Президент України підписав Закон №4841, яким не лише значно збільшено ставки судового збору при зверненні до суду, а й, що найважливіше, — платників податків позбавлено 10-відсоткової пільги зі сплати збору при оскарженні податкових повідомлень-рішень у першій інстанції. Розгляньмо цю новацію докладніше, адже нам доведеться сплачувати новий збір уже з 01.09.2015 р.
Коротко про історію питання
Із судовим збором останнім часом пов'язано багато змін — спочатку спори з оскарження податкових повідомлень-рішень визнали майновими2, що потягнуло за собою сплату збору при зверненні до суду у більшому розмірі, ніж для немайнових позовів. Згодом збільшилися ставки3, проте платникам податків було надано «пільгу» зі сплати судового збору в першій інстанції у розмірі 10 відсотків від розміру збору, встановленого при поданні позову. Решту суми стягували з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Таким чином, платники могли сплачувати повну суму судового збору в адміністративних справах, лише отримавши рішення апеляційної інстанції, якщо воно приймалося на користь податкового органу (іншого органу суб'єкта владних повноважень).
Непроста історія і з судовим збором щодо господарських судів. Як показала практика, кількість звернень до господарських судів значно скоротилася (майже на третину4) після першого підвищення ставок (з дати набрання чинності першою редакцією Закону про судовий збір5). Причому господарські суди навіть за таких умов дуже неохоче йшли на розстрочення (відстрочення) сплати збору до винесення судового рішення (ст. 8 Закону про судовий збір). Наразі це стане досить актуальним для всіх судів, яким доведеться встановити певну єдину практику розгляду таких заяв.
Тож чи зможуть тепер підприємці та юрособи дозволити собі спори в судах — питання відкрите.
Ставки збільшено та диференційовано залежно від статусу особи
Основна зміна щодо сплати судового збору — це диференціація ставок залежно від статусу сторони, що подає позов. Тепер встановлено окремі ставки судового збору для юридичних осіб, суб'єктів владних повноважень, фізосіб та фізосіб-підприємців.
Крім того, максимальне обмеження для сплати збору передбачено лише для фізосіб та фізосіб-підприємців. Сума судового збору для юридичних осіб, суб'єктів владних повноважень залежатиме від суми позову без обмежень.
Наведемо окремі ставки залежно від юрисдикції судів.
Суди загальної юрисдикції (місцеві суди)
При зверненні до місцевих судів розмір судового збору для позовів майнового характеру з 01.09.2015 р. становитиме 1,5% ціни позову, але не менше 1218 грн для юросіб (1 розмір мінімальної зарплати6), та 1% ціни позову, але не менше 487,20 грн (0,4 розміру мінімальної зарплати) та не більше 6090 грн (5 розмірів мінімальної зарплати) для фізосіб та ФОПів. До 01.09.2015 р. збір становить 1% ціни позову, але не менше 243,60 грн (0,2 розміру мінімальної зарплати) та не більше 3654 грн (3 розміри мінімальної зарплати) для всіх позивачів.
1 Закон України від 22.05.2015 р. №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
2 Лист ВАСУ від 18.01.2012 р. №165/11/13-12, http://news.dtkt.ua/law/inspections/16002.
3 http://news.dtkt.ua/law/appeal/26234, Закон України від 19.09.2013 р. №590-VII.
4 http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3817.
5 Закон України від 08.07.2011 р. №3674-VI «Про судовий збір».
6 На 2015 рік мінімальний розмір заробітної плати становить 1218 грн, а з 01.12.2015 р. — 1378 грн (відповідно, розмір судового збору з 01.01.2016 р. збільшиться, ч. 1 ст. 4 Закону про судовий збір).
Для позовів немайнового характеру — 1218 грн (1 розмір мінімальної зарплати) для юросіб та фізосіб-підприємців, 487,20 грн (0,4 розміру мінімальної зарплати) — для фізосіб. На сьогодні — 243,60 грн (0,2 розміру мінімальної зарплати) для всіх.
Господарські суди
Збільшено ставки судового збору й у господарських судах. Отже, матимемо ще сумнішу картину — звернутися з позовом до господарського суду тепер можна, сплативши судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1218 грн (1 розміру мінімальної зарплати) та не більше 182700 грн (150 розмірів мінімальної зарплати). На сьогодні — 2% ціни позову, але не менше 1827 грн (1,5 розміру мінімальної зарплати) та не більше 73080 грн (60 розмірів мінімальної зарплати).
Удвічі збільшено розміри збору при поданні:
— заяви про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство — ставка судового збору становитиме 2436 грн (2 розміри мінімальної зарплати);
— заяви про порушення справи про банкрутство — ставка судового збору становитиме 12180 грн (10 розмірів мінімальної зарплати);
— заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною — ставка судового збору становитиме 2436 грн (2 розміри мінімальної зарплати).
Адміністративні суди
Найбільш проблемним тепер буде оскарження податкових повідомлень-рішень, інших рішень про визначення грошових зобов'язань та дій органів ДФС (податкових та митних органів), інших суб'єктів владних повноважень, спори з якими підвідомчі адміністративним судам.
При зверненні платників податків до окружних адміністративних судів доведеться сплатити судовий збір:
1) для позовів майнового характеру (зокрема, при оскарженні рішень про визначення грошових зобов'язань):
— юрособою — 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1218 грн (1 розмір мінімальної зарплати) без максимального обмеження суми збору1;
1 Аналогічну суму сплачуватиме і суб'єкт владних повноважень, якщо він звертатиметься з позовом до платника податків у порядку КАС України.
