На жаль, попри очікування платників ЄП, розраховувати на звільнення від застосування реєстраторів розрахункових операцій їм немає сенсу: уряд у цьому питанні впевнено посідає незмінну позицію. Враховуючи цей факт, з'ясуймо, кому з когорти платників ЄП і в яких випадках треба використовувати касові апарати.
Касові апарати, які пройшли реєстрацію в податкових органах, про що свідчить присвоєння власного номера реєстратора, отримують назву — реєстратор розрахункових операцій (далі — РРО). Якщо платник ЄП зобов'язаний використовувати касовий апарат відповідно до вимог Закону про РРО та ПКУ, дозволяється застосовувати лише ті касові апарати, в яких реалізовано фіскальні функції і які призначені для реєстрації розрахункових операцій (про те, як придбати касовий апарат та зареєструвати його, ми писали в «ДК» №21/2015). Закон про РРО визначає випадки застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання, в т. ч. платників ЄП, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). У преамбулі Закону про РРО сказано, що встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Щоб застосувати норму Закону про РРО про звільнення від застосування РРО, спершу слід визначитися з термінами.
Від застосування РРО звільнено:
— платників ЄП першої групи (такі платники здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню*);
— платників ЄП другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці), при здійсненні діяльності на ринках, а також при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.
Відповідно до пункту 296.10 ПКУ
* Перелік видів послуг, які належать до побутових у межах спрощеної системи оподаткування, наводиться у п. 291.7 ПКУ.
Роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу — це одна з форм позамагазинного продажу товарів, за якої приміщення не мають торговельного залу для споживачів (п. 3 Правил №369). Така торгівля здійснюється через:
1) пункти некапітальної забудови — кіоски, ларі, ларки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;
2) засоби пересувної мережі — автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.
Нагадаємо, що здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) платники ЄП мають право лише у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п. 291.6 ПКУ). Якщо платник ЄП реалізовує товар (роботи, послуги) за готівку або із застосуванням платіжних карток через термінал та не підпадає під звільнення відповідно до п. 296.10 ПКУ, обов'язок застосування РРО є безумовним. Якщо ж платник ЄП отримуватиме оплату лише безготівково, зокрема і шляхом внесення покупцями готівки на його поточний рахунок через касу банку, то РРО йому не потрібен.
Обов'язковим застосування РРО згідно з п. 1 розділу II Закону №71 стає:
— для платників ЄП третьої групи — з 1 липня 2015 року;
— для платників ЄП другої групи — з 1 січня 2016 року.
Щоправда, для тих платників ЄП, які за власним бажанням до 30 червня 2015 р. включно почали застосовувати зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО, до 1 січня 2017 року передбачено звільнення від перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО (п. 28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Розгляньмо на різних практичних ситуаціях, кому ж справді потрібен цей пристрій, а хто може обійтися без нього.
Випадки застосування РРО платником ЄП 2-ї та 3-ї груп
Випадок 1. Платник ЄП — фізособа другої або третьої групи здійснює роздрібну торгівлю з наметів, кіосків.
Мережа роздрібної торгівлі поділяється на стаціонарну, напівстаціонарну і торгівлю поза магазинами (включаючи пересувну мережу). Стаціонарна — це сукупність об'єктів роздрібної торгівлі, що розміщені в капітальних будівлях, фактично магазини (крамниці). Кіоск (ятка) — різновид об'єкта напівстаціонарної роздрібної торгівлі, що займає відокремлене приміщення легкої конструкції (пп. 3.2.1 Інструкції №327). До речі, нестаціонарні пункти продажу товарів — це лотки (розкладки, стенди, палатки).
Враховуючи умови застосування п. 296.10 ПКУ у новій редакції, якщо такі нестаціонарні пункти продажу товарів розташовані на ринках, платник ЄП другої та третьої груп звільнений від застосовування РРО. Проте якщо лотки (розкладки, палатки) розташовані, приміром, на вулиці, у підземних переходах, приміщеннях кінотеатрів, магазинів тощо, застосування РРО не уникнути. Адже, враховуючи вищенаведене поняття «роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу», така торгівля здійснюється через кіоски, ларки, палатки, що є пунктами некапітальної забудови, або через засоби пересувної мережі. У п. 296.10 ПКУ сказано про звільнення від РРО у разі торгівлі на ринку або через засоби пересувної мережі: автомагазини, автофургони — і, на жаль, жодного слова про нестаціонарні пункти продажу: розкладки, стенди, палатки, які можуть бути на вулиці, у підземних переходах, приміщеннях кінотеатрів, магазинів, а також на ринках.
Ринок
Ринок — це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
Проте в деяких випадках, наприклад при продажу булочних, кондитерських та порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах, відповідно до п. 26 Переліку №1336 можна проводити розрахункові операції без РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (додатково див. випадок 5).
Випадок 2. Платник ЄП — фізособа другої або третьої групи здійснює роздрібну торгівлю на ринках, ярмарках у стаціонарних приміщеннях, які орендуються на території ринку.
Торгівля у стаціонарних приміщеннях на території ринку під виняток за п. 296.10 ПКУ не підпадає1. Торгівля з таких об'єктів забезпечується договором оренди або права власності. Отже, такі платники повинні застосовувати РРО (додатково див. http://kyiv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv1/197469.html).
Що знаходиться на території ринку
У торговельній зоні розташовують:
— криті ринки, павільйони для торгівлі харчовою продукцією — м'ясом і м'ясопродуктами, молоком та молокопродуктами; лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи;
— криті і відкриті ряди для торгівлі рослинницькою продукцією;
— майданчики для продажу продукції з автомобілів, возів, причепів;
— відокремлені майданчики для торгівлі живими тваринами та птицею;
— підприємства по продажу продовольчих і промислових товарів, громадського харчування та побутового обслуговування.
Пункт 2.1 розд. 2 Ветеринарно-санітарних правил для ринків,
затверджених наказом Головного державного інспектора
ветеринарної медицини України від 04.06.96 р. №231 Роз'яснення у ЗІР, підкатегорія 109.06, відповідь на запитання: «Чи необхідно ФОП — платнику ЄП другої групи з 01.01.2016 р. та третьої групи з 01.07.2015 р. застосовувати РРО при здійсненні діяльності на ринку, в тому числі в стаціонарних приміщеннях, роз-ташованих на території ринку (магазини, павільйони, приміщення контейнерного типу), та при здаванні цих приміщень в оренду?».
Випадок 3. Платник ЄП — фізособа здійснює роздрібну торгівлю через автомагазин.
Відповідно до пп. 3.3.2 Інструкції №327, автомагазини, автофургони — це різновид мережі пересувної роздрібної торгівлі, призначений для продажу товарів населенню за допомогою автомобільного транспорту.
Отже, згідно з наведеним визначенням, платники ЄП другої та третьої (фізособи) груп, що провадять роздрібну торгівлю через автомагазин, звільнені від використання РРО.
Випадок 4. Платник ЄП є виробником поліграфічної продукції і не належить до підприємств торгівлі. Чи при продажу такої продукції потрібен РРО?
Справді, РРО не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування (п. 1 ст. 9 Закону про РРО). Проте таке звільнення, по-перше, стосується юросіб, по-друге, лише за умови проведення готівкових розрахунків у касах цих підприємств з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів. А підприємці не здійснюють операції з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами та не ведуть касової книги (п. 4.2 Положення №637). Як наслідок, виконати цю умову для застосування норми ст. 9 Закону про РРО вони не можуть.
Мало того, п. 6 ст. 9 зазначеного Закону про РРО встановлює, що РРО не застосовуються платниками ЄП — фізособами, які відповідно до ПКУ належать до груп платників ЄП, що не застосовують РРО. А це означає, що звільнення від РРО відбувається в межах п. 296.10 ПКУ, в якому жодного винятку щодо власновиробленої продукції, на жаль, немає.
