТО підприємство все одно мусить списати такі активи з балансу, бо згідно з п. 5 П(С)БО 9 їх уже не можна визнавати активами. При списанні відповідні суми потраплять до витрат і зменшать фінрезультат. Але коригувань фінрезультату на суми таких списань ПКУ не передбачає.

Згідно з п. 8 Положення №879, підприємства, розташовані на території проведення антитерористичної операції (або їхні структурні підрозділи (відокремлене майно), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на 1 число місяця, наступного за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Отже, довести, що мав місце факт крадіжки, та провести інвентаризацію підприємство наразі не має змоги. Вважаємо, що обліковувати майно на балансі через факт непідтвердження крадіжки не можна, тому що викрадені товари не відповідають визначенню активів, установленому п. 5 П(С)БО 9 та ст. 1 Закону про бухоблік (адже вони не контролюються підприємством). Саме тому керівник може прийняти рішення про списання відсутнього товару (якщо він візьме на себе таку відповідальність). Якщо таке рішення буде прийнято, то списання відсутнього товару треба зробити проведенням: Д-т 949 К-т 28, а також нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ: Д-т 949 К-т 641.

Приклад 1 Відображення в обліку операцій у разі викрадення товару, якщо винуватця не знайдено.

У ТОВ «А» 15.04.2016 року було викрадено зі складу товару на суму 20000 грн за первісною вартістю. В обліку при придбанні такого товару відображено податковий кредит на суму 4000 грн. Керівник підприємства звернувся до районного органу поліції із заявою про викрадення. Було проведено інвентаризацію. Винуватця не встановлено. Ці факти зафіксовано у протоколі інвентаризаційної комісії. Відображення відповідних операцій в обліку показано в таблиці 1.

Таблиця 1

Відображення в обліку списання вкрадених товарів (до прикладу 1)

Приклад 2 Відображення в обліку операцій у разі викрадення товару, якщо винуватця знайдено.

У ТОВ «А» 15.04.2016 р. було викрадено зі складу товару на суму 10000 грн. В обліку при придбанні такого товару відображено податковий кредит на суму 2000 грн. Керівник підприємства звернувся до районного органу поліції із заявою про викрадення. Було проведено інвентаризацію. Винуватця встановлено, і він повернув до каси підприємства суму збитку від розкрадання у розмірі 14000 грн з ПДВ (сума визначена шляхом проведення незалежної оцінки). Списання викраденого товару, а також визначення суми збитку здійснюють в обліку на підставі протоколу інвентаризаційної комісії. Відображення відповідних операцій в обліку показано в таблиці 2.

Таблиця 2

Відображення в обліку відшкодування вкрадених товарів за рахунок винної особи (до прикладу 2)

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• Закон №1669 — Закон України від 02.09.2014 р. №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
• Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
• Указ №405 — Указ Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
• Інструкція з бухобліку ПДВ — Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. №141.
• Положення №879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. №879.
• Порядок №116 — Порядок визначення збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. №116.
• П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246.

Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»