У квітні 2013 р. отримано передоплату за ремонтні роботи, на яку виписано та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну, але у найменуванні товару проставлено помилково «авансовий платіж». Але контрагентам видано ПН на паперовому носії з правильним формулюванням «ремонтні роботи». Під час перевірки у контрагента податкова не визнає податкового кредиту за цією накладною, аргументуючи тим, що вона зареєстрована з помилкою. Чи є правомірною аргументація податкової (адже ми реєструємо суми, а ПН видається покупцеві на паперовому носії)? Якщо податківці мають рацію, то як виправити цю помилку?
За загальним правилом, підставою для нарахування сум ПДВ, що належать до складу податкового кредиту покупця, є податкова накладна. Якщо такий документ підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (сума ПДВ в одній ПН перевищує 10 тис. грн та/або незалежно від суми ПДВ, здійснюється постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України (п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ), така реєстрація здійснюється продавцем — платником ПДВ не пізніше 15 к. д., наступних за датою складання документа. Проте за нормами абз. 9 п. 201.10 ПКУ та п. 198.6 ПКУ, якщо ПН сформовано з порушенням вимог п. 201.1 ПКУ та Порядку №13791 або якщо ПН не зареєстрована в ЄРПН, покупець — платник податку не має права відобразити ПК на підставі такої отриманої ПН (за умовами запитання право подання покупцем заяви зі скаргою на постачальника тут не розглядаємо).
На дату виникнення ПЗ (у наведеному випадку — на дату зарахування коштів від покупця, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс)), платник ПДВ складає ПН. Одним із обов'язкових реквізитів ПН відповідно до пп. «е» п. 201.1 ПКУ є «опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг». Тож наявність слова «передоплата» у ПН є помилкою.
Отже, за умовами запитання та відповідно до Порядку №1379, у графі 3 ПН «номенклатура товарів/послуг продавця» слід зазначити: «ремонтні послуги», у графі 5 «одиниця виміру товарів/послуг» — «грн». Якщо послуги не мають кількісних показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 6 пишемо «послуга». Решту граф ПН заповнюємо за загальними правилами.
Зверніть увагу на норму абз. 8 п. 201.10 ПКУ: «Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних». Механізм звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ — покупцям товарів (послуг) ПН, внесених до ЄРПН, визначено Порядком №12462. З метою отримання інформації з Єдиного реєстру покупець може скласти запит за правилами п. 13 — 17 Порядку №1246. На запит покупця про надання інформації, що міститься в Єдиному реєстрі, про податкову накладну видається витяг з Реєстру, в якому наводяться відомості щодо ПН. На практиці ДПI складає витяг з Реєстру, в якому наводяться відомості щодо податкової накладної, а саме: дата внесення відомостей до Єдиного реєстру продавцем, дата виписування документа, сума ПДВ та дані про те, якій особі належить електронний цифровий підпис. Отже, витяг з Реєстру не містить відомостей про окремі реквізити ПН.
1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. №1379.
2 Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246.
Зазначений витяг надсилається покупцеві не пізніше операційного дня, наступного за днем надходження запиту. Тож навіть якщо покупець намагається звірити дані ПН на відповідність із даними Єдиного реєстру, він не має можливості перевірити графи ПН, зокрема графу 3 «номенклатура товарів/послуг продавця».
Фактично за нормою п. 201.10 ПКУ у покупця підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу ПК, є податкова накладна. Якщо видана покупцю ПН складена без порушень та відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації в Єдиному реєстрі не було (однією з причин відмови у реєстрації податкової накладної відповідно до п. 9 Порядку №1246 є наявність помилок1), законодавчо встановлені вимоги, зокрема, покупцем виконано. Тому стверджувати, що покупець не має права на ПК, неправильно.
Але в абз 10 п. 201.10 ПКУ є норма: «Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг». Які можуть бути наслідки такої перевірки? Якщо продавець суми ПДВ за такою податковою накладною включив до податкових зобов'язань відповідного звітного періоду, можливі тільки адміністративні штрафні санкції до посадових осіб платника ПДВ2.
1 Факт реєстрації податкової накладної підтверджується квитанцією. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття ПН, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими (п. 11 Порядку №1246).
2 Порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 н. м. д. г. (від 85,00 грн до 170,00 грн), ст. 163-1 КпАП.
Щодо покупця, вважаємо, що контролюючий орган упереджено ставиться до такого випадку. Адже факт реєстрації в Єдиному реєстрі є, податковий документ, який видано покупцю, не містить порушень, зокрема у ПН зазначено всі обов'язкові реквізити. Отже, порушення норми п. 198.6 ПКУ немає — суми ПДВ, що віднесено покупцем до складу ПК, підтверджені ПН, які оформлено без порушень вимог ст. 201 ПКУ.
На нашу думку, такий випадок з боку продавця не підлягає виправленню. Зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі з відкоригованою графою 3 немає можливості. Адже можливість повторної реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими самими реквізитами не передбачено Порядком №1246.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»