• Посилання скопійовано

Набуття керівником повноважень не прив'язане до моменту реєстрації змін у ЄДР

У статуті ТОВ зазначено, що довіреності від імені підприємства підписує керівник, призначений зборами засновників. Протокол зборів складено 05.05.2014 р., довіреність видана новопризначеним керівником 06.05.2014 р. Дата внесення змін про керівника до ЄДР — 10.05.2014 р., який з цієї дати відповідно до протоколу приступив до виконання обов'язків. Чи є така довіреність дійсною та чи вплине це на дійсність договору купівлі-продажу товарів, підписаного уповноваженою особою 08.05.2014 р.?

Відповідно до чинного ЦКУ, органами управління товариством є загальні збори його учасників та виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 97 ЦКУ).

Загальні збори учасників товариства мають право ухвалювати рішення з усіх питань діяльності товариства, у т. ч. і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (ч. 1 ст. 98 ЦКУ).

Загальні збори учасників товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган, який складається з однієї (директор) або кількох осіб (дирекція), та встановлюють його компетенцію і склад (ч. 1, 2 ст. 99 ЦКУ).

За приписами ст. 62 Закону про госптовариства1, дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, установлених цим Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства.

Про обрання керівника на посаду засновники приймають рішення на загальних зборах (примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію)), яке й надається державному реєстратору для внесення відомостей про такого новообраного керівника до ЄДР (ч. 2 ст. 19 Закону про держреєстрацію2).

1 Закон України від 19.09.91 р. №1576-XII «Про господарські товариства».

2 Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

Адже відповідно до ч. 4 ст. 89 ЦКУ до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Отже, особа керівника, як і його повноваження, визначаються відповідним рішенням (протоколом) загальних зборів. Далі керівник приступає до виконання своїх обов'язків, про що виноситься наказ по підприємству.

При цьому ані ЦКУ, ані Закон про госптовариства не прив'язують дату призначення керівника та його повноваження на керівництво підприємством до внесення відомостей про нього до ЄДР.

Для внесення відомостей до ЄДР заповнюється форма 4 «Реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (затверджена наказом Мін'юсту від 14.10.2011 р. №3178/5), де зазначається дата обрання (призначення) керівника. У цьому разі, відповідно до протоколу, керівник приступив до виконання своїх обов'язків 10.05.2014 р., що й буде зазначено у наказі по підприємству та датою запису про прийняття на посаду в трудовій книжці. А це означає, що до ЄДР буде внесено запис про призначення (обрання) керівника саме з 10.05.2014 р., а не з дати складення протоколу загальних зборів.

За приписами ч. 3 ст. 92 ЦКУ, «у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не мають юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження».

За загальним правилом, до таких випадків можна віднести правило, прописане у ч. 1 ст. 18 Закону про держреєстрацію, а саме: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо вищезазначене застосувати до нашого випадку, то шапка укладеного 08.05.2014 р. договору звучатиме так: «ТОВ «А», в особі представника, що діє на підставі довіреності...». А вже у тексті довіреності зазначається, що керівник видає довіреність, керуючись статутом та законом.

Оскільки довіреність видана раніше, ніж призначено керівника на посаду у протоколі загальних зборів засновників, то маємо ситуацію, коли:

1) з одного боку, довіреність (ми говоримо про односторонній правочин — доручення на підписання договору) видана керівником, який на момент видачі довіреності не мав необхідного обсягу повноважень. Тож, з огляду на приписи ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦКУ, така довіреність є недійсною з дати її видачі;

2) з другого — договір купівлі-продажу підписаний представником, який на момент підписання договору не мав відповідних повноважень (діяв за недійсною довіреністю). Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ЦКУ, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права й обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Водночас при укладенні договору відповідна особа, по суті, не була представником підприємства.

Тому, вирішуючи питання щодо чинності укладеного правочину, слід виходити з того, як сторони вчинили після підписання договору — чи відбулося постачання товару, чи здійснено оплату за отриманий товар. Якщо ситуація доведе сторони договору до суду, то за загальним правилом буде ось що. Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи (у т. ч. на підставі довіреності), то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень як керівника, який видав таку довіреність, так і представника. У такому разі суд може й не взяти до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про відсутність повноважень керівника контрагента на видачу довіреності або про те, що представник діяв із перевищенням повноважень, і визнати таку довіреність і, відповідно, укладений договір недійсними.1

1 Постанова ВГСУ від 12.03.2015 р. у справі №911/2950/14, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43137704.

Адже на момент підписання правочину (станом на 08.05.2014 р.) до ЄДР або ще не були внесені відомості про зміну керівника, або були внесені з посиланням на дату обрання (призначення) керівника саме з 10.05.2014 р.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру