Протягом 2015 року торгове підприємство придбавало бутильовану воду, в обліку її списували на витрати (рах. 949). Чи треба виписувати ПН на себе? Якщо так, то яким чином зробити коригування?
Облік фасованої води в офісах завжди був каменем спотикання під час податкових перевірок. Податківці вимагали від бухгалтерів доводити зв'язок споживання води з госпдіяльністю. З одного боку, ні в кого не виникало сумнівів, що бутильовану воду споживають або працівники підприємства, які так чи інакше працюють у межах госпдіяльності підприємства, або ж клієнти, які пов'язані з підприємством діловими відносинами і в робочий час перебували в офісі, що також свідчить про господарський характер використання води. З іншого боку, податківці часто вимагали покривати такі витрати за рахунок прибутку.
Проте у листі від 09.06.2015 р. №11999/6/99-99-19-01-01-15 (див. «ДК» №27/2015, коментар «ДК») податківці вже чітко визначили, що витрати на придбання бутильованої води для офісу без будь-яких обмежень обліковують у межах витрат згідно з П(С)БО 161 або МСФО.
Що ж до вхідного ПДВ, то й тут жодних обмежень. Тим більше що з 01.07.2015 р. податковий кредит уже є не правом платника ПДВ, а його обов'язком. Тому всі суми ПДВ за питною бутильованою водою можна відносити до складу податкового кредиту на підставі належно оформленої та зареєстрованої в ЄРПН ПН.
Але щодо ПЗ з ПДВ таких лояльних роз'яснень податківців, як щодо податку на прибуток, немає. За приписами ч. «г» п. 198.5 ПКУ, за всіма придбаннями води слід донарахувати ПЗ з ПДВ і виписати на себе ПН (не на кожне списання, а за підсумками місяця). Зведені податкові накладні мають бути виписані не пізніше останнього дня звітного місяця, код типу причини — 13.
Оскільки вода вже була списана у минулих звітних періодах, то платнику ПДВ слід виписати ПН на себе заднім числом і зареєструвати їх в ЄРПН. Строк реєстрації ПН — 180 днів2, тому частину ПН зареєструвати не вдасться.
2 Див. лист ДФСУ від 17.09.2015 р. №21893/10/28-10-06-11.
Зверніть увагу і на те, що до 1 липня 2015 р. про зведені ПН у п. 198.5 ПКУ не йшлося — говорилося лише про ПЗ, яке треба було визнати не пізніше останнього числа місяця. Але, на нашу думку, платник податку міг складати у зазначеній ситуації одну ПН за всіма товарами, послугами, які не були використані в господарській діяльності протягом місяця.
Штрафних санкцій за прострочення реєстрації ПН на себе не буде, адже ці ПН залишаються у платника ПДВ. Проте слід готуватися до штрафів за заниження ПЗ з ПДВ і відповідних штрафних санкцій за нормами п. 50.1 ПКУ — 3% (5%) суми донарахованого податкового зобов'язання.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор