Лист Служби безпеки України від 16.06.2014 р. №16/16/13-4/25/2739
Щодо правомірності запису суб'єктами господарювання телефонних розмов по корпоративних телефонах працівників, контролю за їхнім електронним листуванням
Суттєво. Для прослуховування телефонних розмов працівників по корпоративних телефонах і контролю за їхнім електронним листуванням потрібна згода працівників на ці дії.
! СГ
Службою безпеки України в межах компетенції опрацьовано <...> звернення <...> стосовно надання роз'яснення щодо правомірності запису суб'єктами господарювання телефонних розмов по корпоративних телефонах працівників, контролю за їхнім електронним листуванням.
Враховуючи приписи частини другої ст. 19 Конституції України про те, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вирішення порушеного <...> питання виходить за межі повноважень Служби.
Так, відповідно до Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України не наділена правом тлумачення та надання роз'яснення чинного законодавства України.
Офіційне тлумачення законів України надає Конституційний Суд України (частина друга ст. 147, п. 2 частини першої ст. 150 Конституції України, п. 4 ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
Водночас інформуємо, що зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж є оперативно-розшуковим заходом, пов'язаним із тимчасовим обмеженням прав громадян, яке мають право здійснювати лише підрозділи державних органів, визначені у ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Відповідно до ч. 2 ст. 5 зазначеного Закону проведення таких заходів іншими суб'єктами, у тому числі приватними організаціями та особами, забороняється.
При цьому погоджуємося з <...> думкою про те, що прослуховування або запис розмови чи перегляд кореспонденції, що ведеться з корпоративних засобів зв'язку після фактичного отримання згоди всіх учасників бесіди на такі дії, не порушуватиме їхніх прав і, на наш погляд, не матиме ознак оперативно-розшукової діяльності.
Проте під час такої діяльності можуть накопичуватися і використовуватися відомості про фізичну особу, яку ідентифіковано або може бути конкретно ідентифіковано, що фактично є обробкою персональних даних відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних».
Така обробка повинна здійснюватися з урахуванням вимог цього Закону після згоди суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних, створення умов для захисту цих даних та із забезпеченням його прав.
Голова В. НАЛИВАЙЧЕНКО