Без правильно організованого збуту продукції не може обійтися жодне підприємство. Для цього СГД можуть створювати як власні відділи збуту, так і користуватися послугами сторонніх дистриб'юторів. У статті ми розглянемо можливі заохочення та бонуси для дистриб'юторів товарів.
Загалом про заохочення для дистриб'юторів
Будь-яке підприємство, яке може бути виробником товарів, імпортером або, скажімо, гуртовим торговцем, може скористатися послугами сторонніх дистриб'юторів не лише з метою продажу товару, а й з метою збільшення обізнаності споживачів про цей товар і відповідно збільшення частки ринку. Звичайно, залучення сторонніх дистриб'юторів має передбачати певну вигоду для таких СГД.
Схем для виплат бонусів дистриб'юторам може бути досить багато, адже кожне підприємство виходить із власних можливостей та мети, що її ставить для себе. Проте ми обмежимо коло для обговорення, вибравши умови, що є найпоширенішими та можуть підійти більшості підприємств.
Отже, розглянемо приклад з українським підприємством, що є платником податку на прибуток підприємств та ПДВ на загальних підставах і виступатиме замовником дистрибуції. Як ми зазначали вище, це може бути виробник товарів, імпортер або, скажімо, гуртовий торгівець. Для реалізації товарів підприємство користується мережею дистриб'юторів, які також є українськими підприємствами, платниками податку на прибуток та ПДВ на загальних підставах.
Підприємство реалізує товари дистриб'юторам згідно з умовами укладених між ними договорів. Далі дистриб'ютори продають товари кінцевим споживачам від власного імені. У статті не буде розглянуто особливості договорів комісії та доручення, про них ми писали у «ДК» №12/2013.
Підприємство, про яке піде мова, з метою збільшення обсягів поставки товарів, зростання обізнаності споживачів, а також збільшення частки ринку планує нараховувати і сплачувати дистриб'юторам бонуси (грошові премії). Розглянемо два види таких найпоширеніших бонусів.
1. Бонус щоквартальний, щорічний. Підприємство може передбачити такий вид бонусу, який нараховується та сплачується ним після досягнення наперед визначених умов відповідно до укладених договорів. У договорах з дистриб'юторами може бути, приміром, зазначено, що такий вид бонусу виплачується:
а) за досягнення дистриб'юторами необхідного обсягу придбання товару;
б) за дотримання певного асортименту товарів при закупівлі;
в) за вчасне та повне погашення кредиторської заборгованості перед підприємством тощо.
Такий бонус можна встановити, приміром, у розмірі обумовленого відсотка від суми відвантажених замовлень товарів дистриб'юторам за попередній звітний період (наприклад, квартал для квартального бонусу чи рік для річного). Тобто чим більше дистриб'ютор замовив і прийняв товару у попередньому кварталі, тим більшим може бути квартальний бонус. Річний бонус може бути на подібних умовах, але тоді слід враховувати результати діяльності у підсумку за рік.
Приклад 1 Підприємство «Альфа» є виробником товару «А», який воно реалізує через широку мережу сторонніх дистриб'юторів. Припустімо, підприємство «Бета», що виступає одним із дистриб'юторів, отримало зі складу виробника протягом I кварталу товару на 240000 грн (у т. ч. ПДВ). За умовами договору між підприємством «Альфа» та підприємством «Бета» після закінчення кожного кварталу протягом 10 днів нараховується бонус у сумі 2,5% вартості придбаних товарів за попередній квартал. Сума нарахованого бонусу згідно з договором містить у собі суму ПДВ (щодо оподаткування ПДВ такої операції докладно див. нижче). Враховуючи умови, підприємство-дистриб'ютор «Бета» до 10 квітня має отримати бонус у сумі 6000 грн (у т. ч. ПДВ) від підприємства «Альфа» за придбаний у I кварталі товар.
