З березня 2015 р. набрав чинності новий порядок застосування понижуючого коефіцієнта до ставок ЄСВ, визначених ч. 5 і абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ. Як саме працює цей порядок і яких критеріїв слід дотримати для його застосування, ми вже писали1. А в цій статті розглянемо, як відображати застосування коефіцієнта у звіті з ЄСВ (у додатку 4).
Мінфін наказом від 14.04.2015 р. №435 нарешті затвердив нову форму додатка 4, що відповідає чинному законодавству з ЄСВ. Ним установлено, що з моменту набрання чинності Наказом №435 втрачає чинність попередній наказ, яким була затверджена колишня форма додатка 4, — це наказ Міндоходів від 09.09.2013 р. №454. Згідно з листом ДФСУ від 30.04.2015 р. №15939/7/99-99-17-03-01-17 (див. «ДК» №19/2015), звітність за квітень 2015 року (до 20 травня 2015 р. включно) подається за формами звітності, затвердженими Наказом №454. Звітність за новою формою додатка 4, відповідно до Наказу №435, подаватиметься починаючи з 01.06.2015 р. (за травень 2015 р. — до 20 червня 2015 р. включно).
Таким чином, працедавці, які застосовували понижуючий коефіцієнт у квітні 2015 р., відображатимуть таке застосування в старій формі додатка 4 за рекомендаціями, викладеними податківцями в листі від 06.03.2015 р. №7689/7/99-99-17-03-01-17 (для тих, хто складає такий звіт в електронній формі, див. «ДК» №17-18/2015). Нагадаємо ці рекомендації.
Таблиця 6 додатка 4 формується в звичайному режимі. Після заповнення та закриття таблиці 6 слід сформувати таблицю 1 додатка 4. При закритих таблицях додатка 4 вибираємо меню «Правка» і знімаємо відмітку про заповнення таблиці 1 із таблиці 6. У відкритій таблиці 1 у меню «Правка» вимикаємо функцію «Автоматичний розрахунок».
Суми нарахованої заробітної плати, нарахованого та утриманого ЄСВ мають бути відображені в таблиці 1 в такому порядку:
у рядку 1 (у т. ч. рядки 1.1 — 1.5) зазначаємо загальну суму нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за договорами ЦПХ, лікарняних та допомоги по вагітності і пологах;
у рядку 2 (у т. ч. рядки 2.1 — 2.5) — суми нарахованих доходів, на які нараховується ЄСВ.
У рядках згідно з категорією платників, до яких віднесено працедавця, робимо відповідні коригування:
у рядку 3.1.1 таблиці 1 — рядок 2.1.1 х (36,76 відс. — 49,7 відс.) х на відповідний коефіцієнт;
у рядку 3.1.2 — рядок 2.1.2 х 36,3 відс. х на відповідний коефіцієнт;
у рядку 3.1.3 — рядок 2.1.3 х 45,96 відс. х на відповідний коефіцієнт;
у рядку 3.1.7 — рядок 2.1.7 х 33,2 відс. х на відповідний коефіцієнт;
у рядку 3.2.1 — рядок 2.2.1 х 34,7 відс. х на відповідний коефіцієнт;
у рядку 3.2.3 — рядок 2.2.3 х 33,2 відс. х на відповідний коефіцієнт.
Перевіряємо та перераховуємо суму «усього». Після надсилання звіту слід повернути відмітки на місце (тобто повернути налаштування складання звіту в первинний режим).
А вже починаючи зі звітного періоду травня 2015 р. працедавці, які застосовують понижуючий коефіцієнт2, повинні будуть відображати таке застосування в новій формі додатка 4 і за новими правилами. Розгляньмо їх на двох прикладах, що найчастіше трапляються.
1 Див. «ДК» №11/2015, «ДК» №12/2015.
2 Нагадуємо, що коефіцієнт розраховується працедавцями самостійно щомісяця за формулою, зазначеною в п. 9-5 розділу VIII Закону про ЄСВ.
Приклад 1 У звітному періоді немає «перехідних» виплат. Припустімо, на підприємстві працюють 3 особи. Одна з них у травні 2015 р. отримала дохід у вигляді зарплати (2500 грн), друга — у вигляді винагороди за договором ЦПХ (1500 грн), а третя — лікарняні (3000 грн). До всіх трьох видів виплат дозволено застосування понижуючого коефіцієнта (за умови дотримання критеріїв, установлених п. 9-5 р. VIII Закону про ЄСВ). Понижуючий коефіцієнт становить 0,700 (умовно). Яку ж суму ЄСВ і як слід відобразити в таблиці 1 нового додатка 4?
