У лютому — березні 2013 р. отримали товар від іноземного постачальника, реалізували, з постачальником розрахувалися частково. 20.05.2015 р. постачальник виставив нам кредит-ноту на борг за цими поставками. Чи треба відобразити доходи та нараховувати ПДВ? Яка ситуація з валютним контролем?
Законодавчо визначеного терміна «кредит-нота» в українському правовому полі немає. Але за своєю суттю кредит-нота в міжнародній практиці є розрахунком, повідомленням однієї сторони угоди другою про запис у кредит її рахунка певної суми. Чіткої форми кредит-ноти, певна річ, немає. Це може бути і двостороння додаткова угода, і лист від контрагента, й акт про дефекти товару. Важливо, щоб цей документ мав у своєму складі весь перелік обов'язкових реквізитів первинного документа, що передбачений ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. У принципі, цей перелік реквізитів є типовим і, як правило, є у всіх документах, навіть тих, що готуються нерезидентами (зазвичай нерезиденти ставляться до оформлення первинних документів простіше, ніж українські суб'єкти господарювання), але все ж таки, отримуючи кредит-ноту, важливо пересвідчитися, щоб усі без винятку реквізити в повідомленні були.
Якщо договором передбачено післяплату або ж часткову оплату, наприклад у розмірі 70%, то після отримання кредит-ноти, яка зменшить заборгованість перед постачальником, уже поставлену на валютний контроль, українське підприємство матиме проблеми з валютним контролем. На жаль, законодавство не передбачає розумного вирішення цієї ситуації. Як свідчить практика, аби не повертати суму за кредит-нотою, деякі СГ на цю суму (як наслідок, нерезидент отримує більше коштів), аби зняти її з валютного контролю, використовують у роботі договори на надання якихось зустрічних послуг1. Але не кожен іноземний суб'єкт бізнесу готовий підлаштовуватися під нюанси нашого законодавства. У будь-якому разі сторони шукають вигідне обом сторонам рішення без залучення третіх осіб.
1 Не плутати з припиненням зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог: банки не можуть знімати з контролю такі експортні операції (п. 4 постанови НБУ від 03.06.2015 р. №354).
Так чи інакше, якщо українське підприємство отримає кредит-ноту, яка зменшує суму компенсації і, відповідно, вартість товару, чи мусить воно коригувати первісну вартість товару (кредитувати субрахунок 281)? Адже сума, що має бути сплачена постачальнику, в цьому разі змінюється.
На нашу думку — ні, коригувань не повинно бути (якщо зменшення ціни не пов'язане з дефектом товару). Сума, що сплачується постачальнику, не завжди дорівнює вартості товару. Суть кредит-ноти в тому, що коригуванню підлягає тільки заборгованість перед постачальником, жодні інші показники не змінюються. Саме тому ми дотримуємося думки, що вартість товару після отримання кредит-ноти не змінюється. Щодо суми за кредит-нотою, то, безумовно, її оформлять в іноземній валюті. Українське підприємство відобразить суму, що зменшить зобов'язання перед постачальником, у гривнях: сума кредит-ноти перераховується в гривні за курсом НБУ на початок дня дати отримання кредит-ноти покупцем. Знову ж таки підкреслимо, що підстав для коригування первісної вартості немає. На момент оприбуткування товару та відображення в обліку його первісної вартості все відображено правильно та коректно. Курсові різниці за монетарними статтями в іноземній валюті перераховують на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу) та на дату балансу і знаходять своє місце у складі інших операційних доходів (витрат) (ст. 8 П(С)БО 21). Отже, на дату отримання повідомлення про зменшення заборгованості перед контрагентом показуємо в обліку курсові різниці (рах. 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та рах. 945 «Втрати від операційної курсової різниці»).
За аналогією з бухобліком, підстав для коригування собівартості товарів у податковому обліку також немає. Як і у випадку з доходами в бухобліку, в податковому сума за кредит-нотою також відобразиться в складі інших операційних доходів за курсом НБУ на дату отримання кредит-ноти із відповідним відображенням такої суми на рах. 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Підставою для такого відображення будуть норми п. 5 П(С)БО 11: «Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду».
Через відображення суми за кредит-нотою у складі доходів у бухобліку така сума збільшує фінрезультат до оподаткування, а отже, потрапляє до складу об'єкта оподаткуванням податком на прибуток згідно з пп. 134.1.1 ПКУ.
Щодо ПДВ, сплаченого на митниці під час ввезення товару, то і щодо цього податку підстав для коригування немає. Обчислення ПДВ зав'язане на митній вартості, яка у разі отримання кредит-ноти не змінюється. А отже, і ПК з ПДВ не коригуємо. Правильно оформлена МД у разі використання товару в оподатковуваних операціях буде підставою для відображення цих сум у складі ПК з ПДВ.
Обережні платники податків, за рекомендаціями податківців, можуть вважати за потрібне нарахувати собі на суму кредит-ноти ПЗ з ПДВ, як у випадку з товарами, не використаними у господарській діяльності (ч. «г» п. 198.5 ПКУ).
Але підстав для цього немає. Адже підприємство отримало товари, і частину їх вартості продавець дозволив не сплачувати. Чи є тут місце для свідомого вибору покупця не використовувати зазначену частину товару у госпдіяльності? Ні, немає. Отже, говорити про те, що платник податків повинен нарахувати собі ПЗ з ПДВ тільки через те, що іноземний партнер на частину поставки оформив кредит-ноту, недоречно.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор