Коментар

До наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. №1128

Автоматичне відшкодування ПДВ у 2015 році

З 01.01.2015 р. змінюється система критеріїв, відповідність яким дає право на автоматичне бюджетне відшкодування. Мінфін видав новий порядок застосування таких критеріїв, який ми розглянемо в цій статті.

Критерії для отримання автоматичного бюджетного відшкодування

Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ мають не всі платники ПДВ, а тільки ті, які відповідають одночасно всім критеріям, установленим п. 200.19 ПКУ. Наразі (до 31.12.2014 р. включно) таких критеріїв є вісім, при цьому один з них (згідно із пп. 200.19.6 ПКУ) складається ще з трьох, одному з яких платник ПДВ обов'язково має відповідати. З 01.01.2015 р. критеріїв стане п'ять. Основних критеріїв, які актуальні для всіх платників ПДВ, — чотири, один з них (за пп. 200.19.3 ПКУ) має два підкритерії, з яких слід виконати хоча б один. П'ятий критерій (за пп. 200.19.5 ПКУ) застосовується лише до великих платників податків¹ (див. таблицю). Отже, звичайний платник ПДВ має одночасно відповідати чотирьом критеріям, а великий платник податків — п'яти.

Таблиця

Критерії платників ПДВ, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ

Виняток зроблено щодо інвесторів та операторів за угодами про розподіл продукції, для яких відшкодування ПДВ здійснюється без застосування критеріїв на отримання автоматичного бюджетного відшкодування, зазначених у Порядку №1128, з урахуванням останнього абз. п. 337.4 ПКУ.

Правила оцінки відповідності критеріям

Оцінюватимуть відповідність платника ПДВ вищеназваним критеріям податківці за правилами, визначеними Порядком №1128. Для такої оцінки використовується інформація зі звітності платника ПДВ та інша наявна податкова інформація.

Стан платника податків. Інформація про те, чи не перебуває платник ПДВ у судовій процедурі банкрутства, береться з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР), а також з банку даних про платників податків — юридичних осіб (далі — банк даних) (пп. 1 п. 4 Порядку №1128). До банку даних відомості про банкрутство вносять податківці на підставі судових рішень та оголошень про банкрутство (п. 11.5 Порядку №1588). До ЄДР такі відомості вносять у порядку, передбаченому ст. 39 Закону про держреєстрацію.

Так само з ЄДР беруть дані про відповідність платника ПДВ критерію, зазначеному у пп. 200.19.2 ПКУ (пп. 2 п. 4 Порядку №1128).

Балансова вартість необоротних активів. Для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування платник ПДВ повинен мати певну кількість необоротних активів на балансі. Залишкова балансова вартість таких активів на звітну дату за даними податкового обліку має перевищувати у три рази суму ПДВ, заявлену до відшкодування. У ПКУ немає чіткого визначення терміна «необоротні активи», і тому, згідно з пп. 14.1.84 ПКУ², можна використовувати визначення цього поняття, наведене в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, зокрема в НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженому наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. №73. Тобто до необоротних активів належать ті активи, які не є оборотними, а оборотними є гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Отже, до необоротних активів належать ОЗ, інші необоротні активи та нематеріальні активи. У пп. 14.1.9 ПКУ зазначається, що балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів — це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації. Отже, саме вона буде залишковою балансовою вартістю таких активів.

¹ Визначення «великий платник податків» наводиться у пп. 14.1.24 ПКУ.

² Оскільки залишкова балансова вартість необоротних активів розраховується за правилами розділу ІІІ ПКУ (статті 145, 146 ПКУ), то автор і посилається на пп. 14.1.84 ПКУ, який регулює застосування термінів бухгалтерського обліку для цілей розділу ІІІ ПКУ. Додатково див. ст. 5 ПКУ.

Згідно з пп. 3 п. 4 Порядку №1128, інформація для перевірки цього критерію береться з додатка Д4 до декларації з ПДВ «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування». У цьому додатку платник ПДВ має зазначити сукупну залишкову балансову вартість необоротних активів на кінець звітного (податкового) періоду та сукупну залишкову балансову вартість необоротних активів, задекларовану в декларації з податку на прибуток за останній звітний (податковий) період (рік), щодо якого минув граничний термін подання.

На момент підготовки цієї статті вже є проект нової декларації з ПДВ, оприлюднений ДФСУ на офіційному сайті 24.11.2014 р. (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2014-rik/63397.html). Згідно з цим проектом, у формі додатка Д4 передбачено всі ці показники.

Формула для обрахунку критерію, наведена в пп. 3 п. 4 Порядку №1128, досить проста: сукупну залишкову балансову вартість необоротних активів на кінець звітного (податкового) періоду (на останню дату звітного періоду з ПДВ) слід розділити на суму ПДВ, що заявляється до бюджетного відшкодування. Результат такого ділення має бути більшим від трьох.

Тут постає запитання, яким чином визначати цей показник фізособам-підприємцям та платникам єдиного податку, які є платниками ПДВ. Обидві категорії платників ПДВ наразі не ведуть податкового обліку необоротних активів та не можуть навести у додатку Д4 їх залишкову балансову вартість за даними декларації з податку на прибуток. Вочевидь, доти, доки до ПКУ не буде внесено відповідних змін, ці особи не зможуть відповідати цьому критерію, отже, не зможуть отримати право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ.

