Підприємство помилково перерахувало суму ЄСВ на неналежний бюджетний рахунок. Як виправити цю помилку і повернути кошти?
Відповідь на поставлене запитання залежатиме від того, на який рахунок були помилково перераховані кошти.
Повернення згідно з Порядком №450. Помилково сплачені суми ЄСВ зараховуються в рахунок майбутніх платежів з ЄСВ або повертаються платникові в порядку та строки, визначені контролюючим податковим органом. Це, зокрема, передбачено ч. 13 ст. 9 Закону про ЄСВ.
Процедура зарахування помилково сплачених сум ЄСВ у рахунок майбутніх платежів або повернення їх платникам визначена Порядком №450.
Положення цього Порядку надають платнику, що помилково сплатив ЄСВ на невідповідний рахунок, можливість перерахувати кошти на правильний рахунок.
Так, пунктом 4 Порядку №450 встановлено, що повернення коштів здійснюється, зокрема, у випадках помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок органу доходів і зборів (тепер — ДФСУ).
Повертаються кошти виключно на підставі заяви платника про повернення надміру або помилково сплачених коштів, яка подається до відповідного фіскального органу в довільній формі (п. 5 Порядку №450).
Обов'язкові реквізити заяви:
- найменування платника (суб'єкта господарювання);
- код ЄДРПОУ (для юридичної особи) або П. І. Б. фізичної особи;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
- місцезнаходження та номер контактного телефону;
- причини повернення коштів;
- сума коштів, що підлягає поверненню;
- напрям перерахування коштів із зазначенням реквізитів рахунка одержувача коштів.
До заяви обов'язково додається оригінал або засвідчена копія розрахункового документа (квитанція, платіжне доручення тощо), який підтверджує сплату коштів.
Таким чином, для зарахування помилково сплачених сум ЄСВ на відповідний рахунок платник повинен подати до фіскального органу заяву про таке перерахування, в якій, крім обов'язкових реквізитів, зазначити правильний рахунок для сплати ЄСВ як напрям перерахування коштів.
Спеціалізовані підрозділи фіскального органу, згідно з п. 6 Порядку №450, опрацьовують заяву у строк не більше п'яти робочих днів та, за потреби, вимагають від платника надання додаткових документів, інформації і пояснень. За результатами розгляду заяви спеціалізований підрозділ органу ДФСУ приймає рішення про задоволення чи незадоволення заяви. В останньому випадку платникові надсилають повідомлення із зазначенням причин відмови. Особливої процедури інформування платника у разі задоволення заяви Порядком №450 не передбачено.
Якщо заяву задоволено, вона з відміткою про підтвердження повернення надміру або помилково сплачених коштів такого структурного підрозділу передається до координаційно-моніторингового підрозділу для підготовки висновку. Цей висновок готується не більше ніж три робочі дні, реєструється в журналі обліку висновків та протягом одного робочого дня з дати реєстрації передається до підрозділів фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу ДФСУ для підготовки розрахункових документів (п. 7 Порядку №450). На підготовку розрахункових документів відводиться ще два робочі дні (з дати надходження зареєстрованого висновку) (п. 9 Порядку №450). Отже, загалом повернення помилково сплаченого ЄСВ має займати не більше ніж 11 робочих днів, включаючи день подання заяви.
Повернення згідно зі ст. 43 ПКУ. Порядок №450 поширюється виключно на випадки помилкової сплати ЄСВ на невідповідний рахунок ДФСУ, на рахунок, призначений для перерахування сум єдиного внеску особами, які добровільно беруть участь у системі державного соцстрахування, або на рахунок органів ПФУ. Кошти ЄСВ, помилково перераховані на рахунок для сплати інших податків і зборів (у т. ч. ПДФО), можна повернути або зарахувати в рахунок майбутніх платежів лише у порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ.
А відповідно до п. 43.3 ПКУ, обов'язковою умовою повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів з дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п. 43.4 ПКУ).
Згідно з п. 43.5 ПКУ, контролюючий орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення сум коштів із відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органу Казначейської служби.
На підставі отриманого висновку орган Казначейської служби протягом 5 робочих днів повертає помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання платникам податків.
При цьому помилково або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику за умови відсутності у нього податкового боргу (п. 43.1 ПКУ).
У разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання відбувається лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ПКУ).
Але передбачена положеннями ст. 43 ПКУ можливість повернення помилково перерахованих сум на рахунок для сплати ПДФО лише на підставі заяви є суто формальною. На практиці особливості обліку ПДФО в органах ДФСУ, що ведеться окремо за сумами, відображеними у ф. №1ДФ (де не зазначається сума податку до сплати), та надходженнями від платників податку, не дозволяють встановити переплату з такого податку без проведення документальної перевірки.
Отже, про суму «зайво» сплачених коштів на рахунок ПФДО на момент перерахування знає лише платник. Цією переплатою він зможе скористатися у майбутніх періодах (після того як впевниться, що його помилковий платіж був зарахований податківцями в обліку як сплачений ПДФО).
При цьому ЄСВ так і залишається несплаченим. Для закриття такої недоплати платнику потрібно заново перерахувати кошти на належний рахунок для зарахування ЄСВ. На жаль, якщо граничні строки сплати ЄСВ минули, доведеться заплатити штраф, передбачений п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ (10% від суми недоплати), і пеню, передбачену ч. 10 ст. 25 Закону про ЄСВ (0,1% суми недоплати за кожен день прострочення платежу).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Порядок №450 — Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. №450.
Ольга САВИЧ, бухгалтерський та податковий консультант