Коригування нового від'ємного залишку з ПДВ

Від'ємне значення з ПДВ спричинює чи не найбільше запитань у бухгалтерів. Якщо раніше можна було звернутися хоч за якимось більш-менш змістовним роз'ясненням до податківців на місцях, то тепер і вони опинилися в інформаційному вакуумі. Ситуація ускладнюється тим, що час іде, а головне податкове відомство не квапиться з підготовкою та оприлюдненням відповідей хоча б на найпекучіші для обліку запитання. Поговоримо про те, як слід відкоригувати від'ємне значення з ПДВ, що виникло вже після 1 лютого 2015 року і виправляється або як самостійно виявлена помилка, або ж за підсумками податкової перевірки.

Нагадаємо: якщо за підсумками звітного періоду маємо від'ємне значення між сумою ПЗ та ПК, його слід відобразити в рядку 19 декларації з ПДВ¹. І вже в цьому самому звітному періоді таке від'ємне значення потрапляє до рядка 22 і далі може бути зараховане за одним із трьох напрямів:

на зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (ряд. 23.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (ряд. 23.2)²;

до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 23.3).

Зверніть увагу: від'ємне значення не обов'язково використовувати тільки за одним напрямом, суму від'ємного значення можна використати за прийнятним для платника ПДВ напрямом, навіть частинами — законодавчих обмежень для цього немає.

Якщо вибір зупиниться на використанні «мінусу» у складі податкового кредиту наступного звітного періоду, така сума, разом зі значенням рядка 22.1, сформує показник рядка 24 і в наступному звітному періоді потрапить до рядка 20.1 декларації з ПДВ. Якщо сума від'ємного значення (рядок 22) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент подання податкової декларації із витягу СЕА (зверніть увагу: не на кінець звітного періоду, а саме на момент подання декларації з ПДВ³), рядок 22.1 не заповнюється.

¹ Форма декларації затверджена наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. №966 (у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2015 р. №13), далі — Порядок №966.

² У сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах (пп. «б» п. 200.4 ПКУ).

³ На період тестового режиму системи електронного адміністрування ПДВ, коли податківці як адміністратори ПДВ-рахунків не спроможні забезпечити адекватне формування витягів, заповнення рядка 22.1 на момент подання декларації з ПДВ зумовлює купу проблем, унаслідок чого його неможливо заповнити коректно.

У розділі IV такі суми не відображають, адже йдеться про результуючий від'ємний показник з ПДВ, сформований уже після 01.02.2015 р. Додаток Д2 за такими сумами також не заповнюють з тієї самої причини: суми, сформовані вже після лютого 2015 року, в цьому додатку не розшифровують. Такі суми від'ємного залишку обліковують виключно в розділі ІІІ декларації з ПДВ.

Щодо коригування такого нового від'ємного залишку, то тут є певні нюанси. І полягають вони в тому, що в разі виправлення від'ємного значення (показник рядка 24 декларації), яке у наступних звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, УР слід подати лише за один звітний період, у якому вносяться відповідні зміни. Якщо ж виправлення призведуть до необхідності виправлення показників рядків 23 або ж 25, УР має бути подано за всі звітні періоди, коли рядки 23 чи 25 змінили своє значення внаслідок таких коригувань.

Певна річ, УР подаємо за чинною на момент подання формою звітності, і, що є надважливим, значення графи 6 рядка 24 УР (як у бік збільшення, так і в бік зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.1 та 24 декларації за звітний період, коли подано такий УР (тобто навіть якщо в червні підприємство коригує дані звітності за квітень або травень, то в інтегрованій картці платника ПДВ результат таких коригувань відобразиться саме червневою датою). Якщо має місце коригування рядків раніше поданих декларацій, до яких повинні додаватися додатки, до УР такі додатки також повинні бути подані.

Норми п. 8 Порядку №966 зобов'язують платників податків, що самостійно виявляють факт заниження ПЗ минулих податкових періодів, сплатити штраф, нарахований відповідно до п. 50.1 ПКУ, і відобразити його суму у графі 6 рядка 25.3. Зверніть увагу: йдеться не лише про заниження суми ПЗ з ПДВ (розділ І декларації з ПДВ), а й про завищення ПК (розділ ІІ декларації) та викривлення результуючих показників звітного періоду в частині розрахунків із бюджетом (розділ ІІІ декларації).

Жодних комірок для відображення пені у звітності не передбачено, хоча пеню платник ПДВ самостійно мав би нарахувати та сплатити до бюджету (норми пп. 129.1.2 ПКУ та п. 1 розділу ІІІ Порядку №765¹): «Нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником».

¹ Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений наказом Міндоходів від 05.12.2013 р. №765.

До речі, якщо за підсумками проведеної податкової перевірки йдеться про нарахування пені (як частини грошового зобов'язання платника податків) або про зменшення розміру задекларованого від'ємного значення з ПДВ, розрахованого платником, контролюючий орган в обов'язковому порядку має надіслати (вручити) платнику податків ППР (абз. 1 п. 58.1 ПКУ).

У разі коли від'ємне значення підлягає коригуванню за підсумками проведеної податкової перевірки, таке коригування слід відобразити в рядку 20.3 у тому звітному періоді, коли отримано ППР із результатами перевірки. Далі в цьому самому звітному періоді така сума знайде своє відображення за загальним алгоритмом у рядках 21, 22, 23 та 24. Якщо коригування від'ємного залишку за підсумками проведеної податкової перевірки призведе до виникнення суми до сплати (оновлене значення рядка 20 стане більшим за поточний показник ряд. 18), її відображаємо в рядку 25.1. У такому разі жодних УР подавати не треба: в інтегрованій картці платника ПДВ результати перевірки знайдуть своє відображення на підставі ППР саме датою звітного періоду, коли датовано ППР.

Не слід випускати з поля зору і той факт, що результати такого зменшення або ж збільшення (що справді є чимось із галузі фантастики) від'ємного значення за результатами перевірки податковим органом на підставі ППР, із результатами якого платник ПДВ погоджується, треба відобразити в окремій таблиці вже внизу після табличної частини декларації ПДВ (з позначкою «***»). Чому наголошується саме на визнанні результатів проведеної податкової перевірки? Тому що, якщо ППР оскаржуватиметься в адміністративному чи судовому порядку, підсумки донарахованих результатів перевірки в цій таблиці, на нашу думку, показувати не слід. Адже у разі оскарження такі суми не набувають статусу погодженого податкового зобов'язання й у звітності, певна річ, не фіксуються.

Приклад У червні 2015 р. платник ПДВ самостійно виявив помилку за квітень — травень 2015 р., суть якої показана в таблиці 1.

Таблиця 1

Як слід було заповнити декларації за квітень — травень 2015 р. та як вони фактично були заповнені

У цьому разі виникає потреба коригувати не тільки декларацію за квітень 2015 р., а й рядки 20.1 та 25 декларації за травень 2015 року. Отже, слід подати УР за квітень та травень 2015 року (див. таблицю 2). Мають місце недоплата до бюджету та самоштраф 3% (ряд. 25.3 УР, поданого як самостійний документ у червні 2015 р. за травень 2015 р.). Результати проведених коригувань відобразяться в інтегрованій картці платника ПДВ у червні 2015 р. датою фактичного подання УР.

Таблиця 2

Відображення уточнених показників за квітень — травень 2015 р.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор