Грошову фіндопомогу повертаємо товаром

Iз суб'єктом господарювання було укладено договір грошової поворотної фінансової допомоги на 5 місяців. Зараз позичальник не може повернути отриману позику коштами, але позикодавець готовий замість коштів отримати товар. Чи можна укласти додаток до договору та замінити грошове зобов'язання товарним? Як її обліковувати та які будуть податкові наслідки?

Нормативне підґрунтя

Як сказано у ст. 1046 ЦКУ, згідно з договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду і такої самої якості. При цьому договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо позикодавцем є юрособа (ст. 1047 ЦКУ).

Після закінчення строку дії договору позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду і такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦКУ).

Згідно з ч. 3 ст. 1049 ЦКУ позика вважається повернутою у момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З наведеного випливає, що у договорі позики має бути чітко визначено, що саме позикодавець передає позичальнику. I власне, якщо за договором позики позичальник отримує кошти, то і повернути позикодавцю він має саме кошти, а не замінити їх товаром. Отже, додатком до договору не можна замінити грошову заборгованість товарною. I взагалі у договорі грошової позики не варто зазначати, що є можливість заміни грошової заборгованості товарною.

Але вихід із такої ситуації все ж таки є. Так, відповідно до приписів ч. 2 ст. 604 ЦКУ, зобов'язання за договором грошової позики можна припинити за домовленістю сторін шляхом заміни первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими самими сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором. Тож первісне грошове зобов'язання можна замінити товарним зобов'язанням. Для цього потрібно укласти окремий договір про заміну первісного грошового зобов'язання товарним.

Податковий облік

У момент підписання договору заміни грошового зобов'язання товарним зникають зобов'язання з повернення коштів, а виникає товарна заборгованість перед контрагентом. Отже, зобов'язання щодо повернення фіндопомоги вважатиметься припиненим, і фінансова допомога не вважатиметься неповерненою з метою пп. 135.5.5 ПКУ.

Податок на додану вартість

Згідно з п. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

— дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

— дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, яка оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату підписання договору про заміну одного зобов'язання іншим ще не буде факту постачання товару. А що з коштами? Фактично нічого ніхто не перераховував (не сплачував). Але якщо за умовами договору зміни зобов'язання позичальникові повертати фіндопомогу доведеться товаром, то суму отриманих раніше коштів, з дати підписання такого договору, слід вважати передоплатою за товар.

Тож виходить, що у день підписання договору заміни зобов'язань виникає ПЗ з ПДВ за такою передплатою.

Для визначення суми ПЗ з ПДВ слід суму грошової заборгованості поділити на 6. У день виникнення податкових зобов'язань не забудьте виписати ПН у двох примірниках (п. 201.4 ПКУ). За потреби таку ПН слід зареєструвати в ЄРПН.

Звісно, що ПЗ з ПДВ нараховують лише у тому разі, якщо постачаються оподатковувані товари.

Податок на прибуток

Надалі, коли буде відвантажено товар контрагенту (позикодавцю), слід буде визнати дохід на суму зобов'язань за мінусом нарахованого ПЗ з ПДВ та відповідно можна буде визнати витрати у сумі собівартості поставлених товарів (п. 137.1, 138.4 та 138.8 ПКУ).

Бухгалтерський облік

Заборгованість з поворотної фіндопомоги (у нашому випадку — короткострокової) найчастіше обліковують за кредитом субрахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». У момент підписання договору про заміну зобов'язання виникне кредиторська заборгованість за непоставленими товарами на кредиті субрахунка 681 «Розрахунки за авансами одержаними». Кореспонденція відповідно буде Д-т 685 — К-т 681. Ну і, звісно, цього самого дня слід буде нарахувати ПЗ з ПДВ (якщо операція поставки підлягає оподаткуванню): Д-т 643 «Податкові зобов'язання» — К-т 641 «Розрахунки за податками».

Для наочності пропонуємо розглянути приклад.

Приклад ТОВ «Орел» уклало договір про отримання поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Либідь» на суму 120000 грн. Після закінчення строку договору (строк договору — 6 місяців), позичальник запропонував повернути зобов'язання не коштами, а товаром. Позикодавець погодився на пропозицію. Тож було укладено договір про заміну первісного грошового зобов'язання товарним. У день укладання угоди нараховано ПЗ з ПДВ за авансом — на суму 20000 грн (1/6 від грошового зобов'язання — 120000 грн). Через 10 днів ТОВ «Орел» поставило товар ТОВ «Либідь» на загальну суму 120000 грн (з ПДВ). Собівартість поставленого товару як у бухобліку, так і в податковому обліку становить 87520 грн.

Бухгалтерський та податковий облік за умовами прикладу покажемо у таблиці.

Таблиця

Облік заміни грошового зобов'язання товарним

Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»