По-перше, треба враховувати, що зазначення факту застосування понижуючого коефіцієнта і його розміру починаючи з травня 2015 р. стає обов'язковим реквізитом звітності з ЄСВ. Такі дані відображаємо саме в таблиці 1, в її «шапці» (реквізити 17 і 18). Зверніть увагу: розрахований коефіцієнт зазначаємо в реквізиті 18 з трьома знаками після коми.
По-друге, дані про те, як, власне, застосовувався такий понижуючий коефіцієнт, показуємо в рядку 3 (у т. ч. у рядках 3.1.1 — 3.1.3, 3.2.1,3.2.3, 3.3.1, 3.4.1). Заповнюючи рядки, підпорядковані рядку 3, ще раз згадуємо про те, що такий коефіцієнт не застосовується щодо доходів інвалідів. І, як бачимо, він не застосовується і до суми різниці між нарахованим працівникові доходом та мінімальною заробітною платою, на яку нараховується ЄСВ згідно з ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ (див. рядок 3.5).
У випадку, що розглядається в прикладі 1, працедавець повинен відобразити:
у рядку 3.1.1 — добуток зарплати працівника, ставки ЄСВ, яка до неї застосовується (умовно 38%), і понижуючого коефіцієнта: 2500,00 х 38% х 0,700 = 665,00 грн;
у рядку 3.2.1 — добуток винагороди працівника, ставки ЄСВ, яка до неї застосовується (34,7%), і понижуючого коефіцієнта: 1500 х 34,7% х 0,700 = 364,35 грн;
у рядку 3.3.1 — добуток лікарняних працівника, ставки ЄСВ, яка до них застосовується (33,2%), і понижуючого коефіцієнта: 3000 х 33,2% х 0,700 = 697,20 грн.
Приклад 2 У звітному періоді є «перехідні» виплати. Припустімо, на підприємстві працюють 3 особи. Одна з них у травні 2015 р. отримала дохід у вигляді зарплати (2500 грн), друга — у вигляді винагороди за договором ЦПХ за 2 місяці (2000 грн), а третя — зарплату за травень 2015 р. у сумі 3000 грн та лікарняні за квітень 2015 р. (1000 грн). До всіх трьох видів виплат дозволено застосування понижуючого коефіцієнта (за умови дотримання критеріїв, установлених п. 9-5 р. VIII Закону про ЄСВ). Понижуючий коефіцієнт становить (умовно) в квітні 2015 р. 0,600, а в травні 2015 р. — 0,500. Яку ж суму ЄСВ і як слід відобразити в таблиці 1 нового додатка 4 за травень 2015 р.?
Правила заповнення таблиці 1 ті самі, що й зазначені в прикладі 1, з урахуванням таких особливостей. Відобразити доходи працівників слід у таблиці 1 у звітному періоді їх нарахування. У випадку з винагородою за договором ЦПХ це буде дата підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг. А у випадку з лікарняними — дата ухвалення рішення комісією із соцстрахування на підприємстві про виплату працівникові таких лікарняних (і передачі до бухгалтерії протоколу з таким рішенням та самого лікарняного листка). А ось ЄСВ буде нараховуватися й утримуватися з урахуванням того, що ці виплати є «перехідними», тобто окремо за кожен місяць, за який вони нараховані, про що свідчитиме таблиця 6 додатка 4. Тож може виникнути проблема: який же коефіцієнт застосовувати, відображаючи доходи, нараховані в травні 2015 р. за квітень 2015 р., у таблиці 1 додатка 4? Нова редакція таблиці 1 цього казусу не враховує. Може, застосувати коефіцієнт, розрахований у травні 2015 р., до всієї суми нарахованого в травні 2015 р. доходу (точніше, до ставок, які до нього застосовуються)? Але треба мати на увазі, що ще зовсім недавно (щоправда, в неофіційних консультаціях) податківці наполягали, щоб і при розрахунку самого коефіцієнта, і при його застосуванні період, за який нарахований дохід, обов'язково враховувався.
Отже, на наш погляд, сміливий працедавець за умовою прикладу 2 повинен відобразити в таблиці 1 додатка 4:
у рядку 3.1.1 — добуток зарплати працівників, ставки ЄСВ, яка до неї застосовується (умовно 38%), і понижуючого коефіцієнта: (2500,00 + 3000,00) х 38% х 0,500 = 1045,00 грн;
у рядку 3.2.1 — добуток винагороди працівника, ставки ЄСВ, яка до неї застосовується (34,7%), і понижуючого коефіцієнта: 2000,00 х 34,7% х 0,500 = 347,00 грн;
у рядку 3.3.1 — добуток лікарняних працівника, ставки ЄСВ, яка до них застосовується (33,2%), і понижуючого коефіцієнта: 1000,00 х 33,2% х 0,500 = 166,00 грн.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»