Чи можна звільнитися за власним бажанням чи за згодою сторін у період відпустки?
Заборона, що міститься в ч. 3 ст. 40 КЗпП, стосується лише випадків звільнення з ініціативи адміністрації. А звільнення у зв'язку з розірванням такого договору з ініціативи працівника (ст. 38, 39 КЗпП), а також у багатьох інших випадках припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП), у період відпустки є можливим.
Окрім цього, законодавець допускає в усіх випадках звільнення працівника (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) можливість надання йому при звільненні невикористаної відпустки (ст. 3 Закону про відпустки) та прямо вказує на те, що днем звільнення в такому разі є останній день відпустки.
Важливо, що навіть перебуваючи у відпустці, працівник може подати заяву про звільнення. Якщо йдеться про звільнення за власним бажанням без поважних причин, то працівник подає заяву за два тижні, якщо є поважні причини, має право подати заяву в будь-який визначений ним час (ст. 38 КЗпП).
На дату звільнення треба визначити кількість днів невикористаної відпустки, за яку слід виплатити грошову компенсацію, а якщо працівник використав відпустку наперед, із нього мають бути на підставі наказу утримані відповідні відпусткові. Суми розрахунку при звільненні виплачуються працівникові в день звільнення. Проте оскільки він перебуває у відпустці, тобто в день звільнення не працює, то за ст. 116 КЗпП відповідні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Щодо видачі трудової книжки, то згідно з п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.93 р. №58, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, адміністрація цього дня надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор