Ремонт устаткування нерезидентом

Підприємство замовило ремонт медичного обладнання у виробника-нерезидента на його території, обладнання було тимчасово вивезено, а потім повернено назад. Чи треба на послуги з ремонту обладнання виписувати ПН, реєструвати і включати до декларації з ПДВ? Як відображати такі операції в декларації з ПДВ¹, якщо обладнання використовується в діяльності підприємства, що підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 7%?

Замовник у нерезидента² послуг з ремонту обладнання за договором або одержувач таких послуг одночасно є особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України (п. 180.2 ПКУ). Згідно з п. 208.2 ПКУ такий одержувач послуг нараховує 20% ПДВ на базу для оподаткування, яка визначається з урахуванням п. 190.2 ПКУ. При цьому одержувач послуг — платник складає та реєструє ПН, що є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Проте у цьому разі такий обов'язок у замовника-резидента не виникає. Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ. Згідно з пп. 186.2.1 ПКУ місцем постачання послуг, пов'язаних із рухомим майном, у т. ч. послуг з виконання ремонтних робіт (пп. «г»), є місце фактичного постачання послуг.

Обладнання є рухомим майном, оскільки ПКУ оперує поняттям «майно» в розумінні ЦКУ³ (пп. 14.1.105 ПКУ). Згідно з п. 2 ст. 181 ЦКУ рухомим майном є майно, яке можна вільно переміщати в просторі.

Згідно з Порядком №966⁴, операції з придбання послуг у податковій декларації з ПДВ відображаються в розділі II «Податковий кредит». При цьому відображається вартість придбання послуг з ПДВ або без ПДВ, у т. ч. вартість отриманих на митній території України від нерезидента (п. 1 підпункту 4 розділу V Порядку №966).

¹ Форму затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. №966.

² У тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ.

³ Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.

⁴ Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. №966.

Такі операції відображають окремо: з одного боку — залежно від того, були придбані з ПДВ чи без, а з іншого — залежно від запланованого напряму їх використання (див. таблицю).

Таблиця

Відображення операції з придбання послуг у декларації з ПДВ до 01.07.2015 р.

За умовами нашого прикладу, послуги були придбані від нерезидента без ПДВ для господарської діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 7%, а отже, обсяг таких операцій підлягає відображенню в рядку 11.1 декларації з ПДВ.

До 01.07.2015 р. платник податків не мав права на формування ПК за придбаними товарами (послугами) та необоротними активами, якщо вони призначалися для використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування і звільнених від оподаткування, тож таке відображення ПК було цілком логічним (п. 198.4 ПКУ в редакції, чинній до 01.07.2015 р.). З 01.07.2015 р. цю норму вилучили з ПКУ. Відпала також потреба контролювати напрям використання таких послуг. Змінена редакція пункту 198.3 ПКУ більше не прив'язує право на ПК до оподатковуваних операцій.

У зв'язку з цим податківці в листі від 07.08.2015 р. №29168/7/99-99-19-03-02-17 (див. «ДК» №33-34/2015) роз'яснили, що починаючи з декларації з ПДВ за липень 2015 р. рядки 10.2, 11.2, 13, 14 і 15 не заповнюються. Звідси запитання: якщо придбано послуги без ПДВ для діяльності, яка, наприклад, не є об'єктом оподаткування (стаття 196 ПКУ), — такі операції слід відображати в рядку 11.1 декларації чи не відображати придбання таких послуг взагалі? Оптимальним рішенням буде включити такі обороти до рядків 10.1 і 11.1 відповідно.

Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»