2. Бонус за рекламу. Сторони можуть передбачити, що такий вид бонусу нараховується та сплачується у будь-який час, наприклад щомісяця, щокварталу, щопівріччя, залежно від того, як ця операція буде прописана у договорі. Такий бонус підприємство може виплачувати за фактичний внесок дистриб'ютора у просування товарів на ринку та стимулювання попиту на нього з боку споживачів. Наприклад, уявіть собі, що дистриб'ютор проводить різні рекламні акції, розміщує бігборди, організовує рекламну кампанію в Iнтернеті. Тобто докладає зусиль не лише для реалізації товару, а й для підвищення обізнаності покупців про цей товар. Такий бонус може бути своєрідною компенсацією з боку підприємства підтверджених витрат на проведення рекламних заходів. Підприємство та дистриб'ютор можуть обумовити також можливу граничну величину такого бонусу — приміром, витрати дистриб'ютора на здійснення рекламних заходів та дій щодо стимулювання попиту на товар сягають не більше 1,5% суми відвантажених товарів за попередній місяць, квартал чи півріччя. Тобто дистриб'ютор може витратити на рекламу і більше коштів, проте підприємство за умовами договору компенсує на підставі підтвердних документів лише визначену суму.
Приклад 2 (продовження прикладу 1). Підприємство «Альфа», крім щоквартального бонусу, також виплачує дистриб'юторам бонус за рекламу. За умовами договору між підприємством «Альфа» та дистриб'ютором, підприємством «Бета», після закінчення кожного кварталу протягом 10 днів підприємство «Альфа» компенсує рекламно-маркетингові затрати на підставі підтвердних документів у сумі не більше 1,5% вартості відвантажених товарів за попередній квартал. Враховуючи, що підприємство «Бета» отримало зі складу виробника протягом I кварталу товару на 240000 грн (у т. ч. ПДВ), то рекламний бонус може становити не більше 3600 грн (у т. ч. ПДВ). Тобто дистриб'ютор може проводити рекламні акції та інші маркетингові заходи і на більшу суму, але згідно з умовами договору виробник компенсує на підставі підтвердних документів лише 3600 грн.
Перш ніж перейти до оподаткування операції з виплати бонусів, зазначимо, що у підрозділі 130.05 Єдиної бази податкових знань (ЄБПЗ) фахівці ДПСУ наголошують: «...Порядок відображення в податковому обліку операцій з надання винагороди (бонусу) покупцю від постачальника у зв`язку з досягненням покупцем необхідного обсягу придбання продукції у такого постачальника, можливо визначити після ознайомлення з первинними документами...».
Отже, і підприємство, і дистриб'ютор повинні спершу правильно оформити договірні відносини, а потім також правильно оформити первинні документи. Причому первинні документи повинні відображати реальну суть господарської операції. Усе це потрібно для правильного податкового обліку операції та уникнення небажаних наслідків під час майбутніх перевірок.
Оподаткування ПДВ та податком на прибуток
Для того щоб застосувати відповідні норми ПКУ та правила оподаткування, слід зрозуміти суть операції з виплати бонусів з погляду оподаткування. Залежно від оформлення виплати вищенаведених бонусів договором та первинними документами, такі бонуси можна розглядати, зокрема, через призму двох найпоширеніших варіантів:
1) плата за маркетингові послуги, що надаються дистриб'юторами;
2) знижка, що надається дистриб'юторам у сумі нарахованого бонусу на наступні замовлення товару.
Розглянемо наслідки для підприємства та дистриб'юторів при застосуванні кожного з вищезазначених підходів, а також наведемо рекомендації щодо первинних документів, необхідних для оформлення виплати бонусів при застосуванні таких підходів.
Варіант 1. Бонуси як плата за маркетингові послуги, що надаються дистриб'юторами
Насамперед зазначимо, що згідно з пп. 14.1.108 ПКУ «маркетингові послуги (маркетинг) — послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління рухом продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача у межах господарської діяльності такого платника податків».
Для того щоб вищеописані бонуси могли відповідати суті маркетингових послуг, дистриб'ютори повинні проводити реальні заходи зі стимулювання збуту товарів. Наприклад:
1) вчасно та в обумовленому обсязі виконувати плани закупівель товару;
2) своєчасно погашати кредиторську заборгованість1;
3) організовувати рекламні та маркетингові акції;
4) розповсюджувати рекламні матеріали тощо.
Податкові наслідки для підприємства
Підприємство, яке виплачує бонус (чи то квартальний (річний), чи то рекламний), називаючи це платою за маркетингові послуги дистриб'юторів, може суми виплачених бонусів врахувати у складі витрат на збут у періоді понесення таких витрат згідно з пп. 138.10.3 ПКУ. Такі витрати відображають у рядку 06.2 Декларації з прибутку2.
1 Виходячи з визначень, наведених в УПК №123, затвердженій наказом ДПСУ від 15.02.2012 р., зазначені у п. 1 та 2 нашого переліку дії сукупно можна визначити як послуги дистриб'юторів зі стимулювання товарообігу товару, за які вони можуть отримувати від підприємства бонуси як мотиваційні виплати.
2 Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. №1213.
Щодо ПДВ, то підприємство матиме право на податковий кредит за наявності податкової накладної від дистриб'ютора та використання послуг в операціях, що оподатковуються ПДВ, у межах власної господарської діяльності (пункти 198.3 та 198.6 ПКУ).
Про оподаткування ПДВ мотиваційних виплат дистриб'юторам товарів нещодавно висловилася ДПСУ. Так, у листі від 31.12.2012 р. №8239/0/61-12/15-3115 фахівці ДПСУ зазначають:
«Одним із методів просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори)).
Оскільки мотиваційні виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати можуть бути віднесені до маркетингових послуг.
Враховуючи зазначене, мотиваційні виплати є об'єктом оподаткування податком на додану вартість».
Податкові наслідки для дистриб'ютора
Дистриб'ютор, який отримує бонуси як плату за власні маркетингові послуги для підприємства, в обліку з податку на прибуток визнає дохід у сумі плати за послуги у періоді складення акта наданих послуг (пп. 14.1.56, п. 135.2 та 137.1 ПКУ).
Щодо ПДВ, то дистриб'ютор повинен нарахувати податкові зобов'язання на суму плати за власні послуги на дату отримання такої плати або дату підписання акта наданих послуг (пункти 185.1 та 187.1 ПКУ). При цьому у договорі слід докладно передбачити, як саме відбувається нарахування зобов'язань з ПДВ: «зверху» (сума ПДВ збільшує суму нарахованого бонусу) чи «зсередини» (сума нарахованого бонусу вже містить у собі суму ПДВ). Відповідно, враховуючи цей момент, дистриб'ютор виписує податкову накладну.
Документальне оформлення операції
При документальному оформленні такої операції потрібно знову звернути особливу увагу на УПК №123. У ній податкове відомство узагальнює свою позицію щодо оформлення маркетингових послуг та їх відображення у податковому обліку.
Підставою правильного відображення бонусів у вигляді плати за маркетингові послуги в обліку сторін є правильне договірне оформлення: можливість надання маркетингових послуг слід прямо прописати у договорі між підприємством та дистриб'ютором.
Якщо підприємство виплачує квартальний (річний) бонус, тобто бонус, який нараховується та сплачується за досягнення дистриб'юторами необхідного обсягу придбання товарів та погашення кредиторської заборгованості, і визнає його як плату за маркетингові послуги, то факт надання таких послуг може бути підтверджений такими документами:
1) договір (додатки/окремі положення договору постачання товарів) стосовно маркетингових послуг дистриб'юторів;
2) первинні документи, що підтверджують господарські операції щодо виконання плану закупівлі товарів та своєчасного погашення дистриб'ютором власної кредиторської заборгованості перед підприємством;
3) акти наданих маркетингових послуг/послуг зі стимулювання товарообігу із зазначенням показників виконаного за період плану закупівлі та погашення заборгованості;
4) внутрішні документи підприємства стосовно зв'язку отриманих послуг з господарською діяльністю: фінансові та податкові звітні документи, що свідчать про зростання збуту товарів та доходу, тощо.
Звертаємо увагу: при застосуванні цього варіанта (маркетингових послуг) одночасно до квартальних та річних бонусів (якщо має місце виплата бонусу щокварталу, а потім ще й додатково бонусу за рік) може виникнути податковий ризик. Судіть самі: за певних умов квартальні та річні бонуси можуть нараховуватися підприємством за одні і ті самі або такі, що збігаються, показники закупівлі товару з боку конкретного дистриб'ютора. Тож податкові органи можуть не погодитися з правом підприємства на повне врахування таких бонусів на зменшенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та визнання за ними податкового кредиту з ПДВ. А пояснюється це тим, що річні бонуси можуть розглядатися податківцями як:
1) повторна сплата за маркетингові послуги дистриб'ютора, що вже були оплачені за рахунок квартальних бонусів,
або
2) оплата підприємством дистриб'юторам інших послуг, не пов'язаних із господарською діяльністю компанії.
Для уникнення таких неприємних податкових наслідків слід уважно прописувати у договорах характеристики кожного бонусу. А ще бажано наводити різні вимоги для виплати квартальних та річних бонусів. Також доцільно додати (як приклад), що річний бонус може розглядатися як додаткова премія до квартальних. Тобто щокварталу дистриб'ютор отримує квартальні бонуси за поточні результати, а наприкінці року оцінюється загальна робота за рік (наприклад, зростання річних показників порівняно з попереднім роком. Очевидно, що поквартально цього не можна визначити), і за ці результати бонус може, наприклад, подвоїтися — додатково до квартальних додається ще й річний бонус.
При визначенні рекламного бонусу як плати за маркетингові послуги дистриб'юторів із просування товарів факт надання таких послуг може бути підтверджений первинними документами:
1) договір (додатки/окремі положення договору постачання товарів) стосовно маркетингових послуг дистриб'юторів;
2) копії первинних документів дистриб'ютора з придбання ним товарів/робіт/послуг та здійснення інших витрат для реалізації заходів з просування товарів;
3) акти наданих маркетингових послуг із просування товарів із зазначенням переліку проведених заходів;
4) внутрішні документи підприємства стосовно зв'язку отриманих послуг з господарською діяльністю.
Приклад 3 Підприємство «Альфа» є виробником товару «А». Підприємство «Бета», що виступає дистриб'ютором, отримало зі складу виробника протягом I кварталу товару на 324000 грн (у т. ч. ПДВ). Підприємство «Альфа» за умовами договору після закінчення кожного кварталу протягом 10 днів нараховує підприємству «Бета» такі бонуси:
1) квартальний — у сумі 2,5% вартості придбаних протягом попереднього кварталу товарів. Сума бонусу включає в себе ПДВ. Отже, підприємство «Бета» отримало квартальний бонус у сумі 8100,00 грн (у т. ч. ПДВ) від підприємства «Альфа» за придбаний у I кварталі товар;
2) рекламний — у сумі 1,5% вартості придбаних протягом попереднього кварталу товарів. Цей бонус виплачується за рекламування та просування товарів, а тому підприємство «Бета» має надати підтвердні документи про проведення рекламних акцій щодо товарів. Сума бонусу включає в себе ПДВ. Бонус виплачується на умовах компенсації дистриб'ютору фактичних витрат на рекламу та просування товару, але у сумі, що не перевищує 1,5% вартості відвантажених у минулому кварталі товарів. Отже, підприємство «Бета» отримало рекламний бонус як компенсацію проведених маркетингових акцій з просування товару у сумі 4860,00 грн (у т. ч. ПДВ). Причому підприємство «Бета» понесло витрати на організацію маркетингових акцій на суму 5040,00 грн, проте компенсовано згідно з договором було тільки 4860,00 грн (1,5% від 324000,00 грн). Зверніть увагу: якби підприємство «Бета» не проводило маркетингових акцій, то за умовами договору цього бонусу не було б.
Відображення наданих бонусів в обліку сторін див. у таблицях 1, 2.
Таблиця 1
Нарахування та виплата підприємством квартального та рекламного бонусу як плати за маркетингові послуги дистриб'ютору
|
№ з/п
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
|
1.
|
Нараховано квартальний бонус підприємству «Бета» за виконання плану закупівлі за минулий квартал, на підставі акта про надані маркетингові послуги |
93
|
631
|
6750,00
|
—
|
6750
|
|
2.
|
ПК з ПДВ |
641/ПДВ
|
631
|
1350,00
|
—
|
—
|
|
3.
|
Оплачено бонус підприємству «Бета» |
631
|
311
|
8100,00
|
—
|
—
|
|
4.
|
Нараховано квартальний бонус підприємству «Бета» за рекламну кампанію товару на підставі детального звіту та підтвердних документів, а також акта про надані маркетингові послуги |
93
|
631
|
4050,00
|
—
|
4050
|
|
5.
|
ПК з ПДВ |
641/ПДВ
|
631
|
810,00
|
—
|
—
|
|
6.
|
Оплачено бонус підприємству «Бета» |
631
|
311
|
4860,00
|
—
|
—
|
Таблиця 2
Отримання дистриб'ютором квартального та рекламного бонусу як плати за маркетингові послуги
|
№ з/п
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
|||||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
||||||
|
1.
|
Відображено витрати на оплату праці (включаючи ЄСВ) працівникам, які зайняті проведенням маркетингових заходів щодо просування товарів на ринку |
93
|
66, 65
|
5040,00
|
—
|
5040
|
|||
|
2.
|
Відображено дохід на суму наданих маркетингових послуг у вигляді виконання плану закупівель та погашення заборгованості. Складено акт |
361
|
703
|
8100,00
|
6750
|
—
|
|||
|
3.
|
Нараховано ПЗ з ПДВ |
703
|
641
|
1350,00
|
—
|
—
|
|||
|
4.
|
Відображено собівартість (витрати на оплату праці та ЄСВ) маркетингових послуг у вигляді виконання плану закупівель та погашення заборгованості (умовно) |
23
|
66, 65
|
2000,00
|
—
|
—
|
|||
|
5.
|
Собівартість маркетингових послуг у вигляді виконання плану закупівель та погашення заборгованості відображено у витратах (умовно) |
903
|
23
|
2000,00
|
—
|
2000
|
|||
|
6.
|
Отримано квартальний бонус |
311
|
361
|
8100,00
|
—
|
—
|
|||
|
7.
|
Відображено дохід на суму наданих маркетингових послуг у сумі, що компенсується підприємством, з проведення маркетингових акцій та просування товарів на ринку. Складено акт з підтвердними документами |
361
|
703
|
4860,00
|
4050,00
|
—
|
|||
|
8.
|
Нараховано ПЗ з ПДВ |
703
|
641
|
810,00
|
—
|
—
|
|||
|
9.
|
Визначено собівартість маркетингових послуг |
23
|
66, 65
|
4050,00
|
—
|
—
|
|||
|
10.
|
Собівартість маркетингових послуг віднесено до витрат |
903
|
23
|
4050,00
|
—
|
4050
|
|||
|
11.
|
Відкориговано витрати на збут на суму, що компенсується виробником, методом «сторно» |
|
|
|
—
|
-4050
|
|||
|
12.
|
Отримано рекламний бонус |
311
|
361
|
4860,00
|
—
|
—
|
|||
Надання такого виду бонусу можна передбачити як у самому договорі, так і у вигляді додатка до договору купівлі-продажу. У цьому випадку додаток може мати такий вигляд (див. зразок).
Зразок
Додаток до Договору купівлі-продажу від… №… стосовно надання дистриб'юторами маркетингових послуг та виплати підприємством мотиваційних виплат
|
Додаток до Договору купівлі-продажу від... №... <...> У межах договірних відносин та з метою стимулювання збуту товару «...», організації та управління його рухом до споживача Дистриб'ютор надає Підприємству такі види маркетингових послуг: 1) стимулювання та підтримка товарообігу товару. Такий вид послуг включає: виконання встановлених Договором «…» показників закупівлі товару «...»; своєчасне погашення Покупцем власної кредиторської заборгованості перед Підприємством відповідно до умов, встановлених у Договорі «…»; 2) просування товару. Такий вид послуг включає: організацію та проведення Дистриб'ютором рекламних акцій стосовно товару «…»; участь Дистриб'ютора у виставках стосовно аналогічних товарів; виготовлення та/або розповсюдження Дистриб'ютором рекламних матеріалів стосовно товару «…» відповідно до запланованих заходів з просування товару, що викладені у Договорі «…». Винагорода Підприємства за надані Дистриб'ютором маркетингові послуги розраховується та сплачується Підприємством Дистриб'ютору в порядку, встановленому Договором «…», за виконання умов Договору «…» як: 3) мотиваційні виплати, до яких належить квартальний бонус. Мотиваційні виплати здійснюються за послуги стимулювання та підтримання товарообігу товару «…» в розмірі 2,5% від бази нарахування бонусу. База нарахувань бонусу дорівнює вартості придбаних товарів за попередній звітний період (квартал). Розрахована таким чином сума мотиваційних виплат містить у собі суми ПДВ за надані Дистриб'ютором послуги стимулювання та підтримання товарообігу товару «…»; 4) винагорода за послуги просування товару «…» (рекламний бонус) в розмірі фактичних документально підтверджених витрат Дистриб'ютора, що пов'язані з наданням послуг просування товару «…», але не більше 1,5% від бази нарахування бонусу. База нарахувань бонусу дорівнює вартості придбаних та повністю оплачених товарів за попередній звітний період (квартал). Розрахована таким чином сума винагороди містить у собі суми ПДВ за надані Дистриб'ютором послуги просування товару «…». За підсумками звітного періоду — кварталу та відповідно до умов Договору «…» Сторони складають Акт приймання-передачі наданих маркетингових послуг у 2-х примірниках по одному примірнику для кожної зі Сторін. Дистриб'ютор складає проект Акта приймання-передачі наданих маркетингових послуг та після його підписання зі свого боку направляє два примірники Акта приймання-передачі наданих маркетингових послуг рекомендованим листом на адресу Підприємства. У разі відсутності претензій щодо наданих маркетингових послуг Підприємство підписує та направляє підписаний один примірник Акта приймання-передачі наданих маркетингових послуг на адресу Дистриб'ютора не пізніше (____) робочих днів з дня отримання Акта приймання-передачі наданих маркетингових послуг від Дистриб'ютора. <...> |
Варіант 2. Бонус як знижка, що надається дистриб'юторам при наступному замовленні товару
Не виключено, що виплата бонусів коштами видасться підприємству непривабливою, але водночас потреба у винагородженні дистриб'юторів є очевидною. Тому на практиці також застосовують бонус у вигляді знижки, що надається дистриб'юторам у межах наступного замовлення товару після нарахування бонусу. При застосуванні такого варіанта не передбачається виплата коштів підприємством дистриб'юторам. Після нарахування бонусу підприємство знижує ціни на наступні замовлення дистриб'ютора у сумі нарахованого бонусу.
Проте слід звернути увагу, що зазначений варіант податкового обліку бонусів не вдасться застосувати до рекламного бонусу. Адже сама суть рекламного бонусу, який ми розглядаємо, полягає в його компенсаційно-оплатному характері стосовно проведених дистриб'юторами рекламних акцій та маркетингових заходів. Тож розглянемо такий варіант у застосуванні лише до квартального (річного бонусу).
Перш ніж застосовувати такий варіант податкового обліку, потрібно пам'ятати, що зміна ціни у договорі після його виконання не допускається (ч. 3 ст. 632 ЦКУ). Підприємство може надавати знижки лише стосовно ще не поставлених чи не оплачених замовлень товарів.
Податкові наслідки для підприємства
З ПДВ. Насамперед слід добре подбати про документальне оформлення такої операції. Адже потрібно буде документально обґрунтувати рівень звичайних цін на товар з урахуванням наданої знижки. Лише при правильно обгрунтованому рівні звичайної ціни підприємство матиме право нарахувати податкові зобов'язання на суму вартості товару з урахуванням знижки (п. 188.1 ПКУ), але не нижче від митної вартості товару, якщо такий товар було попередньо імпортовано цим підприємством. Згідно з п. 39.4 ПКУ, для визначення звичайної ціни «згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу)… враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії) (це цілком вписується у схему продажу товару дистриб'ютору — залежно від обсягів партії можна встановити знижки всім дистриб'юторам у наказі або положенні. — Авт.); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигід; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес-стратегія підприємства (його політика щодо дистрибуції. — Авт.); звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами (це можна оформити таким документом, як положення про дистрибуцію, де описати всі знижки, що надаються однаково всім дистриб'юторам, тощо -Авт.)...».
З податку на прибуток. Тут ситуація аналогічна: лише за умови документального обґрунтування рівня звичайних цін на товари з урахуванням наданої знижки підприємство може визнати оподатковуваний дохід у сумі вартості товару з урахуванням знижки у періоді переходу права власності на нього до дистриб'ютора (пп. 14.1.56, п. 135.4 та 137.1 ПКУ).
А ще порекомендуємо встановлювати такий рівень знижки, щоб уникнути збитковості операції. Адже якщо знижка сягає такого рівня, коли продаж товару відбувається за ціною (після знижки), що менша за ціну придбання товару або собівартість виготовлення продукції, то під час податкової перевірки цілком може виникнути ризик донарахуваня доходу або зниження податкових витрат на придбання товару.
Податкові наслідки для дистриб'ютора
З ПДВ. За наявності податкової накладної від підприємства дистриб'ютор має право на податковий кредит за операціями з купівлі товару виходячи з договірної (контрактної) вартості з урахуванням знижки (п. 198.3 та 198.6 ПКУ).
З податку на прибуток. Дистриб'ютор має право врахувати вартість товарів з урахуванням знижки у зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток (пп. 14.1.228 та 138.1.1 ПКУ).
Зверніть особливу увагу: надання такої знижки має бути передбачено договірними документами між підприємством та дистриб'юторами і внутрішніми документами підприємства (наприклад, маркетинговою політикою, положенням про знижки тощо). У внутрішніх документах підприємства повинні міститися посилання на господарську мету надання знижок, наприклад: забезпечення збільшення обсягів продажів товару та, відповідно, збільшення доходів підприємства від торговельної діяльності.
Насамкінець
Розглянуті нами варіанти трактування бонусів з метою податкового обліку не можна вважати єдино правильними з погляду оподаткування.
Але водночас для підприємства застосування першого варіанта (бонуси як плата за маркетингові послуги) має більш універсальний характер. Саме при застосуванні першого варіанта ризики нарахування та сплати ПДВ стосовно отриманих підприємством маркетингових послуг несуть дистриб'ютори. Крім того, цей підхід підтримано офіційною позицією податкових органів (УПК №123). Тож за умови належного документального оформлення виплати бонусів і їх зв'язку з господарською діяльністю підприємства є всі підстави для врахування сум сплачених бонусів дистриб'юторам у складі податкових витрат, а сум ПДВ — у складі ПК.
Загалом ніщо не забороняє підприємству одночасно застосовувати різні підходи до квартальних та річних бонусів та окремо — до рекламного бонусу.
Мар'яна КОНДЗЕЛКА, «Дебет-Кредит»