Лист Державної фіскальної служби України від 20.05.2015 р. №17749/7/99-99-17-03-01-17
Про надання роз'яснення [щодо нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування на допомогу по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України]
Суттєво. Допомога по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, не є базою нарахування та утримання ЄСВ.
! Роботодавцям
Державна фіскальна служба України щодо нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування (далі — єдиний внесок) на допомогу по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі — Фонд), повідомляє.
Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» у новій редакції викладено Закон України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №1105).
Відповідно до частини першої ст. 30 Закону №1105 матеріальне забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надається за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).
При цьому застрахованим особам, стосовно яких страхувальником не виконано обов'язків щодо нарахування та виплати матеріального забезпечення за страховими випадками у зв'язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження цього страхувальника, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та актами перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, призначення і виплата матеріального забезпечення здійснюється робочим органом Фонду за місцем реєстрації їх місця проживання чи перебування у порядку, встановленому правлінням Фонду.
Статтею 3 розділу VII Закону №1105 установлено, що особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» правлінням Фонду постановою від 26 грудня 2014 року №37 затверджено Порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі — Порядок).
Відповідно до п. 19 Порядку оригінали та засвідчені копії документів, визначені у пунктах 4 — 9 Порядку, інші документи, на підставі яких здійснювалися нарахування та виплата матеріального забезпечення, зберігаються в персональній справі застрахованої особи (або одержувача допомоги) у робочому органі Фонду, який здійснив виплату матеріального забезпечення, протягом п'яти років.
Отже, з метою реалізації права застрахованих осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, на матеріальне забезпечення робочі органи Фонду на підставі поданих такими особами документів нараховують та виплачують за рахунок своїх коштів матеріальне забезпечення.
Абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №2464) визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності для осіб, зазначених у п. 11 цієї частини.
Відповідно до п. 11 частини першої ст. 4 Закону №2464 особи, які отримують, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності, також є платниками єдиного внеску.
Роботодавці є страхувальниками для осіб, що отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, які згідно з частиною шостою ст. 7 Закону №2464 здійснюють нарахування єдиного внеску за таких платників за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.
Таким чином, оскільки Фонд соціального страхування України не є роботодавцем для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, то допомога по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів зазначеного Фонду, не є базою нарахування та утримання єдиного внеску.
Голова Р. НАСІРОВ