Засновнику-фізособі поворотну фіндопомогу, не повернуту протягом року, було включено у податковому обліку до доходу. Минає три роки, і засновник хоче її повернути. Чи можна включити суму до витрат і чи можна виплатити фізичній особі ці кошти без податків?
Підпункт 135.5.5 ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2015 р., як виняток дозволяв підприємству — платнику податку на прибуток не включати до складу доходів суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (у т. ч. нерезидента), у разі повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання. Після закінчення цього строку виняток припиняв свою дію, і згаданий пункт починав діяти повною мірою, вимагаючи включити неповернуту фіндопомогу, у разі якщо засновник не мав статусу платника податку на прибуток на загальних підставах, до доходу у податковому обліку. Причому у періоді повернення фіндопомоги передбачалася можливість включення відповідних сум до складу витрат.
З 01.01.2015 р. згадані норми не діють, і поворотна фінансова допомога — як і належить її економічній сутності — є для отримувача звичайною кредиторською заборгованістю і підлягає відповідному обліку.
Схожа норма (пп. 3 п. 292.11 ПКУ) досі існує для платників єдиного податку, але вона стосується не лише випадків отримання поворотної фіндопомоги від засновників, але і будь-якої одержаної поворотної фіндопомоги, якщо її не повертають протягом 12 календарних місяців з дати отримання. Одержувач — платник єдиного податку повинен включити суму такої допомоги до оподатковуваного доходу, без права його коригування навіть у разі повернення такої допомоги її надавачеві пізніше.
Якщо для підприємства мине строк давності повернення кредиторові заборгованості, воно має класифікувати її як безнадійну і включити до складу доходів у бухобліку. Водночас, за логікою, таке включення не повинно мати місце з метою сплати податку на прибуток, якщо з цією метою підприємство вже включило такі кошти до складу доходу і оподаткувало.
Однак подібних винятків ПКУ не встановлює. Строк давності, який для цієї ситуації є загальним і становить 3 роки, обчислюється не з дати отримання фіндопомоги, а з дати, коли її мали повернути. При взаємовідносинах із засновником цю дату досить просто продовжити, уклавши угоду щодо продовження строків повернення фіндопомоги або написавши звичайний гарантійний лист про визнання боргу й обов'язок його неодмінного повернення (що перериватиме перебіг строку давності). Тому питання класифікації такої допомоги як безнадійної кредиторської заборгованості, у принципі, можна не порушувати, адже за домовленістю сторін можна легко оформити документи так, що повернення такої заборгованості відбудеться до закінчення строку давності.
Якщо підприємство матиме кошти для повернення фіндопомоги, воно може повернути її засновникові повністю або частково. Повернення коштів не оподатковується ПДФО, адже нарахування або виплати фізособі доходу тут немає — йдеться лише про повернення їй заборгованості (пп. 165.1.31 ПКУ).
Що ж до можливості включення до складу витрат, то нині податковий облік з податку на прибуток не ведеться, а фінрезультат визначається за правилами бухобліку, за винятком деяких обов'язкових коригувань, що передбачені законом для платників з обсягом доходу понад 20 млн грн (пп. 134.1.1 ПКУ). Тому за загальним правилом зменшити фінрезультат до оподаткування на суму повернутої фіндопомоги не можна (адже така операція не включається до складу витрат у бухобліку).
Але для платників податку на прибуток щодо поворотної фіндопомоги, отриманої до 01.01.2015 р., діє норма пункту 18 підр. 4 р. XX ПКУ, яка встановлює один важливий виняток. Згідно з цією нормою, за операціями, за якими витрати для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або до каси контрагента платника податку, і станом на 1 січня у платника податку була наявна кредиторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об'єкта оподаткування сума коштів, перерахована на банківський рахунок або до каси контрагента платника податку після 1 січня 2015 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (про можливість застосування цієї норми ДФСУ видала лист від 18.06.2015 р. №12810/6/99-99-19-02-02-15, див. «ДК» №32/2015).
Тож у разі перерахування відповідних коштів на банківський рахунок засновника-фізособи (адже каси у нього немає) підприємство матиме змогу зменшити об'єкт оподаткування податком на прибуток у тому році, коли відбудеться повернення коштів1.
1 Див. із цього приводу також статтю Г. Бикової «Фінансова допомога-2015» у «ДК» №30/2015.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор