Особи, винні в порушенні порядку ведення операцій із готівкою, притягуються до відповідальності згідно з вимогами Положення №637. Розміри та порядок застосування штрафних санкцій за порушення у сфері готівкового обігу в національній валюті України встановлені Указом №436. Крім того, порушення, пов'язані з готівковим обігом, тягнуть за собою адміністративну відповідальність. Розгляньмо ситуації, які можуть призвести до виникнення штрафних санкцій.
Ліміт залишку готівки в касі
Ліміт залишку готівки в касі (далі — ліміт каси) — це граничний розмір готівки, яка може залишатися в касі підприємства у позаробочий час (п. 1.2 Положення №637). Він установлюється підприємством самостійно з урахуванням режиму та специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень та видачі), встановлених термінів здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію готівки тощо (п. 5.4 Положень №637). Якщо з якоїсь причини ліміту каси на підприємстві не встановлено, то він вважається нульовим1, а будь-який залишок готівки в касі на кінець робочого дня буде понадлімітною сумою (п. 5.8 Положення №637). Якщо ж ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, то він вважається встановленим на рівні граничних розмірів. У цьому разі сума перевищення вважається понадлімітною. За достовірність показників для розрахунку та встановлення ліміту каси відповідальність несуть керівники підприємства.
Для кого ліміт не є обов'язковим
Фізичні особи — підприємці та банки мають право не встановлювати ліміту каси і термінів здавання готівкової виручки (готівки). При цьому, згідно з п. 4.2 Положення №637, ФОП має право не вести касової книги*.
Підприємства, які щойно розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов'язана лише з безготівковими розрахунками і які розпочинають діяльність, пов'язану з готівковими розрахунками, мають право на прогнозний розрахунок для встановлення ліміту (п. 5.2 Положення №637). За таким лімітом можна працювати протягом трьох місяців — санкцій за цей час не буде.
Встановлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий термін після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності (п. 5.2 Положення №637). При цьому згадані перші три місяці своєї роботи підприємства мають відлічувати з дня здійснення ними першого розрахунку готівкою.
* Відповідь на запитання на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (підкатегорія 109.15): «Чи необхідно банку або ФОП вести касову книгу та встановлювати ліміт каси?».
1 Усіма юрособами незалежно від оборотів може бути встановлено мінімальний ліміт в 170 грн (абз. 5 п. 5.4 Положення №637).
Фінансова санкція. Якщо ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, передбачено штраф у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожен день (абз. 2 п. 1 Указу №436).
Приклад 1 12.05 до каси підприємства надійшла виручка 1200 грн. 14.05 кошти видано на госппотреби. Унаслідок податкової перевірки було виявлено порушення — залишок готівки, в т. ч. понадлімітної, в касі підприємства на 13.05 у сумі 1200 грн, при цьому ці кошти надійшли як виручка 12.05, а витрачені 14.05. Ліміт каси на підприємстві встановлено в розмірі 100 грн. Згідно з п. 5.9 Положення №637, готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона була здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня, а також якщо була видана для використання підприємством відповідно до законодавства (для госппотреб). Отже, згідно з вищезазначеними нормами Указу №436 підприємству буде виставлено фінансову санкцію тільки за один день, яка становитиме 2200 грн ((1200 грн - 100 грн) х 2).
Неоприбуткування (неповне та/або невчасне оприбуткування) в касах грошової готівки
Порядок оприбутковування готівки в касах, у т. ч. при розрахунках із застосуванням РРО, визначено у пункті 2.6 Положення №637. У ньому, зокрема, встановлено, що у підприємств, що здійснюють готівкові розрахунки за допомогою оформлення касових ордерів, оприбуткованими вважаються кошти, оформлені прибутковими касовими ордерами та відображені в касовій книзі підприємства. А в разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) або використання розрахункових квитанцій (далі — РК) оприбуткуванням готівки є її облік у повній сумі фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Фінансова санкція. За неоприбуткування, неповне та/або невчасне оприбуткування в касах грошової готівки передбачено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (абз. 3 п. 1 Указу №436).
Зверніть увагу! Якщо в книзі обліку доходів і витрат1 ФОП немає запису про отриману приватним підприємцем готівку, — це є порушенням норм з обігу готівки та її неоприбуткуванням, що тягне за собою застосування відповідних фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (див. лист НБУ від 09.03.2011 р. №11-117/982-3354, «ДК» №24/2011).
До речі, податківці вважають, що якщо готівка проведена через РРО і відображена в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, але в день отримання готівкових коштів не було оформлено прибуткового касового ордера для обліку такої суми в касовій книзі, то така готівка оприбуткована в касі підприємства несвоєчасно. Водночас судова практика з цього питання заперечує правомірність такого фіскального тлумачення норм законодавства і свідчить про прихильність судів до платників податків.2 Так, наприклад, у постанові Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 р. у справі №813/7840/14 сказано: «Пунктом 2.6 Положення передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження до каси: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК). У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) і здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО».
2 Рішення ВАСУ від 29.04.2010 р. №К-14790/08, від 03.04.2012 р. №К-9449/09, від 09.02.2012 р. №К/9991/33873/11, від 30.05.2012 р. №К-9490/09-С, від 22.03.2012 р. №К-11524/10, від 29.02.2012 р. №К/9991/13836/12.
Приклад 2 Унаслідок податкової перевірки було виявлено неоприбуткування готівки в касі підприємства на кінець дня в сумі 5000 грн (не була відображена виручка від продажу основного засобу). Згідно з вищезгаданими нормами підприємству буде виставлено фінансову санкцію, яка становитиме 25000 грн (5000 грн х 5).
Перевищення строків, видача готівки під звіт без звіту за раніше виданими сумами
Пункт 2.11 Положення №637 регламентує порядок і строки надання звітності за виданою готівкою в різних випадках.
Зокрема, про закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторсировини (крім металобрухту) відзвітувати слід не пізніше 10-го робочого дня з дати видачі готівки. Про витрати на інші виробничі (господарські) потреби відзвітувати треба в строк не більше 2 робочих днів, включаючи день отримання готівки під звіт (тобто наступного дня після отримання готівки під звіт).1
Зверніть увагу!
Підпункт 170.9.2 ПКУ дозволяє розширити межі термінів подання звіту за отриманими готівковими коштами під звіт на виробничі (господарські) потреби до 5-ти банківських днів або 3-х банківських днів (при використанні корпоративної чи особистої платіжної картки).* Наприклад, якщо працівник отримав кошти під звіт 30 квітня 2015 р., то відзвітувати йому слід, згідно з пп. 170.9.2 ПКУ, не пізніше 12 травня (бо 1 — 4 травня і 9 — 11 травня святкові або вихідні). Водночас, згідно з п. 2.11 Положення №637, відзвітувати слід 5 травня (у перший робочий день після видачі коштів). Для мінімізації ризику застосування фінансових санкція згідно з Указом №436 рекомендуємо орієнтуватися на коротші строки — ті, що встановлені Положенням №637.
* Відповідь на запитання на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (підкатегорія 109.14): «В які строки підзвітна особа надає Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт?».
Щодо видачі готівки працівникові як авансу на відрядження, то відзвітувати слід до закінчення 3-го2 або 5-го робочого дня, наступного за днем, в якому працівник завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента такого працівника, який надав йому кошти під звіт. При цьому такі строки регламентуються виключно підпунктами 170.9.2, 170.9.3 ПКУ.
Зверніть увагу!
Якщо працівник разом із коштами на відрядження отримав кошти на господарські потреби (наприклад, на придбання матеріалів під час відрядження), то строки подання звітності за цими сумами і з погляду ПКУ, і з погляду Положення №637 збігаються, бо останній нормативний акт встановлює, що строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути подовжено до завершення терміну відрядження.
Фінансова санкція. У разі якщо підзвітна особа не відзвітує щодо виданих коштів у зазначені строки або не поверне невитрачені кошти до каси, то до СГ буде застосовано штраф у розмірі 25% виданих під звіт сум (абз. 5 п. 1 Указу №436). Під зазначені санкції підпадає також видача готівки під звіт без повного звіту за раніше виданими сумами.
Ці самі санкції, згідно з абз. 5 п. 1 Указу №436, також застосовуються до випадків, коли підзвітна особа скористалася корпоративною платіжною карткою для проведення розрахунків у безготівковій формі. Такі підзвітні особи зобов'язані своєчасно подати звіт про використання коштів протягом 10-ти (20-ти3) банківських днів з дати такого розрахунку. За потреби посадова особа (бухгалтер) може прийняти виписку з банку про рух коштів для підтвердження факту проведення розрахунків у безготівковій формі з поточного рахунку.4
1 Відповідь на запитання на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (підкатегорія 109.14): «Терміни видачі готівкових коштів під звіт?».
2 Якщо під час службового відрядження платник податків отримав готівку із застосуванням платіжних карток.
3 За наявності поважних причин для з'ясування питання у разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами.
4 Відповідь на запитання на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (підкатегорія 109.21): «Чи може бухгалтерія не прийняти звіт від довіреної особи про використання коштів, виданих під звіт, разом із невитраченим залишком готівки, у разі якщо така довірена персона не подала документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо)?».
Приклад 3 Працівник використовував корпоративну платіжну картку для проведення розрахунків у безготівковій формі в сумі 800 грн 1 квітня 2015 р. і не відзвітував щодо витрачених коштів. 6 квітня 2015 р. бухгалтер отримав виписку з корпоративного рахунку з даними про те, що кошти були списані з рахунку. З поважних причин строк подання звітності подовжили до 20 квітня 2015 р., але підтвердні документи (касовий чек) так і не було надано. За перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки підприємству буде виставлено фінансову санкцію, яка становитиме 200 грн (800 грн х 25%).
Приклад 4 Директор отримав із каси підприємства на закупівлю канцтоварів 1000 грн 20 квітня 2015 р., а відзвітував за виданими коштами 24 квітня 2015 р. (касовий чек від 23 квітня 2015 р.). За перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки підприємству буде виставлено фінансову санкцію, яка становитиме 250 грн ((1000 грн х 25%).
Штраф за готівкові розрахунки без платіжного документа
Ця норма передбачає застосування до СГ фінансових санкцій за порушення ним порядку відображення в облікових документах каси підприємства витраченої підзвітними особами готівки без подання підтвердних документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, інших документів) (абз. 6 п. 1 Указу №436). Тобто якщо для оплати вартості товару працівникові видано кошти в підзвіт, він повинен відзвітувати з доданням підтвердних документів. Ця норма не стосується відносин між покупцями та продавцями товарів (робіт, послуг) при проведенні ними розрахункових операцій через РРО. В останньому випадку порядок застосування штрафних санкцій за порушення при здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг регулюється нормами ст. 17 Закону України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Фінансова санкція. Штраф застосовується у разі, якщо СГ ведуть облік касових операцій із порушенням норми, встановленої п. 7.41 Положення №637. А саме: при перевірці правильності оформлення видачі готівки під звіт виявляється відсутність підтвердних документів. Тобто СГ звітують про витрачені кошти без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного чи касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівки. Розмір штрафу дорівнює розміру сплачених коштів (абз. 6 п. 1 Указу №436).
Приклад 5 Директор отримав із каси підприємства на закупівлю канцтоварів 2000 грн 20 квітня 2015 р. і відзвітував щодо виданих коштів 21 квітня 2015 р. без надання належним чином оформлених документів (надано тільки рахунок на оплату, а касового чека немає). Згідно з вищезгаданими законодавчими нормами підприємству буде виставлено фінансову санкцію, яка становитиме 2000 грн (2000 грн х 100%).
Адміністративна відповідальність
Контроль за дотриманням юридичними особами та фізичними особами — підприємцями норм Указу №436 здійснюють, зокрема, органи ДФСУ й орган державного фінансового контролю (п. 3 Указу №436). Такі особи несуть також адміністративну відповідальність. Нагадаємо, що згідно з пп. 20.1.41 ПКУ органи ДФСУ мають право складати щодо платників податків — фізичних осіб та посадових осіб платників податків — юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення і виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення в установленому порядку. Згідно зі ст. 234-2 КУпАП, органи ДФСУ розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15 КУпАП). Від імені органів ДФСУ розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів ДФСУ та їхні заступники.
На фізичну особу — підприємця, посадових осіб юридичної особи за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), в т. ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів накладається штраф від 100 до 200 н. м. д. г. (від 1700 грн до 3400 грн), а за повторне таке саме порушення протягом року — від 500 до 1000 н. м. д. г. (від 8500 грн до 17000 грн), згідно зі ст. 163-15 КУпАП. На цьому пункті спинимося докладніше.
Граничне обмеження щодо розрахунків готівкою
Відповідно до ст. 1087 ЦКУ граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб — підприємців встановлює НБУ. Також, згідно з п. 2.3 Положення №637, сума готівкового розрахунку протягом дня одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем), а також із фізособами за одним чи кільком платіжними документами через їхні каси, каси банків, інші фінансові установи, що надають послуги з переказу грошей, і компанії поштового зв'язку1 не повинна перевищувати граничної суми, встановленої НБУ. Нині така сума визначена постановою Правління НБУ №210. Нагадаємо, що така гранична величина, зокрема:
— для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня становить 10000 грн;
1 З урахуванням п. 2.5 Положення №637.
— для фізособи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) становить 150000 грн;
Зазначені обмеження також поширюються на розрахунки, проведені при оплаті за товари, придбані на виробничі або господарські потреби за рахунок готівкових коштів, отриманих за допомогою електронного платіжного пристрою.
Обмеження не поширюються на:
— розрахунки підприємств (підприємців) із бюджетами та державними цільовими фондами;
— добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
— використання коштів, виданих на відрядження.
Зверніть увагу! Згідно з п. 2.5. Положення №637, якщо підприємства (підприємці) та фізособи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом внесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізосіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для одержувачів коштів — безготівковими.
Приклад 6 Підприємство здійснило готівковий розрахунок з іншим підприємством за товари на суму 12000 грн через касу продавця. Встановлений ліміт каси для підприємства — одержувача готівки становить 5000 грн. Фактичний залишок готівки в касі на кінець дня — 100 грн. Таке порушення сталося вперше.
Для цієї ситуації не має значення ліміт каси та залишок коштів у ній. Штраф буде нараховано, згідно зі ст. 163-15 КУпАП, у розмірі від 1700 грн до 3400 грн. Оскільки зазначена норма діє для обох сторін, то санкції застосовуються як до платника, так і до одержувача.
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Указ №436 — Указ Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
- Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Національного банку України від 15.12.2004 р. №637.
- Постанова №210 — Постанова Національного банку України від 06.06.2013 р. №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою».
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»