До постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №509
Переселенці, форс-мажор та підтримка держави
Хоч антитерористична операція триває з квітня, кількість запитань без чіткої однозначної відповіді, з якими зіткнулися майже всі СГ, зростає, як снігова куля. На частину з них має дати відповіді низка нових законів. Проаналізуймо, яку підтримку та яке послаблення відповідальності для бізнесу і людей із Криму та зони АТО пропонує законодавець.
Територія та період проведення АТО
Закон від 02.09.2014 р. №1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі — Закон №1669, див. «ДК» №43/2014) покликаний дати відповіді на запитання щодо ведення госпдіяльності тих СГ та фізосіб, які перебувають на території проведення АТО. Які саме населені пункти формують зону АТО? Перелік конкретних населених пунктів буде визначено окремою постановою, що її Кабмін затвердить протягом наступних 10 к. д. після набрання чинності цим законом (15 жовтня) — до 25 жовтня включно.
Періодом проведення АТО є відрізок часу від 14 квітня 2014 року до моменту, коли набере чинності окремий указ Президента про завершення антитерористичної операції або ж військових дій. Період проведення АТО плюс 6 місяців після його завершення — ось цей відрізок часу підпадає під дію коментованого Закону №1669.
Заборгованості
Закон №1669 запроваджує мораторій на нарахування пені та штрафів з 14 квітня поточного року на основну суму заборгованості за кредитами та договорами позики фізосіб, які зареєстровані чи постійно проживають на території проведення АТО або ж виїхали з неї та зареєстровані як переміщені особи (про це — далі). На необхідності підтримки переселенців щодо виконання ними фінансових зобов'язань перед банками наголосив і головний фінансовий регулятор — НБУ — у листі від 13.10.2014 р. №47-411/58939 (див. «ДК» №43/2014).
Звернімо увагу, що мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитами та позиками стосується також юридичних осіб та фізосіб-підприємців, які «провадять (провадили) свою господарську діяльність» на території зазначених населених пунктів. Закон прямо не говорить, чи цей мораторій поширюватиметься лише на суб'єктів, які працювали виключно в зоні АТО, чи ще й на тих, які працювали, приміром, на всій території України, але мали бізнес і в зоні АТО. Проте не знаходимо і вказівки на те, що підприємство чи підприємець мав бути зареєстрований на цій території.
Як визначити, чи провадила особа госпдіяльність в зоні АТО, наразі не відомо, а тому СГ, які мали або ж мають філії, офіси, торгові точки, склади, інші підрозділи, або навіть клієнтів чи замовників із цієї території і мають заборгованість за кредитами, абсолютно обґрунтовано можуть скористатися правом на списання їм суми заборгованості та штрафів. Проте, у разі якщо банк-кредитор буде проти цього, цілком можливо, доведеться вирішувати цей спір у судовому порядку.
Для громадян України, які проживають у зоні АТО, законодавець передбачив також заборону на нарахування пені за несвоєчасну оплату ними житлово-комунальних послуг за період з 14.04 до кінця її проведення. А в разі якщо пеня за цей час нарахована та сплачена, її суми мають бути зараховані в рахунок наступних платежів з основної суми боргу.
Захист майна, що перебуває в іпотеці
Нерухоме майно, що перебуває в іпотеці, є захищеним від набуття права власності на нього іпотекодержателем, від продажу. Виселяти мешканців із будинків та квартир заборонено, навіть якщо є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти. Така заборона поширюється не лише на житлову, а й на всю нерухомість у зоні АТО, яка перебуває в іпотеці, за умови що власниками є або громадяни України, або ж СГ (фізичні та юридичні особи), що є суб'єктами малого та середнього підприємництва (ст. 9 Закону №1669).
Мораторій на перевірки
Законом №1669 запроваджується мораторій на перевірки СГ, що провадять діяльність у зоні АТО, за винятком позапланових перевірок СГ із високим ступенем ризику (ст. 3 Закону №1669). На нашу думку, цей мораторій пошириться і на органи фіскальної служби, які на сьогодні потрапляють під дію Закону від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (з цього приводу див. статтю в «ДК» №35/2014). Між іншим, до 31 грудня поточного року на всій Україні діє повний мораторій на перевірки з боку органів контролю у сфері госпдіяльності, крім фіскальної служби, без спеціального дозволу Кабміну або заяви самого СГ, встановлений ст. 31 Закону про Держбюджет-2014 (з урахуванням змін, внесених Законом від 31.07.2014 р. №1622-VII, читайте про це докладніше в «ДК» №33-34/2014). Тож після закінчення АТО ще 6 місяців мораторій на перевірки поширюватиметься на зону АТО.
Крім того, під час проведення АТО суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в зоні її проведення, звільняються від відповідальності за недотримання строків подання фінансової звітності.
Звільнення від плати за землю та орендної плати
СГ, які провадять діяльність у зоні АТО, звільняються від плати за користування земельними ділянками державної і комунальної власності та не сплачують орендну плату за користування державним і комунальним майном.
Що таке плата за користування земельними ділянками? Якщо особа орендує земельну ділянку державної чи комунальної власності — це орендна плата за користування такою землею. Щодо плати за землю в інших випадках (так званий земельний податок), то, на наш погляд, якщо підприємство чи організація є землекористувачами земель комунальної чи державної власності не на умовах оренди (а це, як правило, державні і комунальні юридичні особи), то вони також не сплачуватимуть земельного податку, адже згідно зі ст. 269 ПКУ платниками його є, зокрема, землекористувачі. Водночас неузгодженість термінів залишає цей момент під запитанням. Під запитанням і коло земель, на які поширюється звільнення. Якщо дотримувати широкого розуміння такого суб'єкта господарювання, то якщо він має підрозділ в зоні АТО, він може звільнятися від плати за землю й орендної плати в разі оренди державного та комунального майна на всій території України. Не виключено, що через цю норму ще буде зламано чимало списів у судових органах у подальші роки.
Єдиний соціальний внесок
Платники ЄСВ, які перебувають на обліку в контролюючих органах, розташованих на території зони проведення АТО, звільняються від виконання своїх обов'язків та зобов'язань, визначених ч. 2 ст. 6 Закону від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон про ЄСВ), зокрема з нарахування, сплати внеску та подання звітності з ЄСВ до завершення АТО або військового чи надзвичайного стану. Але таке звільнення потребуватиме й участі самого суб'єкта господарювання. Протягом 30 календарних днів після оголошення закінчення АТО платник ЄСВ має подати до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового перебування заяву у довільній формі. За підсумками її подання:
— відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом про ЄСВ за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску не застосовуються;
— недоїмка з ЄСВ визнається безнадійною та підлягає списанню як безнадійний податковий борг.
Наголосимо, що, по суті, Законом №1669 платників, зареєстрованих у зоні АТО, звільнено від обов'язку нарахування та сплати ЄСВ.
Окрім того, Законом №1669 уточнено ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ: цей внесок не нараховується на виплати та не утримується з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, мобілізованих за призовом на особливий період. До внесення змін йшлося виключно про ненарахування ЄСВ.
Реєстраційні процедури та дозвільні документи
Ліцензії та документи дозвільного характеру суб'єктів господарювання в зоні АТО у разі закінчення строку їх дії вважаються продовженими на період АТО.
Зміна місцезнаходження підприємств та підприємців із зони АТО має фіксуватися держреєстраторами територіальних органів Мін'юсту (обласних та в м. Києві). Задля уникнення рейдерських захоплень підприємств у зоні АТО законодавець у ч. 3 ст. 4 Закону №1669 передбачив, що змінювати склад засновників та керівництва підприємства на період проведення антитерористичної операції забороняється. Це поставить під питання можливість звільнення за власним бажанням та з інших підстав керівників підприємств, розташованих у зоні АТО. Для такого звільнення, по суті, спочатку треба змінити місцезнаходження (а це не заборонено). Щодо реєстрації осіб із зони АТО як підприємців, то вона має здійснюватися за адресою фактичного проживання без необхідності бути за цією адресою прописаним.
Форс-мажор та його підтвердження
Механізм підтвердження форс-мажорних обставин довго не був дієвим: чинне законодавство не було пристосоване до раптових змін умов життя. Законом №1669 внесено певні нововведення в цьому питанні.
Протягом строку дії Закону №1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) в зоні АТО як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат1 Торгово-промислової палати України (далі — ТПП). Передбачено, що ТПП та її регіональні органи засвідчують форс-мажорні обставини і видають сертифікат про такі обставини протягом 7 днів після звернення суб'єкта господарювання. Суб'єктам малого підприємництва сертифікат видається безкоштовно. Закон від 02.12.97 р. №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі — Закон про ТПП) доповнено статтею 14-1, у якій визначено категорії надзвичайних та невідворотних обставин, що мають статус форс-мажорних.
1 Раніше документ, що видавався ТПП, називався довідкою.
Наявність у СГ сертифіката ТПП дає можливість, наприклад, довести в суді наявність форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість належного виконання зобов'язань за конкретним договором. Завдяки змінам тепер чітко зазначено, що ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів госпдіяльності та фізосіб (ч. 3 ст. 14 Закону про ТПП). Зверніть увагу: тепер фізособи також можуть звертатися за підтвердженням форс-мажорних обставин.
Держдопомога переселенцям
Кабмін підготував та затвердив Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою від 01.10.2014 р. №505 (далі — Порядок №505, див. «ДК» №43/2014).
Розраховувати на держдопомогу можуть усі особи, що переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і перебувають на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних райдержадміністрацій або виконкомів міських (районних у містах) рад (див. про це нижче). Допомога виплачуватиметься за весь період перебування на обліку, але не більше 6 місяців. Грошову допомогу призначатимуть на сім'ю, а отримувати її повинен буде уповноважений представник сім'ї. Сума допомоги для непрацездатних осіб (діти, інваліди, пенсіонери) становитиме 884 грн, для працездатних — 442 грн. Але є гранична сума держдопомоги на сім'ю — 2400 грн (п. 3 Порядку №505). Усі ці суми виведені з-під оподаткування та не беруть участі в інших сукупних розрахунках: отримана держдопомога не враховуватиметься для обчислення сукупного доходу сім'ї та не потрапить до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Підставою для отримання державної допомоги буде заява уповноваженого представника сім'ї, написана, очевидно, у довільній формі. До речі, «уповноважений представник сім'ї» не є категорією незмінною: протягом строку отримання допомоги уповноважений представник сім'ї може змінюватися.
Зверніть увагу: п. 5 коментованого Порядку №505 визначено чіткий перелік обов'язкової інформації, що має бути зазначена в такій заяві. Подаючи заяву, уповноважений представник сім'ї повинен мати документ, що посвідчує його особу, та довідки про переміщення всіх членів родини. Крім того, до заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних. Строк на розгляд документів — 10 днів. Допомога готівкою не видається — тільки шляхом перерахування на банківський рахунок (на ім'я уповноваженого представника сім'ї).
Перш ніж починати готувати документи на адресну держдопомогу, радимо ознайомитися з переліком підстав для відмови в її отриманні. Так, відповідно до п. 6 Порядку №505 грошова допомога не призначається, у разі коли:
— хоча б один член сім'ї має у володінні житлове приміщення поза межами Криму, Донецької та Луганської областей;
— хоча б один член сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 12180 грн (10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб);
— у володінні сім'ї є два або більше транспортних засобів (далі — ТЗ), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (автобусів, вантажних та легкових автомобілів). При цьому не враховуються ТЗ, одержані чи придбані на пільгових умовах через уповноважені органи, а також ТЗ вітчизняного виробництва, які перебувають в експлуатації протягом більш ніж 10 років з дати випуску, та інші ТЗ, що перебувають в експлуатації протягом більш ніж 15 років з дати випуску.
Якщо працездатна особа, яка перебувала у трудових відносинах із працедавцем у Криму або ж у зоні АТО, отримує допомогу, але не працевлаштовується, в т. ч. за сприяння центру зайнятості, протягом 2-х місяців із дня призначення її сім'ї допомоги, розмір держдопомоги для працездатних членів такої сім'ї на наступні два місяці буде зменшено на 50%, а на наступний період виплата припиняється.
Як бачимо, працевлаштування працездатної особи сім'ї, що отримує державну допомогу, є ключовим фактором, який перебуває під пильним оком центрів зайнятості державної служби зайнятості. Щойно така особа працевлаштувалася, протягом наступних трьох робочих днів вона має повідомити про таке працевлаштування уповноважений орган, де перебуває на обліку. У такий самий строк слід повідомляти і про зміну будь-яких інших обставин, що впливають на призначення допомоги, передусім тих, які були зазначені в заяві.
Облік переселенців
Кабмін постановою від 01.10.2014 р. №509 затвердив Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (далі — Порядок №509, див. «ДК» №43/2014). Така довідка видаватиметься управліннями (відділами) соцзахисту населення райдержадміністрацій (зокрема, у м. Києві) або виконкомів місцевих рад — тобто так званими соцзабезами. На отримання цієї довідки можуть претендувати всі переселенці із Криму, Луганської та Донецької областей. Ця довідка буде підставою для отримання адресної державної допомоги, про що — далі. Перелік обов'язкової інформації, яку має містити заява, передбачено п. 3 Порядку №509. При поданні заяви потрібен документ, що посвідчує особу, та довіреність, у разі коли документ подає представник. Якщо підстав для відмови немає, одразу ж у день подання заяви отримується довідка про переміщення.
У разі коли, зокрема, документів, що посвідчують особу, не подано, у видачі довідки буде відмовлено, причому з письмовим мотивуванням.
Крім того, відмови слід чекати тим особам, які переміщуються з населених пунктів Донецької, Луганської областей, які не увійдуть до визначеного КМУ списку населених пунктів, на території яких проводиться АТО (тобто з тих населених пунктів, що перебувають під контролем українських військових).
Якщо переселенець змінює місце свого тимчасового перебування, він повинен звернутися за видачею довідки до іншого уповноваженого органу, а раніше видана довідка вилучається. Відомості про це вносяться до Єдиної інформаційної бази даних про взятих на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
Соціальна допомога
Кабмін постановою від 01.10.2014 р. №531 (див. «ДК» №43/2014) визначив особливий порядок отримання переселенцями права на соціальну допомогу. Так, усі особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах та переміщені з Криму, Луганської та Донецької областей, мають право на надання матеріального забезпечення за соцстрахуванням від тимчасової втрати працездатності та від нещасного випадку на виробництві (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення застрахованої особи) за фактичним місцем проживання (перебування).
Закон про особливості окремих територій
Президент України підписав Закон від 16.09.2014 р. №1680-VII «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (далі — Закон №1680), і 18 жовтня він уже набрав чинності. Це так званий закон про особливий статус, про який були політичні домовленості на найвищому рівні і який активно обговорювався в Інтернеті та пресі. Цим Законом передбачено можливість укладення Кабміном, міністерствами й іншими органами центральної виконавчої влади спеціальних актів договірного характеру з органами місцевого самоврядування окремих районів названих областей — угод щодо економічного, соціального та культурного розвитку відповідних районів.
Окрім того, Закон передбачає, що держава надає підтримку соціально-економічному розвитку таких окремих районів. Така державна підтримка полягає у запровадженні законом відмінного від загального економічного режиму здійснення господарської та інвестиційної діяльності, для чого має бути прийнято окрему державну цільову програму.
Законом №1680, таким чином, безпосередньо не змінюються правила господарської діяльності, обліку і сплати податків підприємств та підприємців, які працюють у зоні АТО, — його норми в основному мають декларативний характер.
Окрім цього, територія дії цього Закону наразі не визначена, адже перелік таких окремих районів (сіл, міст і селищ) має бути визначено рішенням Верховної Ради, якого теж іще немає.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»,
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор