Президент підписав Закон України від 04.07.2013 р. №408-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення». Закон загалом набирає чинності з 01.09.2013 р.
Суть трансфертного ціноутворення полягає у системі визначення звичайної ціни товарів, робіт, послуг у контрольованих операціях. Перелік контрольованих операцій визначено у п. 39.2 ПКУ. Але щоб операції підприємства потрапили під контроль, згідно з пп. 39.2.1.4 ПКУ, загальна сума всіх здійснених операцій платника податків з кожним контрагентом за відповідний календарний рік має дорівнювати або перевищувати 50 млн грн (без ПДВ). Як бачимо, межа є дуже високою, тож більшість підприємств та операцій залишаться поза увагою податківців.
Контроль з боку податківців у сфері трансфертного ціноутворення полягає у коригуванні ПЗ платника податків до рівня ПЗ, розрахованих у випадку відповідності умов контрольованої операції до комерційних та фінансових умов, що мали місце під час здійснення зіставних операцій, сторони яких не є пов'язаними.
Визначення ціни з метою оподаткування доходів (прибутку, виручки) платників податків, що є сторонами контрольованої операції, здійснюватиметься за одним із методів, що нам уже відомі:
— порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);
— ціни перепродажу;
— «витрати плюс»;
— чистого прибутку;
— розподілення прибутку.
Пріоритет у цьому списку методів все-таки є. Платник податку використовує будь-який метод, який він обґрунтовано вважає найприйнятнішим. Але якщо можливо застосувати і метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), і будь-який інший метод, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу). Зверніть увагу: допускається використання комбінації двох і більше методів. Що ж до власне методів визначення, то наголосимо, що у новій редакції їх виписано докладніше та чіткіше, ніж раніше.
З метою податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Зверніть увагу: нововведенням є складання та подання до органів Міндоходів звітності у разі, якщо платник податків протягом звітного року здійснював контрольовані операції. Форми звітності, певна річ, поки що немає.
Звіт про контрольовані операції необхідно подати до 1 травня наступного за звітним року. Форма звітування — лише електронна. У разі неподання зазначеного звіту накладаються штрафні санкції у розмірі 5% від суми контрольованих операцій, відповідно до п. 120.3 ПКУ. Якщо ж податківці з'ясують, що підприємство все ж таки здійснювало контрольовані операції, але не подало за ними звіту, вони не пізніше наступного робочого дня надсилають повідомлення до центрального органу Міндоходів про такі контрольовані операції. Самого же СГ інформують про це протягом 10 днів з дати надсилання повідомлення.
У разі коли СГ здійснював контрольовані операції, за наявності обставин, що є підставою для документальних позапланових перевірок (ст. 78 ПКУ), податківці мають право звернутися із запитом щодо подання документації про контрольовані операції. Такий запит надсилається після 1 травня наступного за звітним року. Підприємство має місяць, щоб на вимогу податкового органу підготувати первинну документацію про операції, щодо яких було отримано запит, а також документи, якими можна обґрунтувати відповідність договірних цін за контрольованими операціями до рівня звичайних цін. Великий платник податків1 має два місяці на відповідь. Проте відповідь такого СГ має бути більш повною та докладною. Має бути надано інформацію про пов'язаних осіб такого СГ, опис операції, умови її проведення (ціна, строки тощо), опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, економічний аналіз (включаючи методи, застосовані для визначення ціни контрольованої операції та обґрунтування причин вибору відповідного методу) тощо. За неподання згаданої вище документації великим платником податків накладається штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат відповідно до п. 120.3 ПКУ. Неподання документації також є підставою для проведення перевірки. Такі перевірки є одним з елементів податкового контролю. Iншим його елементом є моніторинг цін у контрольованих операціях.
1 Великий платник податків — юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні 4 послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 млн грн або загальна сума сплачених до держбюджету податків та платежів, що контролюються органами Міндоходів, за такий самий період перевищує 12 млн грн (пп. 14.1.24 ПКУ).
Якщо виявиться, що платник податків під час здійснення контрольованих операцій застосовував ціни на товари (роботи, послуги), які не відповідають звичайним, платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум ПЗ. Здійснюється це протягом календарного року платником податків як звичайне коригування (виправлення помилки) за ст. 50 ПКУ.
Коригування мають право здійснювати й інші сторони контрольованих операцій. Якщо за результатами перевірки визначення платником податків ціни у контрольованих операціях із пов'язаними особами податківці встановлять відхилення від рівня звичайних цін та здійснять донарахування ПЗ та коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування чи інших показників податкової звітності, або якщо платник податків здійснив самостійне коригування, інша сторона контрольованої операції — пов'язана особа — має право на коригування своїх податкових ПЗ виходячи з рівня звичайної ціни, визначеного такою перевіркою або самостійно таким платником податку. Таке коригування визначається пропорційним коригуванням. Пропорційне коригування робиться лише після сплати зобов'язань, донарахованих під час перевірки, або якщо перша сторона зробила самостійне коригування, нарахувала зобов'язання, відобразила їх у звітності, а також на підставі отриманого від Міндоходів повідомлення про право на таке коригування. Зверніть увагу: під час проведення пропорційного коригування первинні документи та регістри бухгалтерського обліку не коригуються.
Зміни зачепили і ПДВ. Наразі база оподаткування ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ визначається виходячи з договірної вартості постачання товарів та послуг. I лише у разі здійснення контрольованих операцій вона має бути не нижчою від звичайних цін. Відповідним чином змінено і порядок формування податкового кредиту згідно з п. 198.3 ПКУ.
На річний період з дати набрання чинності новими нормами (з 1 вересня 2013 року до 1 вересня 2014 року) запроваджено мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення вимог ст. 39 ПКУ — штраф формально становитиме 1 грн. Проте це не поширюється на санкції за неподання звіту про контрольовані операції, а також документації за зазначеними операціями, які встановлено новим п. 120.3 ПКУ.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»,
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»