Лист Державної фіскальної служби України від 26.09.2014 р. №4137/6/99-99-19-03-01-15
Стосовно запровадження електронної системи адміністрування податку на додану вартість
Суттєво. Для формування від'ємного значення між ПЗ і ПК платник ПДВ повинен був протягом звітного періоду здійснити інвестиції у власну діяльність та/або здійснити експортні операції.
! Платникам ПДВ
Державна фіскальна служба України розглянула пропозиції стосовно запровадження електронної системи адміністрування податку на додану вартість, надіслані Американською торговельною палатою в Україні листом від 28.08.2014 р. №14-850, і повідомляє.
Стосовно відсутності вільного доступу підприємств до коштів на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ПДВ-рахунку) слід зазначити таке.
Відповідно до Закону України від 31 липня 2014 року №1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі — Закон №1621), яким з 1 січня 2015 року запроваджується система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі — ПДВ), на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ підлягають перерахуванню кошти у розмірі, достатньому для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ підлягають перерахуванню до бюджету кошти, що дорівнюють сумі податкових зобов'язань, зазначених у поданій платником податковій декларації.
Таким чином, надміру зараховані кошти на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ можуть бути використані в подальшому для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та сплати сум податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації з податку на додану вартість.
Крім того, система електронного адміністрування ПДВ передбачає можливість платника податку отримувати інформацію про стан свого рахунку в такій системі та рух коштів на ньому, а також суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо зауважень до критеріїв, відповідність яким дає право на автоматичне бюджетне відшкодування, слід зазначити таке.
Критерії для автоматичного бюджетного відшкодування, встановлені Податковим кодексом України (далі — Кодекс) (з урахуванням змін, унесених Законом №1621), передбачають відшкодування податку в автоматичному режимі експортерам та інвесторам.
Виходячи з вимог пункту 200.1 статті 200 Кодексу, платник має право на бюджетне відшкодування у випадку перевищення сум податкового кредиту звітного періоду над сумами податкових зобов'язань цього ж звітного періоду. Тобто для формування від'ємного значення між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом платник повинен був протягом звітного періоду здійснити інвестиції у власну діяльність та/або здійснити експортні операції.
Також слід зазначити, що Законом №1621 передбачено, що в разі невідповідності критеріям, визначеним у пункті 200.19 статті 200 Кодексу, суми від'ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Стосовно неможливості перенесення залишків (неповернених сум) ПДВ, задекларованих до бюджетного відшкодування у рахунок майбутніх платежів або на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ, повідомляємо.
Суми бюджетного відшкодування, від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, заявлені за звітні податкові періоди до 1 січня 2015 року, не можуть враховуватись у системі електронного адміністрування ПДВ, оскільки включення до формули розрахунку суми податку, на яку платник має право виписати податкові накладні, сум бюджетного відшкодування, заявлених у рахунок майбутніх платежів, порушує одне з основних правил запровадження електронного адміністрування ПДВ, а саме відповідність сум нарахованого та сплаченого ПДВ. Крім того, запропоноване суперечить суті електронного адміністрування ПДВ.
Суми бюджетного відшкодування, заявлені платниками податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року, підлягають відшкодуванню у порядку, встановленому відповідно до статті 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.
Щодо визначення бази оподаткування ПДВ на рівні не нижче ціни придбання та балансової вартості слід зазначити, що з 1 січня 2015 року набирають чинності зміни, внесені до статті 188 Кодексу, якими передбачається, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів/послуг. Отже, якщо вартість постачання товару є нижчою за вартість його придбання, то платник повинен визначити свої податкові зобов'язання виходячи з вартості придбання такого товару.
Зазначене запроваджено з метою уникнення мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ.
Стосовно врахування у формулі з розрахунку суми податку, на яку платник має право видати податкові накладні, розрахунків коригувань до податкових накладних, складених після 01.01.2015 р., повідомляємо, що зазначене враховано в проектах нормативно-правових актів, які розробляються Державною фіскальною службою з метою впровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Голова І. БІЛОУС