СЕА РП, за висловами податківців, працює в штатному режимі. Але за фактом це більше нагадує фільм жахів. Причому навіть найсумлінніші платники податків зв'язані по ногах і руках нескінченними недоробками та необхідністю працювати не в правовому полі, а в тих реаліях, що їх спромоглися організувати держрегулятори.
Результати актів інвентаризації в СЕА РП
Відповідно до пп. 212.3.4 ПКУ, суб'єкти господарювання — реалізатори пального повинні зареєструватися платниками акцизного податку: юридичні особи — за місцем реєстрації, фізичні особи — за місцем проживання (лист ДФСУ від 10.02.2016 р. №2781/6/99-99-19-03-03-15, див. «ДК» №09-10/2016, коментар «ДК»). Для цього за приписами п. 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального1 (далі — Порядок №113) треба було подати за 3 робочі дні (до 24 лютого 2016 р. включно) до початку здійснення реалізації пального заяву про реєстрацію. Крім того, за приписами п. 9 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ, до 20 березня реалізатори пального мали подати податківцям акт інвентаризації обсягу пального станом на початок дня 1 березня. Слід було не просто зафіксувати залишок пального, а й зазначити адреси об'єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків пального, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишку пального, з їх технічними параметрами (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), а також правовстановлюючі документи на відповідні об'єкти та документи, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів. Усі ці дані треба було зафіксувати в акті інвентаризації за конкретними кодами УКТ ЗЕД.
1 Порядок електронного адміністрування реалізації пального, затверджений постановою КМУ від 24.02.2016 р. №113.
Зазначені в акті інвентаризації обсяги залишку пального мали б одноразово збільшити показник (∑ АНакл) за відповідними кодами згідно з УКТ ЗЕД як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати АН та/або РК до АН в ЄРАН (п. 232.3 ПКУ). Але вже кінець квітня, а дані актів інвентаризації ще не підтягнуті в СЕА РП. Податківці в ручному режимі підтягують дані інвентаризаційних актів у систему окремим платникам. У більшості випадків у своїх усних консультаціях вони пропонують подати заяву на проведення податкової перевірки, мовляв, це дасть їм змогу втягнути дані з акта в систему. Справді, абз. 3 п. 31 Порядку №113 дозволяє податківцям перевіряти дані акта проведення інвентаризації обсягів залишку пального протягом шести календарних місяців із дати його подання і вносити відповідні корективи до даних СЕА щодо конкретного суб'єкта господарювання, тимчасом як податківці змушують бізнес самостійно ініціювати камеральні перевірки, і тільки після таких перевірок вони не просто змінюють облікові дані за конкретним суб'єктом господарювання, а банально вносять дані інвентаризаційних актів.
Але щоб за результатами такої камеральної перевірки (податківці перевіряють дані інвентаризаційних актів, не полишаючи власних кабінетів) її результати збільшили реєстраційний ліміт, треба мати неабияку удачу. Тому що, навіть маючи на руках акт камеральної перевірки, платники податків чекають на добру волю податківців, коли ті внесуть дані інвентаризаційного акта до СЕА, — це дасть змогу реєструвати АН, не оформлюючи заявок на поповнення обсягу залишку пального (а фактично не списуючи з електронних рахунків коштів на сплату акцизного податку в бюджет).
По суті, без відображення в облікових даних результатів інвентаризації та можливості весь час поповнювати електронний рахунок оборотними коштами багато підприємств опинилися перед загрозою штрафних санкцій. У разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів сума штрафу становить 2% від суми акцизу з обсягів таких запізнілих АН та РК до них. У разі порушення строків реєстрації від 16 до 30 календарних днів — 10% суми обсягів акцизу, від 31 до 60 календарних днів — 20%, від 61 до 90 — 30%, а от затримка на 91 — 120 днів коштуватиме підприємству 40% штрафу від обсягів акцизу, зазначених у прострочених для реєстрації АН та РК.
Штрафні санкції
За березневими акцизними накладними штрафів не було, адже березень — тестовий режим впровадження СЕА РП, коли обмеження реєстраційного ліміту ще не діяли. Крім того, не слід забувати, що відповідальність за порушення строків реєстрації акцизних накладних та РК до них становить аж 50% суми акцизу, якщо вони не будуть зареєстровані протягом 120 календарних днів (п. 120-2.2 ПКУ).
Важливий момент: вимога провести інвентаризацію стосувалася тільки тих платників палива, хто на 1 березня 2016 р. уже зареєструвався в СЕА РП. Ті, хто подав заяву на реєстрацію платником акцизу вже після граничної дати, назавжди втратили можливість збільшити за підсумками інвентаризації свій реєстраційний ліміт.
А ось інший варіант розвитку подій, з яким стикаються наші передплатники. Чи треба було подавати порожній інвентаризаційний акт, якщо на складі не було запасів чи діяльність підприємства ще не розпочалася? І чи передбачена якась відповідальність для тих, хто проігнорував вказівку провести інвентаризацію і подати інвентаризаційний акт до 20 березня?
