Підприємство вчасно перерахувало кошти з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ. У ряд. 5 витягу з цієї системи перераховані кошти не відобразилися. На поточний рахунок вони також не повернулися. Як бути в такій ситуації?
Відповідно до п. 13 Порядку №569 платник податку має право отримувати від ДФСУ інформацію про стан свого електронного рахунку, яка надається йому у вигляді витягу1. Витяг зі системи електронного адміністрування (далі — СЕА) ПДВ (форма J (F) 401201) є розшифруванням показників формули, яка розраховується згідно з п. 200-1.3 ПКУ. Зокрема, в ряд. 5 витягу відображаються кошти, перераховані на рахунок у СЕА (далі — електронний рахунок) з поточного рахунку платника. Рядок 1 витягу з СЕА відображає стан рахунку — залишок коштів на певний момент на електронному рахунку (дата і час формування відповіді ДФСУ). Щодо коштів, списаних Держказначейством з електронних рахунків платників податку до бюджету на сплату задекларованого податкового зобов'язання, то такі суми не знаходять свого відображення у витягу. Нагадаємо, що списання коштів з електронних рахунків здійснюється на підставі реєстру, який автоматично формується ДФС та надсилається для виконання Держказначейству (п. 200.2 ПКУ).
Попри те що і відкриття електронних рахунків, і списання коштів з них відбувається без участі платників податку, самі рахунки відкриті безпосередньо на таких платників ПДВ, і в платіжних дорученнях при перерахуванні коштів на такі рахунки платники зазначають як одержувачів таких коштів самих себе. Не дивно, що Мінфін у листі від 08.04.2015 р. №31-18410-08-25/12278 (див. «ДК» №20/2015) висловлює думку: такий електронний рахунок цілком може прирівнюватися до активів підприємства, а тому готує зміни до Інструкції №291, якими передбачається запровадження спеціального субрахунку до рахунку 31 «Рахунки в банках» — для окремого обліку коштів на електронних рахунках.
На жаль, на сьогодні доводиться констатувати факт, що вищезгадані активи не можуть бути повністю та своєчасно проконтрольовані їхніми власниками. Власник електронного рахунку може безперешкодно отримати лише інформацію про суму коштів, перерахованих на електронний рахунок з поточного рахунку та про залишок коштів на електронному рахунку. А ось повна інформація про рух коштів (аналогічна до тієї, яку він може побачити на своїх звичайних поточних рахунках за даними банківських виписок) для нього наразі є недоступною. Сподіваємося, тільки наразі.
Нагадаємо, що платники податку мають право подати у складі податкової декларації заяву2, згідно з якою сума переплати на такий електронний рахунок підлягає перерахуванню:
— до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з ПДВ;
1 Додатково див. http://dn.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/184823.html.
2 Додаток 4 до декларації з ПДВ «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)» за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. №966.
— на поточний рахунок платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, в сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ.
Контролюючий орган надсилає Держказначейству реєстр, в якому зазначаються необхідні реквізити для зарахування коштів на поточний рахунок платника податку.
Проте подати таку заяву, не звіривши облікових даних за сумою переплати з адміністраторами рахунків — податківцями (а особливо якщо облікові дані платника податку не збігаються з даними витягу зі системи СЕА), ризикне не кожен платник податку. І отримати будь-яку інформацію від контролерів за наявності невідповідностей, у т. ч. як у наведеному запитанні, — практично неможливо. ДФСУ надсилає запити щодо невідповідності сум відправлених платниками податку коштів сумам, зазначеним у ряд. 5 витягу з СЕА ПДВ, до Держказначейства. А останнє, своєю чергою, перекладає відповідальність на адміністраторів таких рахунків, тобто на ДФСУ.
Водночас така інформація, безумовно, є. Крім того, вона передається Держказначейством контролерам-податківцям:
— згідно з п. 14 Порядку №569 — у розрізі платників податку інформація про суми поповнення електронних рахунків і залишків на таких рахунках;
— згідно з п. 24 Порядки №569 — у розрізі платників податку інформація про перераховані з їхніх електронних рахунків коштів до бюджету і на спеціальний рахунок та не перераховані суми у зв'язку з відсутністю коштів на таких рахунках у день, наступний за днем такого перерахування.
А ось про обов'язок надавати інформацію власникам таких рахунків — платникам ПДВ — у Порядку №569 нічого не сказано. Водночас на ЗІР у підкатегорії 101.08 у відповіді на запитання: «Яким чином платник податку може реалізувати своє право щодо отримання у ДФС інформації про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?» — контролери переконують: «Пунктом 13 Порядку №569 передбачено, що платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі».
Усе вищесказане говорить про те, що є певна проблема в обліку та звірянні сум коштів поповнення електронних рахунків, перерахованих з таких електронних рахунків коштів до бюджету і на спеціальний рахунок, залишків на таких рахунках. Водночас особливих приводів для хвилювання платники податку не повинні мати. Згадані проблеми невідповідностей облікових даних, на щастя, не є масовими. Крім того, згідно з п. 8.4 ст. 8 розділу I Закону про платіжні системи, переказ здійснюється у строк до трьох операційних днів. Відправлені платником податку кошти після закінчення такого строку повинні або повернутися назад, або бути зараховані за зазначеними реквізитами, тобто на електронний рахунок.
Очевидно, що СЕА в питанні звіряння розбіжностей даних платників податків та даних ДФСУ наразі ще не є досконалою. Сподіваємося, анонсовані удосконалення системи електронного адміністрування включають і вдосконалення системи звіряння та контролю платниками податку своїх електронних рахунків.
Нормативна база
- Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
- Інструкція №291 — Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291.
- Порядок №569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569.
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»