Вихідна допомога — це мінімальна матеріальна компенсація, яку гарантовано працівнику ст. 44 КЗпП у разі його звільнення у зв'язку зі скороченням. У цій статті ми розповімо про те, як визначити суму вихідної допомоги та які податкові наслідки такої виплати.
Визначаємо розмір вихідної допомоги
При звільненні з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, зокрема в разі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, працівникам виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (п. 1 ст. 40 та ст. 44 КЗпП). Звісно, в колективному чи трудовому договорі можна встановити й іншу суму вихідної допомоги, але вона не повинна бути меншою за середній місячний заробіток працівника.
У разі звільнення з основного місця роботи у зв'язку зі скороченням працівників, яких віднесено до «чорнобильців» I, II та III категорій з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС, крім вихідної допомоги згідно зі ст. 44 КЗпП, їм слід виплатити допомогу у трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати (статті 20, 21 та 22 Закону №796). I хоча фінансується така допомога з бюджету (ст. 63 Закону №796), та спочатку підприємство виплатить «чорнобильцю» допомогу з власної кишені, а вже опісля зможе отримати компенсацію, виконуючи приписи Порядку №936.
Алгоритм розрахунку середнього заробітку, зокрема і для виплати вихідної допомоги, прописано в Порядку №100. Згідно з п. 8 Порядку №100, нарахування середньої заробітної плати для виплати вихідної допомоги проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на середньомісячну кількість робочих днів.
Середньоденну зарплату розраховують за останні два календарні місяці, які передують звільненню працівника та виплаті вихідної допомоги (абз. 3 п. 2 Порядку №100).
Тут варто уточнити таке:
— якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював (був на лікарняному або у відпустці), середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку №100);
— якщо працівник працював на підприємстві менше двох календарних місяців, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (абз. 3 п. 2 Порядку №100);
— якщо працівник не мав заробітку, розрахунки проводять виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (останній абз. п. 4 Порядку №100).
Для визначення середнього заробітку за зазначений вище період бухгалтеру слід підсумувати виплати: основну та додаткову зарплату, суми їх індексації, премії та інші виплати, наведені у п. 3 Порядку №100.
Пам'ятайте: не слід включати до розрахунку суми, виплачені працівнику за час, протягом якого за ним зберігався середній заробіток (абз. 2 п. 4 Порядку №100). Також не беруться до розрахунку дні, за які нараховано середній заробіток.
Формула для визначення середнього заробітку виглядає так:
СЗ = (ЗП/КВ) х (РД/2) ,
де: СЗ — середньоденна заробітна плата;
ЗП — заробітна плата за фактично відпрацьовані робочі дні протягом двох місяців, що передують місяцю звільнення, або ж за інші періоди чи за тарифною ставкою відповідно до приписів Порядку №100;
КВ — сума фактично відпрацьованих робочих днів за два місяці, що передують місяцю звільнення (або за інший період, що використовують для проведення розрахунку);
РД — кількість робочих днів за два місяці, що передують місяцю звільнення, згідно з графіком підприємства. Значення РД/2 — це середньомісячна кількість робочих днів (абз. 3 п. 8 Порядку №100).
Податковий облік
Податок на прибуток
До складу податкових витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством (п. 142.2 ПКУ). Оскільки статтею 44 КЗпП передбачено обов'язковість виплати вихідної допомоги, то такі суми заслужено потраплять до податкових витрат. Такої самої позиції дотримуються і податківці в підкатегорії 102.07.17 ЄБПЗ.
Думка спеціалістів Міндоходів
Пунктом 142.2 ст. 142 ПКУ встановлено, що до складу витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, суми вихідної допомоги, які виплачуються працівникам підприємства у зв'язку зі звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстав, зазначених у пп. 1, 2 і 6 ст. 40 Кодексу про працю, враховуються у складі витрат платника податку при обчисленні об'єкта оподаткування.
Підкатегорія 102.07.17 ЄБПЗ
На думку автора, такі витрати слід відобразити як інші операційні витрати в періоді їх понесення згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (пп. «в» пп. 138.10.4 та п. 138.5 ПКУ).
Якщо ж у колдоговорі чи трудовому договорі передбачено більшу суму вихідної допомоги, ніж це передбачено КЗпП, то навіть такі витрати потраплять до податкових. У пригоді тут стане п. 142.1 ПКУ, де зазначено, що до складу податкових витрат включають, зокрема, будь-які інші виплати працівникам у грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін. Але оскільки йдеться не про зарплату працівників, а про суми вихідної допомоги, то вони відображаються у складі інших витрат (пп. 138.12.2 ПКУ).
У разі виплати допомоги «чорнобильцям» відповідно до Закону №796 ці суми потраплять до податкових витрат згідно зі згаданим вище п. 142.2 ПКУ. Такі затрати варто показати, знову ж таки, в інших операційних витратах згідно з пп. «в» пп. 138.10.4 ПКУ як обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством.
Варто нагадати, що згідно з пп. 137.2.2 ПКУ до доходу включається цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство. А отже, суми, отримані з бюджету як компенсація за виплату вихідної допомоги працівникам-«чорнобильцям», згідно з приписами Закону №796, слід буде включити до доходу. На думку автора, таку суму необхідно відображати як інші доходи відповідно до п. 135.5 ПКУ.
У декларації з податку на прибуток1 витрати на вихідну допомогу відображають у рядку 06.4 «Iнші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати». Також такі суми, на думку автора, показують у додатку IВ до декларації з прибутку:
— у рядку 06.4.28 «Обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам» — у розмірі вихідної допомоги, виплата якої передбачена КЗпП та іншими законодавчими актами;
— у рядку 06.4.39 «Iнші витрати господарської діяльності, до яких розділом III Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат» — у розмірі вихідної допомоги, яка перевищує обов'язковий розмір, встановлений чинним законодавством.
1 Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. №1213.
Податок на доходи фізичних осіб
Відповідно до пп. 164.2.19 ПКУ, до доходу фізособи включаються й інші доходи, а власне, ті, що не підпадають під звільнення за нормами ПКУ (див., зокрема, ст. 165 ПКУ). На жаль, вихідна допомога жодним пунктом ПКУ не звільняється від оподаткування податком на доходи. На цьому наголошують і податківці, зокрема, в листі від 09.03.2011 р. №4628/6/17-0715 (див. «ДК» №15/2011). У цьому ж листі зазначається, що до вихідної допомоги не можна застосовувати податкову соціальну пільгу. Адже податкова соціальна пільга застосовується тільки до доходу у вигляді заробітної плати, якою вихідна допомога не є — див. п. 3.8 Iнструкції №5.
Щодо «чорнобильців», то в пп. 165.1.3 ПКУ зазначено: до загального місячного оподатковуваного доходу не включається сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом. На перший погляд, сума допомоги, виплаченої при скороченні згідно з приписами Закону №796, повинна не оподатковуватися. Проте слід зауважити, що за своєю суттю така допомога — це не відшкодування розміру шкоди, заподіяної «чорнобильцю» внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це, радше, одна з додаткових соціальних гарантій для таких працівників, установлених чинним законодавством. Утім, зверніть увагу на пп. 165.1.1 ПКУ, де зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, суми державної та соціальної матеріальної допомоги, що їх отримує платник податку з бюджетів. А як ми вже зазначали вище, суму допомоги буде профінансовано саме з бюджету. Тож оподатковувати таку допомогу, на думку автора, не треба.
У формі №1ДФ1 суму доходу у вигляді вихідної допомоги необхідно показати з ознакою «127», а допомогу, яку отримують «чорнобильці» згідно з приписами Закону №796, — з ознакою доходу «128».
Єдиний соціальний внесок
Пам'ятаймо, що вихідна допомога — не зарплатна виплата. А отже, така сума не оподатковується ЄСВ. Крім того, такі виплати згадано в п. 4 р. I Переліку №1170, де прописано виплати, що не оподатковуються ЄСВ. У цьому переліку наведено й суму допомоги, яка виплачується «чорнобильцям» при скороченні за Законом №796, а оскільки вона, безперечно, є соціальною допомогою2, то за п. 1 р. I Переліку №1170 на неї не нараховується ЄСВ.
1 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020.
2 Оскільки має статус допомоги, а Закон №796, як свідчить його назва, встановлює види допомоги з метою соціального захисту «чорнобильців».
Бухгалтерський облік
У бухгалтерському обліку нарахування вихідної допомоги слід відобразити за дебетом субрахунку 949 «Iнші витрати операційної діяльності» в кореспонденції з кредитом субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами». Допомога, яка нараховується до виплати при скороченні «чорнобильцям», відображається проведенням Д-т 482 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів» К-т 663. При утриманні ПДФО складається проведення Д-т 663 К-т 641/ПДФО, а при сплаті ПДФО в бюджет — відповідно проведення Д-т 641/ПДФО К-т 311.
Виплата вихідної допомоги (допомоги «чорнобильцям») відображається проведенням Д-т 663 К-т 301 «Каса» або 311 «Поточні рахунки в національній валюті». При отриманні відшкодування з бюджету сум, виплачених «чорнобильцям» згідно із Законом №796, слід зробити проведення Д-т 311 К-т 482.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України.
- Закон №796 — Закон України від 28.02.91 р. №796-ХII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
- Порядок №936 — Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою КМУ від 20.09.2005 р. №936.
- Перелік №1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»