Ні, порожній акт подавати не треба, адже на яку суму податківці мали би збільшити реєстраційний ліміт?! Крім того, жодної відповідальності за неподання акта не передбачено, його подання — це добра воля регулятора збільшити реєстраційний ліміт на перших порах функціонування СЕА РП, щоб суб'єкти господарювання не перераховували кошти на електронний рахунок.
Мало того, частина підприємств, не маючи можливості «зняти» залишки на 0 годин 1 березня і надати достовірні дані в інвентаризаційному акті, свідомо не проводили інвентаризацію й акт до податкової не подавали — така категорія підприємств просто почала свою роботу із СЕА без вхідного сальдо.
Митні декларації в СЕА РП
У листах від 22.03.2016 р. №6260/6/99-99-21-05-15 та від 25.02.2016 р. №6812/7/99-99-24-02-02-15 головний податковий орган роз'яснює, що з 1 березня 2016 р. в імпортних митних деклараціях запроваджено нові показники:
— у графі 31 митної декларації та в полях «електронного інвойсу» за відповідним товаром додатково до відомостей про кількість в одиниці виміру за рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, та код такої одиниці слід зазначати відомості про обсяги пального в одиниці вимірювання «1000 літрів у літрах, приведених до температури 15 °С (цифровий та літерний коди одиниці вимірювання — «999» та «KLC»);
— відомості про кількість пального в одиниці вимірювання «1000 літрів у літрах, приведених до температури 15 °С» та її літерний код також зазначаються при нарахуванні сум акцизного податку з пального у другій колонці «Основа нарахування» графи 47 МД;
— у графі В митної декларації показують відомості про податковий номер особи, для якої відповідні обсяги пального мають бути зараховані в системі електронного адміністрування реалізації пального.
Як звітувати, коли декларації немає
Реалізатори палива мали би відзвітувати до 20 квітня. Але за якою формою?
Буквально за кілька днів до граничного строку подання звітності податківці на своєму сайті виклали інформаційне повідомлення про те, що декларувати за березень 2016 року реалізаторам палива доведеться за старою формою декларації з акцизного податку1. Для цього вони радили заповнити додаток 1 і перенести суми податкового зобов'язання до розділу В (графа В1).
1 Форма декларації з акцизного податку затверджена наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. №14.
Зверніть увагу: за приписами п. 49.2-1 ПКУ платники, визначені пп. 212.1.15 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили вони діяльність у звітному періоді. Отже, навіть якщо діяльності за березень не було, звітувати порожньою декларацією все одно треба.
На нашу консультаційну лінію досі звертаються бухгалтери, коли неточно розуміють, чи є вони платниками акцизного податку і чи слід їм подати заяву із запізненням. Наприклад, підприємство займається оптовою реалізацією лакофарбової продукції, в т. ч. продає ксилол та уайт-спірит, чи є таке підприємство платником акцизного податку? Для відповіді на це запитання слід уважно простежити ланцюжок визначення платника акцизу та палива. За приписами п. 212.1 ПКУ платниками акцизного податку є особи, що реалізують пальне. Під визначення пального підпадають нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ.
У переліку товарів, перелічених в пп. 215.3.4 ПКУ, що підпадають під визначення пального, є уайт-спірит (код 2710 12 21 00, ставка — 171,50 євро за 1000 л) та ксилол (код 2707 30 90 00, ставка — 153 євро за 1000 л).
Отже, підприємство, що здійснює оптовий продаж лакофарбової продукції (зокрема, торгуючи уайт-спіритом (код 2710122100) та ксилолом (код 270739000)), потрапляє до переліку продавців пального, а отже, є платником акцизного податку.
Тим підприємствам, що реалізують паливо, а отже, є платниками акцизного податку, проте досі не зареєструвалися, слід пам'ятати, що декларацію вони не подають, але їх чекають штрафи за реалізацію палива без реєстрації платником акцизного податку за нормою п. 117.3 ПКУ. Крім того, такі запізнілі платники акцизу вже не мають права провести інвентаризацію та подати податківцям інвентаризаційний акт: свою можливість збільшити власний реєстраційний ліміт за рахунок наявних на той момент залишків на складі вони назавжди втратили.
Штрафи за реалізацію без реєстрації
Штрафні санкції за реалізацію пального без належної реєстрації становлять 100% вартості реалізованого товару (п. 117.3 ПКУ). Отже, якщо до 1 березня включно суб'єкт господарювання не подав заяву і здійснював реалізацію пального, він ризикує потрапити під зазначені санкції. Зверніть увагу: якщо норми статті 120-2 ПКУ (щодо штрафів за порушення термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних) для акцизних накладних та розрахунків коригування, складених у період з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року, не застосовуються, то для штрафів за п. 117.3 ПКУ такого перехідного періоду немає. А це означає, що штрафи будуть обраховані від 1 березня і до дати фактичної реалізації платником акцизного податку.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор