Чи може інспекція з праці перевірити підприємство щодо дотримання нормативно-правових актів про працю та її оплату, чи є вона контролюючим органом та чи поширюється на неї мораторій?
Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого указом Президента від 06.04.2011 р. №386/2011, одним із основних завдань цього органу є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю. Згідно з п. 4 цього Положення, Держпраці здійснює державний нагляд та контроль за додержанням роботодавцями законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці тощо.
Водночас на сьогодні діє мораторій на перевірки, який встановлено двома законами, що використовують різну термінологію (закони №711 та №762.
Згідно з п. 8 розділу III Прикінцевих положень Закону №76, перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня — червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Інспекція праці є контролюючим органом у розумінні Закону №877, і на сьогодні на неї поширюється мораторій, установлений Законом №76, тобто в січні — червні 2015 р. її інспектори не мають права перевіряти підприємців та юридичних осіб без відповідного дозволу КМУ.
Територіальні державні інспекції з питань праці неодноразово визнавали факт поширення на них мораторію, встановленого Законом №76, у т. ч. у своїх інформаційних повідомленнях в мережі Інтернет.
Водночас згідно з п. 3 розділу ІІ Закону №71 у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень (за деякими винятками) за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу.
Сфера дії відповідної норми Закону №71 є незрозумілою, адже цей закон передбачав здійснення в поточному році податкової реформи і встановлював зміни лише до ПКУ. А ПКУ вживає поняття «контролюючі органи» як узагальнююче визначення для податкових та митних (щодо податкового контролю) органів. Тож цілком імовірно, що ці два закони: №71 та №76, хоча й прийняті в один день, але під поняттям «контролюючі органи» розуміють різні категорії суб'єктів: Закон №71 застосовує вузьке розуміння контролюючого органу, а Закон №76 — широке.
Проте конкретних вказівок на це немає, і суб'єкти господарювання з обсягом доходів до 20 млн грн за попередній календарний рік, які вважають, що поняття «контролюючі органи» в Законі №71 є широким, і після червня 2015 р. (до кінця 2016 р.) матимуть право не допускати державні контролюючі органи до перевірок, посилаючись на мораторій.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор