Лист Міжрегіонального головного управління Міндоходів — Центрального офісу з обслуговування великих платників від 07.10.2014 р. №18208/10/28-10-06-2-11
Про розгляд листа
Суттєво. Чинними нормативно-правовими актами не встановлено окремого порядку визначення витрат у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
! Платникам податків
Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів — Центральним офісом з обслуговування великих платників було розглянуто лист, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо таке.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
Міністерство доходів і зборів України листом від 07.07.2014 р. №16042/7/99-99-19-03-02-17 «Про продовження термінів подання податкових декларацій» у зв'язку з терористичною загрозою та складною ситуацією, яка склалась у Донецькій та Луганській областях, що призвело до відсутності в окремих платників податків можливості подавати у граничний строк податкові декларації, повідомило таке.
Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), визначено, що платник податків зобов'язаний за кожен установлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до ПКУ, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Так, відповідно до пункту 102.6 статті 102 ПКУ, граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, зокрема, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування внаслідок обставин непереборної сили, підтверджених документально.
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. №1044 (далі — Наказ №1044), яким затверджено Порядок застосування пунктів 102.6 — 102.7 статті 102 ПКУ, обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини) є непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.
Відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації може бути пов'язана з обставинами непереборної сили, підтвердженими документально (пункт 5.4 Наказу №1044).
Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.
Додатково повідомляємо, що відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV, зі змінами та доповненнями (далі — ЦКУ), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб. Зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Визначення розміру збитків здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», зі змінами та доповненнями (далі — Порядок №116).
Порядок №116 встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою у статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України (п. 2 Порядку №116).
Закон України від 12.07.2001 р. №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зі змінами та доповненнями, визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Крім того, відповідно до п. 140.3 ст. 140 ПКУ до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат та витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розмір, визначений Кабінетом Міністрів України або іншим органом, визначеним законодавством України.
При цьому повідомляємо, що чинними нормативно-правовими актами не встановлено окремого порядку визначення витрат у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Заступник начальника О. КАРАБІНСЬКА