Випадок 5. Згідно з Переліком №1336, готівкову оплату за прибирання квартир (побутові послуги) дозволено проводити без РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Чи може платник ЄП — фізособа другої або третьої групи не використовувати РРО при наданні таких послуг?
Справді, п. 11 Переліку №1336, розробленого на виконання ст. 10 Закону про РРО, звільняє від РРО готівкові розрахунки за прибирання квартир. Такі розрахунки оформлюються з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій1. Причому Переліком №1336 для певних видів діяльності встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим. Але для діяльності, визначеної у п. 11 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
Статтею 10 Закону про РРО встановлено, що у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених ст. 9 цього Закону, розрахункові книжки не застосовуються (перелік випадків, коли є звільнення від РРО та розрахункових книжок, зокрема п. 6 ст. 9 Закону). Якщо це платник ЄП першої групи, він справді не застосовує РРО та розрахункові книжки, адже підпадає під випадок ст. 9 Закону про РРО та п. 296.10 ПКУ. Виходить, що всі інші платники ЄП відповідають нормам ст. 10 і Переліку №1336.
Отже, доходимо висновку: при готівковій оплаті за прибирання квартир платнику ЄП другої або третьої групи дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а РРО не потрібен.
Зауважимо, у разі встановлення протягом календарного року під час перевірки факту проведення розрахункових операцій із використанням розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, проведення операції без використання розрахункової книжки пунктом 1 ст. 17 Закону про РРО встановлено санкції за правопорушення, вчинене вперше, — 1 гривня, вчинене вдруге — 100% вартості проданих з порушеннями, товарів (послуг), за кожне наступне вчинене порушення — у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (послуг). А також 20 н. м. д. г. (340 грн) за використання не зареєстрованої належним чином розрахункової книжки або за її невикористання взагалі.
Випадок 6. Платник ЄП третьої групи — фізособа здійснює виїзні ремонти до клієнтів (штукатурні роботи), розрахунок проводиться на місці. Яким чином організувати оплату готівкою? До клієнтів виїжджають наймані працівники — спеціалісти.
Якщо платник ЄП третьої групи здійснює розрахункові операції в готівковій формі, навіть через найманих працівників на місці надання послуг, з 1 липня 2015 року уникнути застосування РРО немає змоги (якщо такі роботи не належать до дрібного ремонту квартир за п. 11 Переліку №1336, див. випадок 5). Причому слід застосовувати касовий апарат, який переведений у фіскальний режим та перебуває на обліку в ДПІ за основним місцем обліку платника ЄП — фізособи. Нагадаємо, що касові апарати бувають портативні і стаціонарні. Саме портативні касові апарати актуальні для випадку проведення розрахунків за надані послуги за місцем виїзду до клієнта. Порядок проведення розрахунків такий самий, як і у разі використання стаціонарного РРО, — слід проводити розрахункові операції на повну суму наданої послуги, видавати особі розрахунковий документ (форма №ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1 до Положення №614), щодня друкувати фіскальні звітні чеки («z-звіти») та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Увага: фіскальні звітні чеки щодня роздруковуються в разі здійснення протягом дня розрахункових операцій. Якщо в конкретний день розрахункові операції через РРО не проводилися, роздруковувати фіскальний чек не треба (п. 9 ст. 3 Закону про РРО). У разі невиконання щоденного друкування фіскального звітного чека, коли це потрібно, або його незберігання п. 4 ст. 17 Закону про РРО встановлено фінансову санкцію у розмірі 20 н. м. д. г. (340 грн).
Але можна запропонувати розрахунок шляхом внесення покупцями готівки на поточний рахунок платника ЄП через касу банку — тоді платник ЄП отримує оплату виключно у безготівковій формі.
Випадок 7. Які санкції можуть застосовуватися до платника ЄП — фізособи третьої групи, якщо РРО встановлено із запізненням?