— фізособою або фізособою-підприємцем — 1 відсоток ціни позову, але не менше 487,20 грн (0,4 розміру мінімальної зарплати) та не більше 6090 грн (5 розмірів мінімальної зарплати).
На сьогодні сума судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1827 грн (1,5 розміру мінімальної зарплати) та не більше 4872 грн (4 розміри мінімальної зарплати) для всіх;
2) для позовів немайнового характеру (при оскарженні, зокрема, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень):
— юрособою або фізособою-підприємцем — 1218 грн1 (1 розмір мінімальної зарплати);
— фізособою — 487,20 грн (0,4 розміру мінімальної зарплати).
На сьогодні сума судового збору становить 73,08 грн (0,06 розміру мінімальної зарплати) для всіх.
УВАГА! З 01.09.2015 р. платники податків не зможуть скористатися 10-відсотковою пільгою щодо ставки судового збору при поданні позову до окружних адмінсудів у разі оскарження податкових повідомлень-рішень. Приписи ч. 3 ст. 4 Закону про судовий збір скасовано.
Окрім цього, змінюються в бік збільшення, навіть порівняно з новими, збільшеними ставками, ставки збору за перегляд судового рішення судом апеляційної та касаційної інстанцій, Верховним судом. Оскільки ці суди, як правило, розглядають справу максимум за одне засідання, то традиційно при оскарженні рішення судовий збір був меншим, ніж у першій інстанції. А тепер він буде більшим, ніж у першій інстанції. При поданні апеляційних та касаційних скарг у всіх судах (господарських, адміністративних, загальних) збір тепер оплачуватиметься у розмірі 110% та 120% відповідно від суми збору, сплаченого при поданні позову (раніше — 50% та 70% відповідно). Звернення до ВСУ сягне 130% від суми збору, сплаченого при поданні позову (було 70%).
Важливо! Тепер на суди покладено обов'язок перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду держбюджету перед відкриттям (порушенням) провадження у справі. Між іншим, для всіх судів це звична практика, адже, навіть незважаючи на окремі випадки відкриття провадження без підтвердження сплати судового збору (він вимагався до першого судового засідання), все-таки тривалий час на квитанціях банки зазначали про перерахування всієї суми судового збору на рахунки держбюджету та підтверджували це печаткою банку. Наразі це просто визначили на законодавчому рівні.
Сплата судового збору державними органами
З 01.09.2015 р. усі органи державної та виконавчої влади, органи місцевого самоврядування позбавлено будь-яких пільг при зверненні до всіх судових інстанцій — ст. 5 Закону про судовий збір викладена у новій редакції, де перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, значно скорочено.
Порядок сплати судового збору
Внесено зміни до ч. 1 ст. 6 Закону про судовий збір — сплатити його можна буде у безготівковій або готівковій формі (слова «виключно через установи банків чи відділення зв'язку» вилучено). Очевидно, йдеться про те, що сплата судового збору може підтверджуватися не лише звичайними квитанціями (у т. ч. й через клієнт-банк), а й навіть сліп-квітанціями платіжного пристрою. Не виключено, що наразі реалізують і можливість сплати судового збору за допомогою міжбанківської системи електронної доставки й оплати рахунків Portmone.com, як це зроблено Мін'юстом для отримання платних витягів, виписок та довідок з ЄДР про юросіб та фізосіб-підприємців (https://usr.minjust.gov.ua/ua/extractedr).
Увага! На сьогодні за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Нацбанком на день сплати (ч. 1 ст. 6 Закону про судовий збір).
Уточнено підстави для повернення судового збору, зокрема можна звертатися із заявами про повернення суми збору позивачем у справі у разі (зміни виділено жирним шрифтом):
— відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
— залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності чи неподанням позивачем витребуваних судом матеріалів або за його заявою (клопотанням));
— закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у т. ч. в апеляційній та касаційній інстанціях).
Рекомендації
Госпсуб'єктам, які планували подати позови до суду, слід врахувати нові ставки і до 01.09.2015 р.:
1) звірити дебіторську заборгованість із контрагентами, визначитися зі сумами боргу для звернення до суду;
2) подати позови зі сплатою судового збору до 01.09.2015 р. Хоча, як свідчить практика, коли суди отримують позови, то в деяких випадках можливі вимоги доплат. Тому бажано надсилати позови з урахуванням термінів поштової доставки або подавати безпосередньо до суду;
3) подати позови до суду про оскарження дій (бездіяльності) органів ДФС (Міндоходів) та/або рішень про розрахунок грошових зобов'язань — останні можуть подаватися протягом трьох років з моменту їх отримання, а позови про оскарження дій (бездіяльності) суб'єктів владних повноважень — шести місяців (ст. 99 КАС України).
Тим госпсуб'єктам, у яких на сьогодні справи перебувають у судах і які вважають за можливе відмовитися від позову або залишити його без розгляду, слід пам'ятати, що їм не повернуть судового збору у разі, якщо суд після 01.09.2015 р. винесе ухвалу:
1) про залишення позову або скарги без розгляду за заявою (клопотанням) позивача, а також унаслідок залишення судового засідання без поважних причин або неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (його представника);
2) про закриття (припинення) провадження (розгляду) справи в суді у разі відмови позивача від позову.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»