Якщо платник ПДВ має потрібну суму балансової вартості необоротних активів, він має відповідати одному з таких критеріїв:

1) обсяг оподатковуваних операцій за нульовою ставкою має становити не менше 40% загального обсягу поставок. Місячні платники ПДВ визначають цей показник за попередні 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців), а квартальні — за попередні 4 послідовні звітні податкові періоди (квартали). Для перевірки відповідності цьому критерію податківці використовують дані податкових декларацій з ПДВ платника ПДВ за попередні 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) або попередні 4 послідовні звітні податкові періоди (квартали) та уточнюючих розрахунків з ПДВ у зв'язку із самостійним виправленням помилок у таких звітних періодах. Порядок розрахунку цього критерію залишився без змін: визначається співвідношення операцій, які оподатковувалися за нульовою ставкою, до загального обсягу операцій без урахування ПДВ, проведених платником ПДВ (як оподатковуваних, так і звільнених від оподаткування). Таке співвідношення множиться на 100%, і результат має перевищувати або дорівнювати 40%;

2) інвестиції в необоротні активи мають становити не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців. Для формування цього критерію теж використовують дані додатка Д4 до податкової декларації з ПДВ, у якій платник ПДВ самостійно відображає суму таких інвестицій протягом останніх 12 календарних місяців станом на кінець звітного (податкового) періоду, а також суму таких інвестицій, зазначену у звіті про рух грошових коштів за останній звітний податковий період (рік), щодо якого минув граничний термін подання. Платники податку на прибуток — суб'єкти малого підприємництва, які застосовують П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затверджене наказом МФУ від 25.02.2000 р. №39, не зможуть навести дані зі звіту про рух грошових коштів та виконати цей критерій. Для того щоб отримати право на автоматичне бюджетне відшкодування, таким платникам варто складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, щоб мати право не застосовувати П(С)БО 25 та, відповідно, складати звіт про рух грошових коштів. Зрозуміло, що якщо, на порушення чинного законодавства, фінансову звітність не подавали, навіть ті платники ПДВ, котрі мали складати її за загальною формою (передбаченою НП(С)БО 1), то вони права на автоматичне бюджетне відшкодування теж не матимуть.

Відсутність податкового боргу. Нагадаємо, що за пп. 14.1.175 ПКУ податковий борг — це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. І підкреслимо, що йдеться не про податковий борг щодо ПДВ, а про податковий борг з усіх без винятку податків і зборів, наведених у статтях 9, 10 ПКУ. Платник податків зможе бути впевненим у відсутності в нього податкового боргу тільки після звіряння цих податків і зборів із податківцями. А податківці перевірятимуть відсутність податкового боргу за зведеними показниками загальної суми податкового боргу платників податків до бюджетів усіх рівнів (пп. 4 п. 4 Порядку №1128).

Великі платники податків. Декларування збитків перевіряється щодо платників податків, включених до Реєстру великих платників податків на відповідний рік, який затверджується ДФСУ, відповідно до п. 64.7 ПКУ. При цьому аналізуються дані податкової декларації з податку на прибуток за останній звітний (податковий) період, щодо якого минув граничний термін подання, а саме: про можливість автоматичного відшкодування ПДВ свідчитиме відсутність зазначеного в такій декларації з податку на прибуток за попередній звітний (податковий) рік від'ємного значення об'єкта оподаткування. Якщо великий платник податків не подавав відповідної декларації всупереч вимогам ПКУ, він не матиме права на автоматичне відшкодування.

Подальші дії податківців

Визначення відповідності платника ПДВ вищезазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності. До цього ж строку ДФСУ має сформувати два переліки платників ПДВ:

1) перелік платників ПДВ, які відповідають критеріям, визначеним у п. 200.19 ПКУ, та мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ;

2) перелік платників ПДВ, які не відповідають критеріям, визначеним у п. 200.19 ПКУ, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ.

Також не пізніше цього строку ці переліки доводяться до відома територіальних органів ДФСУ (тобто ДПІ) для використання ними в роботі.

Не пізніше наступних двох календарних днів (тобто протягом 17 календарних днів після граничного терміну подання звітності) ДПІ надсилає або вручає письмове повідомлення про невідповідність платника ПДВ критеріям, визначеним у п. 200.19 ПКУ, з наданням докладного пояснення і розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано (яке формується на підставі даних переліку платників ПДВ, які не відповідають вищезазначеним критеріям та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ). Форма такого повідомлення теж визначена Порядком №1128.

Зверніть увагу, що згідно з п. 200.18 ПКУ автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 к. д., наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених ст. 76 ПКУ. Перевірка платника ПДВ на відповідність розглянутим критеріям — це лише частина роботи, яка провадиться в рамках камеральної перевірки. Далі протягом трьох робочих днів ДПІ має надати органу Держказначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету, а протягом трьох операційних днів після отримання висновку ця сума перераховується Держказначейством платнику ПДВ (пп. 200.18.1, пп. 200.18.2 ПКУ).

Нормативна база

• Закон про банкрутство — Закон України від 14.05.92 р. №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
• Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
• Порядок №781 — Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений наказом Міндоходів від 10.12.2013 р. №781 (чинний до 01.01.2015 р.).
• Порядок №1128 — Порядок визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений наказом МФУ від 14.11.2014 р. №1128 (чинний з 01.01.2015 р.).
• Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом МФУ від 09.12.2011 р. №1588.

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»