Уряд та державні регулятори великі надії покладають на систему електронного адміністрування. Хоча вже зрозуміло, що запитань у цій сфері набагато більше, ніж відповідей у законодавчому полі. Казначейство скеровує за інформацією до податківців як до адміністраторів електронних рахунків, а ті, своєю чергою, — до Казначейства. Позиція перших осіб Мінфіну та ДФСУ і їхніх заступників не може не дивувати — таке враження, що вони всі сподіваються з 1 липня масово отримати чарівні палички з необмеженими можливостями вирішення всіх неузгодженостей та проблем сьогодення... Здається, Мінфіну та ДФСУ не до кінця зрозуміло, наскільки там усе не готово... Поговоримо про те, з чим доведеться мати справу бухгалтерам, у разі коли спроба відстрочити закінчення тестового режиму СЕА ще на півроку зазнає краху.
Порядок формування ПК з ПДВ
Цей порядок з 1 липня 2015 буде змінено. З 01.07.2015 р., незважаючи на факт використання товару, послуг та необоротних активів у звільнених від оподаткування операціях або таких, що не є об'єктом оподаткування, платник має право визнати податковий кредит у повному обсязі. З цієї ж дати норма п. 198.4 ПКУ вилучається. Далі п. 198.5 ПКУ вимагає щодо об'єктів, які використовуються у звільнених від оподаткування чи неоподатковуваних операціях, нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ із виписуванням та відповідною реєстрацією в ЄРПН податкової накладної (із кодом типу причини 08, 09 чи 13 та умовним ІПН 40000000000). База ПДВ визначатиметься за загальним правилом п. 189.1 ПКУ. На сьогодні ПКУ не вимагає складати податкову накладну за кожним фактом такого використання — навпаки, перший абзац п. 198.5 ПКУ зобов'язує скласти податкову накладну не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. Сподіваємося, і податківцям стане здорового глузду погоджуватися з нарахуванням податкових зобов'язань за невикористаним податковим кредитом суцільним порядком (однією податковою накладною) за підсумками звітного місяця. Якщо надалі напрям використання таких об'єктів зміниться і вони почнуть використовуватися в оподатковуваних операціях, з 01.07.2015 р. підприємство матиме право сформувати та зареєструвати розрахунок коригування до такої податкової накладної та зменшити свої попередньо нараховані податкові зобов'язання з ПДВ. Це щодо товарів, послуг та необоротних активів із придбанням після 1 липня 2015. Якщо ж придбання мало місце ще до цієї дати, норми п. 36 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ регламентують коригувати податковий кредит на підставі бухгалтерської довідки. Щодо річного перерахунку, то його результати в обліку також будуть відображені на підставі бухгалтерської довідки.
Дія формульного обчислення
З 01.07.2015 р. сума ліміту, на яку можна буде зареєструвати податкову накладну, визначатиметься вже виходячи з обмежень формульного розрахунку, встановленого нормами п. 200-1.3 ПКУ. Ця сума знайде своє відображення в рядку 2 витягу (на сьогодні це форма J(F)1401201). Витяг зі системи електронного адміністрування ПДВ за своєю суттю є розшифруванням показників формули, яка розраховується згідно з п. 200-1.3 ПКУ. Рядок 1 витягу з СЕА відображає стан рахунку — залишок коштів на певний момент на електронному рахунку (дата і час формування відповіді ДФСУ). А в рядку 5 витягу показано кошти, перераховані на рахунок у СЕА з поточного рахунку платника.
На сьогодні окремі компоненти витягу СЕА формуються дуже некоректно. Крім того, є проблема в обліку та звірянні сум коштів поповнення електронних рахунків, перерахованих з таких електронних рахунків коштів до бюджету і на спеціальний рахунок, залишків на таких рахунках. Сподіваємося, ця проблема до часу «Х» зможе бути вирішена. А інакше в разі недостатності ліміту для реєстрації податкової накладної електронний рахунок треба буде поповнювати «живими» коштами.
Зверніть увагу: історія суми формульного обчислення з 1 липня 2015 не розпочнеться з чистого аркуша. Весь час тестового режиму історія розрахунків із бюджетом накопичувалася, і після 1 липня такі суми можуть збільшити результуючий показник формули. Як же такі дані використовуватимуться надалі?
З 01.07.2015 р. усім платникам ПДВ буде автоматично збільшено ліміт реєстрації на середньомісячну суму ПДВ, задекларовану платником до сплати до бюджету та погашену протягом останніх 12 місяців (4-х кварталів) (п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Ця сума щокварталу перераховуватиметься, адже 12 місяців із плином часу переміщуватимуться. Зверніть увагу: не йдеться про конкретний сталий проміжок часу. Крім того, якщо на 01.07.2015 р. у підприємства обліковуватиметься переплата, ця сума також збільшить реєстраційний ліміт формульного обчислення.
Ще однією складовою зростання реєстраційної суми, про яку не слід забувати, є від'ємні залишки, задекларовані в додатку Д2 та не використані на 01.07.2015 р. Ця сума відображається в описовій частині перед таблицею 1 додатка Д2. Але враховуйте той факт, що збільшення реєстраційної суми на цю компоненту пройде з певною затримкою: податківцям потрібен буде час, аби перевірити та підтвердити цю суму. Такий варіант збільшення ліміту застосовується виключно за бажанням платника ПДВ. Накопичений залишок від'ємного значення з ПДВ потрапляє до розділу ІV декларації з ПДВ, до рядків 26 і 31, й обліковується там аж до періоду, коли платник ПДВ прийме рішення використати такі суми для збільшення реєстраційної суми за формулою. Рішення про використання цих сум відображається заповненням рядка 27 та 20.2. Як бачимо, тільки на цьому етапі суми від'ємного залишку, сформованого до 1 лютого 2015 року, потрапляють до розділу ІІІ декларації.
Штрафи за нереєстрацію ПН
З 1 липня 2015 року відійдуть у минуле всі поблажки щодо штрафів. Так, з цієї дати за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та розрахунку коригування, що видаються покупцю, будуть штрафувати у таких розмірах (норми п. 120-1 ПКУ):
10% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20% — у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30% — у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40% — у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Якщо податкова накладна (розрахунок коригування) не буде зареєстрована з вини платника ПДВ протягом 180 календарних днів з дати її складання, таке правопорушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% від суми ПДВ, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор