Чим ближче січень 2015 року, тим запеклішими стають обговорення слабких сторін та відвертих недоліків механізму адміністрування ПДВ із використанням електронних рахунків. Здається, адептів нового формату ПДВ-адміністрування можна порахувати на пальцях однієї руки. Та, як би там не було, наразі ми очікуємо електронного адміністрування ПДВ і дамо відповіді на запитання передплатників, що надійшли на нашу «Гарячу лінію».
Яким чином відбуватиметься реєстрація ПН з 01.01.2015 р.?
Усі ПН з 01.01.2015 р. мають бути зареєстровані в ЄРПН. Причому незалежно від об'єкта та суми поставки. Для реєстрації ПН в ЄРПН продавцю відводиться 15 к. д. (п. 201.10 ПКУ). Але продавець має можливість зареєструвати ПН лише на суму ПДВ, обчислену за формулою з п. 200-1.3 ПКУ (ця норма діятиме з 01.01.2015 р.). Додатково формула продубльована і в п. 9 профільного Порядку №5691. Визначена за нею сума відображає максимальний рівень ПЗ, що їх платник податків може зареєструвати своїми ПН. Основними показниками, які формують цю величину, є загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування і сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України.
Певна річ, на 01.01.2015 р. мало яке підприємство зможе похвалитися великими показниками цих двох величин. Тож доцільно поговорити про третій показник, що сприяє збільшенню суми, на яку можна буде зареєструвати ПН, — суму поповнення електронного рахунка з поточного рахунка. Фактично, якщо вхідні ПН та ПДВ у митних деклараціях не дають у сумі потрібної для платника суми для реєстрації, платник ПДВ муситиме вимивати власні обігові кошти — в сумі, потрібній, щоб зареєструвати ПН та передати її покупцю2.
1 Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569, див. «ДК» №45/2014, коментар «ДК».
2 Докладніший аналіз формули обрахунку ПДВ див. у статті Ю. Єгорової «Нова арифметика ПДВ» у «ДК» №46/2014.
Зверніть увагу: ця сума не обов'язково має бути на рахунку на момент виписування, формування ПН, головне — щоб вона там була на момент її реєстрації. У разі якщо коштів забракне, підприємство муситиме використовувати такі інструменти залучення позикового капіталу, як позики від директора, засновника, працівників підприємства.
Хто має здійснювати обчислення за формулою? Чи повинен бухгалтер якимсь чином перевіряти цю суму? Чи є механізми її коригування?
Фактичне обчислення показника суми, на яку платник може зареєструвати ПН своїм покупцям, здійснюється виключно податківцями (п. 10 Порядку №569). Бухгалтер не зобов'язаний її перевіряти, адже обчислення здійснюватиметься ДФСУ в автоматичному режимі. Єдиний важіль впливу на цей показник, що не порушує інтересів третіх осіб, — перерахування на електронний рахунок коштів платника податків зі свого поточного рахунку. Але у разі коли внаслідок помилки перерахована сума ще не потрапила до розрахованої податківцями суми ПДВ, на яку можна реєструвати ПН, і граничний термін реєстрації ПН добігає кінця, платник податків позбавлений будь-якої іншої можливості зареєструвати таку ПН (і всі наступні), крім додаткового (і в цьому випадку надмірного) перерахування коштів на ПДВ-рахунок. Єдина надія — на досконалість технічного забезпечення податкового органу.
Який алгоритм роботи з перехідними сумами та ПН?
Незважаючи на категоричний спротив бізнес-спільноти, вхідного залишку показника суми податку, на яку платник податків має право реєструвати ПН станом на 01.01.2015 р., наразі не передбачено (навіть у сумі від'ємного значення ПДВ за декларацією за грудень 2014 р. або у сумі переплати з ПДВ, яка обліковується за карткою платника податків).
Усі ПН, які будуть сформовані в грудні 2014-го, але зареєстровані в січні 2015 року, повинні бути відображені у складі ПЗ та ПК у загальному порядку. А от в обчисленні суми за формулою такі ПН участі не братимуть. Ще один момент — розрахунки коригування до таких ПН підлягатимуть реєстрації в обов'язковому порядку, але в обчисленні за формулою участі не братимуть (п. 19 Порядку №569).
Фактично зазначена у п. 200.1-3 ПКУ формула працюватиме лише щодо тих ПН, РК та митних декларацій, що складені з 01.01.2015 р. без жодних перехідних залишків на початок року. Але обрахункова сума, на яку мають право зареєструвати ПН, обчислюється наростаючим підсумком: якщо на кінець січня 2015 року підприємство має невикористаний залишок, то він автоматично перенесеться вхідним залишком до показників лютого 2015 року. Таким чином, у лютому підприємство зможе зареєструвати ПН на суму, обчислену за підсумками лютневих операцій і тієї суми, що була перенесена за підсумками січня 2015 року.
Яким чином ПН за ставкою 0% та без ПДВ беруть участь в обчисленні показника формули?
Відповідно до п. 201.5 ПКУ, для оподатковуваних операцій і операцій, звільнених від оподаткування, складають окремі ПН. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст. 197 ПКУ, у ПН роблять запис «Без ПДВ» із посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 ПКУ.
З 01.01.2015 р. усі категорії ПН реєструватимуться в ЄРПН без жодних обмежень. Це стосується і операцій, звільнених від оподаткування, і тих, що оподатковуються за ставкою ПДВ 0%. Але з цими ПН ситуація трохи простіша: під такі поставки не потрібно виводити обігові кошти до бюджету, адже суми ПДВ за такими ПН в обрахунковій формулі участі не беруть.
Який порядок роботи з ПН за поставками неплатникам ПДВ?
Попри той факт, що такі ПН покупцю не видаються, з січня цю категорію ПН також треба буде реєструвати. Суми за ними зменшуватимуть нашу обчислену за формулою величину, адже такі ПН тягнуть за собою нарахування ПДВ на загальних підставах. Тому якщо є можливість перенести дату поставки таким контрагентам (на умовах післяплати чи розстрочення платежу), то краще такі поставки планувати на другу половину місяця — коли підприємство вже має накопичені ПН від постачальників. У разі коли є значний перехідний залишок суми, на яку підприємство може зареєструвати ПН, із минулого місяця або поставки здійснюються на умовах часткової передоплати (як мінімум, 20%, щоб покрити суму ПДВ, яку необхідно буде вивести на ПДВ-рахунок), питання перенесення дати поставки є неактуальним.
Яким чином ПН, виписана «на себе», зменшить суму, на яку платник має право зареєструвати ПН?
ПН за так званими умовними поставками за нормами п. 198.5 ПКУ також підлягатимуть реєстрації та зменшуватимуть обчислену суму, на яку підприємство матиме право зареєструвати ПН. З огляду на цей факт рекомендуємо формувати такі ПН у тому періоді, коли у розпорядженні підприємства буде достатня сума обігових коштів чи то на ПДВ-рахунку, чи то на поточному (для того щоб мати можливість оперативно поповнити ПДВ-рахунок). Відповідно до норм ч. «г» п. 200-1.4 ПКУ (редакція діятиме з 01.01.2015 р.), суми ПДВ, нарахованого платником за результатами проведення операцій, за п. 198.5 ПКУ мають бути перераховані з поточного на ПДВ-рахунок. Але у разі неперерахування коштів на ПДВ-рахунок і, як наслідок, нереєстрації відповідної ПН за такою операцією, на нашу думку, жодних санкцій, крім стандартного штрафу за порушення порядку ведення податкового обліку за приписами п. 163-1 КУпАП (85 — 170 грн), не передбачено. Адже платник ПДВ однаково має виписати таку ПН і відобразити ПЗ за нею у декларації з ПДВ (нехай навіть і без реєстрації).
Як у 2015 році працюємо із «замінниками» ПН?
Як і раніше, в 2015 році замінники ПН (чеки, квитки тощо) мають право бути включеними до складу ПК з ПДВ (п. 201.11 ПКУ). Але у формулі обчислення суми, на яку платник має можливість зареєструвати ПН, такі суми участі не беруть. Тому рекомендуємо витребувати в продавців не замінники, а конкретно податкові накладні, маючи можливість їх потім включити до складу обчислення та збільшити суму, на яку можна зареєструвати ПН у ЄРПН.
Який порядок вилучення помилкової ПН з ЄРПН?
На жаль, чіткого та однозначного порядку вилучення помилкових ПН на сьогодні немає1. І поради податківців «забрати» з ЄРПН помилкову ПН шляхом реєстрації РК до неї, по-перше, є незаконними, по-друге, з 2015 року ще й складними у виконанні. Річ у тім, що, оформивши та зареєструвавши РК до ПН, ситуацію не виправиш, адже з 01.01.2015 р. усі РК на зменшення компенсації реєструватимуться покупцем. Погодьтеся, розраховувати на оперативну реєстрацію контрагентом РК на помилкові ПН, які можуть дати йому цілком законну змогу скористатися помилковим ПК, не доводиться. А весь цей час помилково зареєстрована ПН працюватиме на зменшення суми, на яку платник має право зареєструвати ПН. Сподіваємося, якщо ПДВ-рахунки справді запрацюють, це питання буде одним із перших, на яке відповість головний податковий регулятор.
1 На це податківці прямо вказували у відповіді на запитання 4 в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. №127.
Про що говориться вголос
Пункт 3.11.3 проекту коаліційної угоди, оприлюдненої партіями — учасниками коаліції, звучить так: «Відміна положень Закону України №1621-VII щодо запровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість (ПДВ-рахунків) (4-й квартал 2014 року)».
Для працюючого бізнесу запровадження ПДВ-рахунків неминуче призведе до постійного вимивання обігових коштів та неможливості їх реально повернути на поточний рахунок (усім зрозуміло, що посилання на ст. 43 ПКУ в п. 26 Порядку №569 є суто формальним). Відсутність перехідного періоду для залишків накопиченого в минулих податкових періодах невикористаного ПК з ПДВ та неможливість його використати хоча б на зменшення податкових зобов'язань майбутніх періодів фактично позбавляє платника ПДВ права на використання такого податкового кредиту і змушує повторно виводити кошти з обороту (суми ПДВ, сплачені постачальникам, прямо визначають суму ПДВ, на яку платник може зареєструвати ПН). Крім того, у разі анулювання платника ПДВ, нехай навіть за ініціативою податкового органу, відкриває податківцям можливість списати весь залишок коштів на ПДВ-рахунку до бюджету. А наскільки вільно почуваються податківці в питанні анулювання за власною ініціативою платника ПДВ, можна не нагадувати.
Нововведення ще не запрацювали, але багато підприємств уже подали заяви на анулювання реєстрації платником ПДВ. Ще більше — прийняли рішення подробити бізнес на кілька суб'єктів господарювання на спрощеній системі без сплати ПДВ. Добре, що умови стосовно оборотів у «єдиноподатників» це дозволяють.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор