Лист Головного управління ДФС у Київській області від 23.02.2015 р. №565/10/10-36-11-01-10
Про надання інформації
Суттєво. Вичерпний перелік вимог щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та вимог до подання та прийняття податкової звітності наведено в ПКУ.
! Платникам ПДВ
ГУ ДФС у Київській області розглянуло запит про надання інформації <...> та повідомляє.
Відповідно до пункту 2 статті 19 Конституції України органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у процесі виконання посадовими особами контролюючого органу функціональних обов'язків та платниками податків обов'язків зі сплати податків (зборів та подання звітності), врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі — Кодекс).
Згідно з пунктом 49.8 статті 49 розділу II Кодексу прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до пункту 48.3 статті 48 Кодексу податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
— тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
— звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
— звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
— повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
— код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
— реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
— місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
— найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
— дату подання звіту (або дату заповнення — залежно від форми);
— ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
— підписи платника податку — фізичної особи та/або посадових осіб платника податку (за наявності).
В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:
— відмітку про звітування за спеціальним режимом;
— код виду економічної діяльності (КВЕД);
— код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;
— індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Відповідно до пункту 48.5 статті 48 податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку; фізичною особою — платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.
Якщо податкова декларація подається податковими агентами — юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента й особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків — фізична особа, — таким платником податків.
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, установлених пунктом 46.4 статті 46 Кодексу.
Згідно з пунктом 49.11 статті 49 Кодексу у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконне збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Порядок проведення процедури анулювання реєстрації платником податку на додану вартість врегульовано статтею 184 розділу V Кодексу та розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Міністерством фінансів України від 14.11.2014 р. №1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2104 р. за №1456/26233 (далі — Положення №1130).
Відповідно до пункту 184.1 статті 184 Кодексу та пункту 5.1 розділу V Положення №1130, реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи — банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців є запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Згідно з розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за №1562/20300 (зі змінами та доповненнями) (далі — Порядок №1588), при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватися перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків.
Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи оперативним управлінням буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу фіскальної служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною 12 статті 19 Закону України від 15.05.2003 р. №755ІIV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (зі змінами та доповненнями) (далі — Закон №755-IV).
Відповідно до частини 1 статті 119 Закону №755-IV Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців з Єдиного державного реєстру.
Таким чином, законодавчі норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-IV (зі змінами та доповненнями) містять вичерпний перелік вимог щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та вимог до подання та прийняття податкової звітності.
Слід зазначити, що в разі встановлення платником податків порушення його прав або в разі виникнення спірних ситуацій з питань прийняття податкової звітності або при прийнятті контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість такий платник податків має право відповідно до статті 56 Кодексу оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку.
Заступник начальника ГУ ДФС у Київській області О. ЯРОШЕНКО