Платники ЄП третьої групи, які не здійснюють діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, при готівкових розрахунках або із застосуванням платіжних карток з 01.07.2015 р. зобов'язані проводити розрахункові операції через зареєстрований у ДПІ та переведений у фіскальний режим роботи РРО. Контроль за дотриманням цієї норми та інших вимог Закону про РРО здійснюють податкові органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок.
Санкції
У разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи (а це означає, що касовий апарат повинен бути на обліку в ДПІ за основним місцем обліку на 01.07.2015 р.) фінансові санкції застосовуються у таких розмірах:
— за вчинене вперше порушення — 1 грн;
— за вчинене вдруге — 100% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг);
— за кожне наступне вчинене порушення — у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО
Деякі платники податку іноді хибно стверджують, що протягом 2015 та 2016 років запроваджено мораторій на перевірки. Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №71 встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізосіб-підприємців з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу КМУ, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України1. Так, мораторій (за відповідності певним умовам) діє, проте з 01.07.2015 р. він не поширюється на проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО та проведення фактичних перевірок за ст. 80 ПКУ.
1 Зазначене обмеження не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати ПДФО, єдиного соціального внеску, відшкодування ПДВ.
Випадки застосування РРО платником ЄП 4-ї групи
На практиці у платників ЄП четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники) виникають запитання, чи треба використовувати РРО при реалізації самостійно вирощеної продукції за готівкові кошти або наданні послуг.
Випадок 1. Чи треба використовувати РРО сільгосппідприємству — платнику ЄП 4-ї групи, коли відбувається реалізація за готівку продукції власного виробництва?
Пункт 296.10 ПКУ звільняє від використання РРО лише фізосіб — платників ЄП, за умови відповідності вимогам, передбаченим для звільнення від РРО у цьому пункті. Отже, платники ЄП — юрособи 4-ї групи за нормами ПКУ не звільняються від застосування РРО, на відміну від частини платників ЄП другої і третьої груп та платників першої групи. Проте ст. 9 Закону про РРО передбачає певні випадки, коли РРО та розрахункові книжки не застосовуються. Один із таких випадків — реалізація продукції власного виробництва. Якщо сільгосппідприємство реалізує за готівку продукцію власного виробництва, при цьому отримані кошти оприбутковуються у касі та оформляються прибутковим касовим ордером, такий платник ЄП може не використовувати РРО (до речі, такі самі умови щодо невикористання РРО встановлено і для платників ЄП — юросіб третьої групи). У разі реалізації іншої продукції чи товарів застосування РРО є обов'язковим.
Випадок 2. Чи треба використовувати РРО сільгосппідприємству — платнику ЄП 4-ї групи при наданні послуг, зокрема з вирощування, збирання врожаю?
На жаль, у цьому випадку з 01.01.2015 р. застосування РРО не уникнути. До цієї дати, справді, п. 1 ст. 9 Закону про РРО звільняв від використання фіскальних касових апаратів у разі надання послуг за готівку підприємства всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування. З 01.01.2015 р. у разі надання послуг за готівку слід використовувати РРО, це стосується і платників ЄП — сільгосппідприємств.
Єдина можливість уникнути РРО — проводити всі розрахунки за надані послуги у безготівковій формі.
Зверніть увагу: відповідно до п. 9 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО, тимчасово до 01.07.2015 р. суб'єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог щодо використання РРО при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів. Після цієї дати у разі невикористання РРО при здійснення готівкових розрахунків до платника ЄП застосовуються штрафні санкції (див. випадок 7).
Нормативна база
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон №71 — Закон України від 28.12.2014 р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
- Інструкція №327 — Інструкція щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затверджена наказом Держкомстату від 24.10.2005 р. №327.
- Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
- Положення №614 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.
- Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637.
- Правила №369 — Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом МЗЕЗторгу від 08.07.96 р. №369.
- Правила торгівлі на ринках — Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Мінекономіки, МВС, ДПАУ, Держстандарту від 26.02.2002 р. №57/188/84/105.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»